SYLABUS^Online

Навігація

Категорії

Фільтри

Фільтри:

Обрані фільтри: Освіта: формальна (диплом) Аудиторні заняття: лабораторні Мова: іспанська Мова: іспанська

Основи міжнародного бізнесу

Соціологія професійного успіху

Електоральні процеси та конфлікти

Політичні студії

Звукові коливання є важливим джерелом отримання інформації для людини. Мікрофони та акустичні системи є невід’ємною частиною інтерфейсу людина-машина. Тому дуже важливо розуміти психофізичн особливості слуху людини, особливості поширення звукових хвиль. Не менш важливою проблемою є проектування акустичних систем різного класу та призначення. За результатами вивчення дисципліни студенти зможуть орієнтуватися в суміжних з радіотехнікою царинах знань, навчаться проектувати елементи акустичних трактів та акустичних систем. — Основи акустики

Ультразвукові коливання великої інтенсивності знаходять широке застосування в різноманітних технологічних процесах – ультразвукове чищення, зварювання, сушка та ін. Наприклад, акумуляторні батареї електромобілів збираються за допомогою ультразвукового зварювання. Метою курсу є ознайомлення студентів з фізичними ефектами, що супроводжують розповсюдження ультразвукових коливань, методиками розрахунків елементів технологічного обладнання та основними технологічними застосуваннями потужного ултразвуку. — Ультразвукова техніка та технології

Операційні системи реального часу це система, в якій успішність роботи будь-якої програми залежить не тільки від її логічної правильності, а й від часу, за який вона отримала цей результат. Стандарт POSIX 1003.1 дає визначення: Реальний час в операційних системах - це здатність операційної системи забезпечити необхідний рівень сервісу в певний проміжок часу, якщо система не може задовольнити тимчасовим обмеженням, повинен бути зафіксований збій в її роботі.

Операційні системи реального часу іноді ділять на два типи - системи жорсткого реального часу й системи м'якого реального часу. Операційна система, яка може забезпечити необхідний час виконання завдання реального часу навіть в найгірших випадках, називається операційною системою жорсткого реального часу.  Операційна система, яка може забезпечити необхідний час виконання завдання реального часу в середньому, називається операційною системою м'якого реального часу.

Ядро ОСРВ забезпечує функціонування проміжного абстрактного рівня ОС, який приховує від прикладного ПЗ специфіку технічного пристрою процесора (кількох процесорів) і пов'язаного з ним апаратного забезпечення.  Зазначений абстрактний рівень надає для прикладного ПЗ п'ять основних категорій сервісів:

Управління завданнями. Найголовніша група сервісів. Дозволяє розробникам додатків проектувати програмні продукти у вигляді наборів окремих програмних фрагментів, кожен з яких може ставитися до своєї тематичної області, виконувати окрему функцію і мати свій власний квант часу, відведений йому для роботи. Кожен такий фрагмент називається завданням. Сервіси в розглянутій групі мають здатність запускати завдання і присвоювати їм пріоритети. Основний сервіс тут - планувальник завдань. Він здійснює контроль за виконанням поточних завдань, запускає нові у відповідний період часу і стежить за режимом їх роботи.
Динамічний розподіл пам'яті. Багато хто (але не всі) ядра ОСРВ підтримують цю групу сервісів. Вона дозволяє задачах запозичувати області оперативної пам'яті для тимчасового використання в роботі додатків. Часто ці області згодом переходять від завдання до завдання, і за допомогою цього здійснюється швидка передача великої кількості даних між ними. Деякі дуже малі за розміром ядра ОСРВ, які передбачається використовувати в апаратних середовищах з суворим обмеженням на обсяг використовуваної пам'яті, не підтримують сервіси динамічного розподілу пам'яті.
Управління таймерами. Так як вбудовані системи пред'являють жорсткі вимоги до тимчасових рамок виконання завдань, до складу ядра ОСРВ включається група сервісів, які забезпечують управління таймерами для відстеження ліміту часу, протягом якого повинна виконуватися завдання. Ці сервіси вимірюють і задають різні проміжки часу (від 1 мкс і вище), генерують переривання після закінчення тимчасових інтервалів і створюють разові і циклічні будильники.
Взаємодія між завданнями та синхронізація. Сервіси даної групи дозволяють задачах обмінюватися інформацією і забезпечують її збереження. Вони так само дають можливість програмним фрагментами узгоджувати між собою свою роботу для підвищення ефективності. Якщо виключити ці сервіси зі складу ядра ОСРВ, то завдання почнуть обмінюватися спотвореною інформацією і можуть стати перешкодою для роботи сусідніх завдань.
Контроль пристрої введення / виведення. Сервіси цієї групи забезпечують роботу єдиного програмного інтерфейсу, що взаємодіє з усім безліччю драйверів пристроїв, які є типовими для більшості вбудованих систем.

Багато операційні системи загального призначення також підтримують зазначені вище сервіси. Однак ключовою відмінністю сервісів ядра ОСРВ є детермінований, заснований на суворому контролі часу, характер їх роботи. У даному випадку під детермінованістю розуміється те, що для виконання одного сервісу операційної системи потрібно часовий інтервал завідомо відомою тривалості. Будь-яка випадкова подія, що може викликати небажану затримку в роботі програми, послужить причиною для помилки, оскільки тоді наступна задача не вкладеться в свій квант часу.  У цьому сенсі операційні системи загального призначення не є детермінованими. Їх сервіси можуть допускати випадкові затримки у своїй роботі, що може призвести до уповільнення відповідної реакції додатки на дії користувача в явно невідомий момент часу. При проектуванні звичайних операційних систем розробники не акцентують свою увагу на математичному апараті обчислення часу виконання конкретного завдання і сервісу. Це не є критичним для подібного роду систем.

Основні відмінності операційної системи реального часу від операційних систем загального призначення приведено у таблиці:


Операційна система реального часу
Операційна система загального призначення

Основне завдання
Встигнути зреагувати на події, що відбуваються на обладнанні
Оптимально розподілити ресурси комп'ютера між користувачами і завданнями

На що орієнтована
Обробка зовнішніх подій
Обробка дій користувача

Як позиціонується
Інструмент для створення конкретного апаратно-програмного комплексу реального часу
Сприймається користувачем як набір додатків, готових до використання

Кому призначена
Кваліфікований розробник
Користувач середньої кваліфікації

Під час вивчення дисципліни ви познайомитесь з операційною системою реального часу FreeRTOS, її архітектурою та налаштуванням її елементів. Лабораторні роботи з використанням операційної системи реального часу  FreeRTOS будуть виконуватися на налагоджувальній платі STM32F407G-DISC1, що містить сучасний 32-розрядний мікроконтролер з ARM архітектурою. — Операційні системи реального часу та 32 бітні МК

Мультимедійні технології в радіозв'язку

Курс розрахований на 4 кредитні модулі, орієнтовно – 18 лекцій та 9 практичних занять.

Метою навчальної дисципліни є набуття практичних навичок проєктування (розробки) вузлів телекомунікаційної апаратури.

Будуть розглянуті деякі схеми типових складових частин апаратури зв'язку. Окремо буде розглянуто питання розробки технічного завдання на розробку пристроїв та роботу з технічною та нормативною документацією. На практичних заняттях будемо розробляти типові вузли апаратури цифрового зв'язку з використанням САПРів. В процесі навчання буде можливість розглянути побудову тих вузлів, що вас найбільше зацікавлять. — Комбіновані аналогово-цифрові системи

Основне завдання вивчення дисципліни полягає в опануванні студентами необхідних знань і практичних навичок та знань в області теорії бездротових мереж, а також навичок проектування комп’ютерних бездротових мереж для їхнього використання щодо пошуку, отримання обробки й аналізу даних, необхідних для прийняття ефективних управлінських рішень в SMART-середовищах.

Що буде вивчатися

В курсі вивчається теоретична основа роботи бездротових мереж, технології обробки інформації в смарт-середовищах та обмін, накопичення даних, ризики незахищеності каналів передачі інформації, теоретичні основи мережних систем. Особливий акцент в дисципліні ставиться на технології для розгортання бездротових комп’ютерних та корпоративних мереж, рекомендацій щодо зменшення ризиків від загроз безпеки в смарт-середовищах. Підготувати студента до ефективного використання сучасних методів створення бездротових мереж інформаційних систем у подальшій професійній діяльності; допомогти набути навички практичної роботи з сучасними програмними засобами для побудови інтелектуальних систем.

Чому це цікаво/треба вивчати

Поглиблене вивчення дисципліни дає можливість аспіранту сформувати теоретичних знань та практичних навичок самостійної роботи із використання технологій організації бездротових мереж для функціонування СМАРТ-середовищ при зборі та обробки даних в радіотехнічних систем. Спецкурс також може бути корисним випускникам в подальшій професійній діяльності після закінчення аспірантури, шляхом впровадження новітніх радіотехнічних досягнень у вибраних галузях.

Чому можна навчитися (результати навчання)

В процесі вивчення та освоєння спецкурсу студенти отримують необхідні знаня й практичні навички із використання існуючих теоретичних і практичних методик, методів та алгоритмів, що використовуються для передачі та прийому інформації засобами бездротових мереж, дослідження апаратних та програмних сучасних бездротових мереж, оволодіння процесами встановлення та підтримки функціонування й управління SMART-середовищами які організуються в радіотехнічних системах та вирішувати наукові і прикладні задачі в багатьох сферах науки, і техніки, промисловості та виробництва, біології та медицині, будівництві та сільському господарстві. До позитиву курсу слід віднести можливість розробки слухачами структурних схем та алгоритмів функціонування бездротових мереж інтелектуальних систем, освоєння методології їх роботи та оцінки даних у радіотехнічних системах. Окрім того зазначене дозволяє слухачу використати отримані нові знання, для більш якісної підготувати дисертації, оформити та захистити її згідно існуючих вимог

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)

В результаті вивчення курсу слухачі зможуть на практиці користуватися набутими знаннями і уміннями самостійного застосування складовими комплексної технології підготовки, оформлення та захисту дисертації ступеня доктор філософії при проведенні власних дисертаційних досліджень в галузі телекомунікацій та радіотехніки.

Методи побудови спеціалізованих радіотехнічних пристроїв з застосуванням систем штучного інтелекту та освоєння принципів їх роботи можуть також слугувати в подальшому слухачам для їх практичного освоєння у вибраних галузях наукової або практичної діяльності.

Форма проведення занять

Лекції у вигляді презентацій, практичні роботи, індивідуальні заняття, консультації

Семестровий контроль

Залік, екзамен — Мережі та технології керування смарт-середовищем

Електронна демократія

Радіолокаційні системи з цифровим обробленням сигналів

Мета вивчення дисципліни: набуття навиків і вмінь проектування систем з використанням елементів систем штучного інтелекту, а саме систем, що працюють на основі нечіткої логіки.

Завдання вивчення дисципліни: студент повинен вміти скласти та обґрунтувати технічне завдання на експертну систему, розробити її модель, запрограмувати роботу експертної системи. — Системи штучного інтелекту

Пристрої формування і передавання радіосигналів

Процеси в лінійних електронних схемах. Курсова робота

Робоча програма кредитного модуля Мобільні Телекомунікаційні Системи (МТС) складено відповідно до освітньо-професійної програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти "Інформаційна та комунікаційна радіоінженерія" за спеціальністю 172 Телекомунікація та радіотехніка

1. Мета кредитного модуля.

Метою навчальної дисципліни є формування базових знань щодо
принципів побудови та функціонування сучасних та перспективних МТС.

2. Основні завдання кредитного модуля

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти після
засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати
навчанння.

Знання:

фізичні особливості радіоканалів мобільного зв’язку;
модуляційні формати передачі даних та методи багатостанційного доступу в мережах МТС;
частотні діапазони, архітектура мереж, стеки протоколів від другого до п'ятого поколінь МТС;
технології завадостійкого кодування та організації передачі даних;
технології приймання сигналів в каналах мобыльного звязку із часовим та допплерівським розсіюванням

Уміння:

вибирати параметри трактів передачі сигналів мереж МТС;
проводити розрахунки параметрів ефективності мереж СМЗ для заданих умов приймання радіосигналів;
володіти основами радіо планування мереж СМЗ.

Досвід:

використання сучасних програмних засобів планування та моделювання МТС;
обслуговування та налагодження базових станцій мобільного звязку;

3. Лекційний матеріал навчальної дисципліни.

Розділ 1. Теоретичні основи МТС.

Тема 1.1. Предмет дисципліни (1 лекція)
Мобільні телекомунікаційні мережі, їх класифікація та загальна структура. Канонічна модель взаємодії відкритих систем.Огляд змісту дисципліни.

Тема 1.2. Фізичні особливості поширення радіосигналів в мережах МТС (1 лекція).

Головні фізичні особливості середовища передачі, що впливають на характеристики сигналу: діапазон частот, багатопроменеве поширення, часове розсіювання та допплерівське розширення спектру радіосигналів. Завмирання сигналів (фединг). Поняття про смугу та інтервал когерентності радіоканалу. Статистичний опис великомасштабних та дрібномасштабних завмирань. Поняття про райсівський та релеєвський радіоканали. Типи дрібномасштабних завмирань (гладкі та частотно-
селективні, швидкі та повільні). Модель WSSUS.

Тема 1.3. Кодування мовних сигналів, що передаються в мережах МТС (1 лекція).

Модель голосового тракту людини. Мовні кодеки та їхня класифікація. Кодування мовних сигналів за методом ІКМ (PCM). Кодування сигналів за методом лінійного передбачення (ЛП). Кодери та декодери ДІКМ (DPCM). Кодування мовних сигналів з короткотерміновим та довгостроковим передбачення (LPC та LTP-кодеки).
Векторне квантування та технології CELP. Статистичне ущільнення сигналів (технологія DTX).

Тема 1.4. Цифрова модуляція сигналів та багатостанційний доступ в мережах МТС (2 лекції)

Загальні принципи цифрової модуляції сигналів в мережах МТС. Цифрова модуляція без пам’яті та з пам’яттю. Критерії вибору модуляційних форматів в МТС. Модуляційні формати передачі в МТС різних поколінь.Основні методи багато станційного доступу: FDMA, TDMA, CDMA. Широкосмугова модуляція та її переваги. Мультиплексування з ортогональним частотним поділом каналів (OFDM).

Тема 1.5. Завадостійке кодування сигналів в мережах МТС (2 лекції).

Загальний огляд методів завадостійкого кодування та їх особливості у мережах МТС. Коди БЧХ та Ріда-Соломона. Турбо кодування та LDPC-кодування. Декодери Вітербі з “жорсткими” та “м’якими” рішеннями. Перемежування (interleaving) символів як метод боротьби з пакетними помилками.

Тема 1.6. Приймання радіосигналів у мережах МТС (2 лекціїї).

Особливості приймання радіосигналів МТС. Адаптивне керування потужністю з відкритою та замкненою петлею. Вирівнювання каналу мобільного зв'язку. Адаптивні лінійні еквалайзери. «Сліпе» вирівнювання каналу. Еквалайзери зі зворотнім зв'язком за рішеннями (еквалайзери DFE) та еквалайзер Вітербі. Рознесене приймання
сигналів в каналах із розсіюванням. Багатопроменеве RAKE-приймання та його застосування в мережах МТС. Багатоантенні системи MIMO та їх застосування в мережах МТС.

Розділ 2. Стандарти та протоколи мереж МТС.

Тема 2.1. Архітектура та системні аспекти стільникової телефонії GSM (1 лекція).

Основи архітектури GSM. Параметри радіопередачі GSM: діапазони частот, швидкість передачі, параметри часових слотів. Основні види логічних каналів та їх відображення на фізичному рівні. Процедури з'єднання: початкова реєстрація та активація MS після включення, процедури виклику. Естафетна передача з'єднання (хендовер) та її різновиди. Конфіденційність та перевірка автентичності користувача. Шифрування інформації користувачів.

Тема 2.2. Стандарт стільникової телефонії IS-95 та мережі 2G+ (1 лекція).

Технологія DS-SS та її можливості. Псевдовипадкові послідовності (ПВП) та їх властивості. Послідовність регістру зсуву максимальної довжини, послідовності Голда і Касамі. Розширення спектру сигналів в стандарті IS-95 для прямого та зворотного каналу. Синхронна та асинхронна CDMA. Архітектури прямого та зворотного каналів. Фізичні канали та їх структура. Відображення логічних каналів на фізичний рівень. Еволюція стандартів 2G. Технології HSCSD, GPRS, EDGE.

Тема 2.3. Загальна концепція та організація мереж 3G (1 лекція).

Протоколи IMT-2000 та їхні основні характеристики. Труднощі на шляху практичного втілення концепції IMT-2000. Базові вимоги до систем 3G та їхні принципові відмінності від систем 2G, 2,5G. Архітектура мережі радіо доступу UMTS, її головні вузли та їх призначення. Стек протоколів UMTS, рівні, підривні протоколів та їх призначення. Площини управління та користувачів у стеку протоколів UMTS. Основні характеристики радіоінтерфейсу UTRAN: смуги, швидкості передачі, чипова швидкість, тривалості фреймів, часових слотів, тощо.

Тема 2.4. Загальна концепція та організація мереж 4G (1 лекція).

Еволюція стандартів 3G. Концепція IMT Advanced та її головні риси. Архітектура мережі LTE та її головні вузли. Стеки протоколів стандарту LTE, їх склад та основні функції. Побудова мережевих інтерфейсів стандарту LTE. Їх склад та основні функції. Логічні, транспортні та фізичні канали стандарту LTE. Їх склад та основні функції. Відображення логічних каналів на транспортний рівень та відображення транспортних каналів на фізичний рівень.

Тема 2.5. Стандарт стільникової телефонії LTE (1 лекція).

Частотний план мереж LTE. Технології OFDM та SC-FDMA. Часова структура сигналів LTE та їх частотно-часова організація. Розміщення фізичних каналів. Передача даних uplink та downlink. Технології MIMO в мережах LTE. Стандарт LTE Advanced та його головні особливості. Гетерогенні мережі.

Тема 2.6. Загальна концепція та організація мереж 5G (1 лекції).

Концепція та програма робот зі створення мереж 5G. Базові вимоги та головні завдання проекту IMT2020. Частотний ресурс, архітектура та радіо інтерфейс мереж IMT 2020. Методи багаточастотної модуляції з не ортогональною розстановкою каналів: N-OFDM, FBMC, F-OFDM, UFMC, GFDM, BFDM,тощо. Технології massive MIMO та організація зон обслуговування.

4. Лабораторні та практичні заняття.

4.1. Моніторінг радіопокриття операторів мобільного зв'язку на теріторії НТУУ "КПІ"

4.2. Ознайомлення із базовою станцією мобільного зв'язку оператора Vodafone

4.3. Лабораторні роботи з налаштування базової станції мобільного зв'язку стандартів UMTS та LTE. — Мобільні телекомунікаційні системи

Проектування приймальних пристроїв НВЧ

Дизайн цифрових та аналогових схем. Частина 1

Розвиток систем телекомунікацій, в тому числі і супутникових систем зв’язку вимагає створення сучасних трансіверів для прийому-передачі сигналів. Найбільш перспективним напрямком проектування приймально-передавального обладнання є розробки в діапазоні надвисоких частот – від 2 до 150 ГГц. Це визначає необхідність радикально змінити всю технологічно-конструкторську базу НВЧ діапазону і підготувати спеціалістів, здатних проектувати сучасні приймально-передавальні пристрої у відповідності до загальних вимог як по електричним параметрам, так і по технологічності і ефективності виробництва, а також здатних генерувати нові ідеї й нестандартні підходи до їх реалізації (креативність). Перш за все, це стосується вміння адекватного застосування активних приладів, як твердотільних, так і електронно-вакуумних, а також, заміни традиційних хвилеведучих систем – об’ємних хвилеводів, коаксіалів на планарні лінії передачі, які виготовляються методами інтегральної технології, а також необхідністю сконцентрувати енергію в об’ємах, співставних із розмірами сучасних твердотільних активних елементів (сотні мікрометрів).

Метою навчальної дисципліни є формування у студентів компетентностей:

здатність до системного мислення, вирішення задач розробки, оптимізації та оновлення структурних блоків телекомунікаційних, радіотехнічних та інформаційних систем.
здатність проектувати сучасні інтегральні пристрої НВЧ з використанням методів електродинамічного аналізу, а також використанням ЕОМ, розраховувати оптимальні конструкції інтегральних багатофункціональних пристрою НВЧ діапазону, які задовольняють вимогам до електричних характеристик за відповідних конструкторсько-технологічних умов, вимірювати їх вихідні характеристики із застосуванням сучасної вимірювальної апаратури.
здатність розробляти радіопристрої, вузли і підсистеми з заданими параметрами передачі прийому і обробки радіосигналів для функціонування у складі радіотехнічних комп’ютеризованих систем.
здатність здійснювати розробку сучасних трансіверів радіотехнічних комп’ютеризованих систем, визначати їх технічні характеристики і параметри та застосовувати сучасні технології передачі, прийому та відображення інформації. — Трансивери сучасних радіотехнічних систем. Курсова робота

Проектування приймальних пристроїв НВЧ. Курсова робота

Інформатика. Частина 2. Основи обчислювальної техніки

Перелік тем

1. Аналогові, дискретні, цифрові сигнали
2. Аналогово цифровий перетворювач
3. Теорема відліків (Віттакера - Найквіста - Котельникова - Шеннона)
4. Дискретне претворення Фур'є
5. Здобуття базових навичок роботи в MATLAB
6. Принципи ефективного написання програм в MATLAB
7. Гармонічний сигнал і його спектр
8. Явище розтікання спектру
9. Двотональний сигнал і його спектр
10. Явище накладання спектрів (Аліасинг)
11. Формування та детектування DTMF сигналів в системах зв'язку
12. Цифрові фільтри
13. Проектування цифрових фільтрів в MATLAB
14. Передискретизація (децимація, інтерполяція)
15. Модуляція
16. Формування сигналів з амплітудною модуляцією
17. Демодуляція сигналів з амплітудною модуляцією
18. Формування сигналів з кутовою модуляцією
19. Демодуляція сигналів з кутовою модуляцією
20. Маніпуляція
21. Формування сигналів з амплітудною, частотною, фазовою маніпуляціями
22. Адитивний білий гаусівський шум
23. Моделювання систем звязку із сигналами з амплітудною та частотною мудуляцією
24. Функції віконного згладжування
25. Цифро анологовий перетворювач — Технології оброблення сигналів в цифрових пристроях

Супутникові інформаційні системи. Курсова робота

Теорія інтелектуальних систем. Курсова робота

Каталог силабусів здобуття формальної освіти (диплому), з лабораторними роботами, іспанська мова, іспанська мова Сторінка5

Лабораторні заняття

Вивчення дисципліни іспанською мовоюВивчення дисципліни іспанською мовою

×

Інженерія, виробництво та будівництво

Інженерія, виробництво та будівництво

Електронні комунікації та радіотехніка

×

Форма навчання

Тривалість навчання

Аудиторні заняття

Рівень навчання

Семестровий контроль

Мова

Освіта

Цикл підготовки