Розвиток систем телекомунікацій, в тому числі і супутникових систем зв’язку вимагає створення сучасних трансіверів для прийому-передачі сигналів. Найбільш перспективним  напрямком проектування приймально-передавального обладнання є розробки в діапазоні надвисоких частот –  від 2 до 150 ГГц. Сьогодні обладнання на ці частоти випускається серійно, у великих кількостях, причому в умовах жорсткої конкуренції. Це визначає необхідність радикально змінити всю технологічно-конструкторську базу НВЧ діапазону і підготувати спеціалістів, здатних проектувати  сучасні приймально-передавальні пристрої у відповідності до загальних вимог як по електричним параметрам, так і по технологічності і ефективності виробництва. Перш за все, це стосується вміння  адекватного застосування активних приладів, як твердотільних, так і електронно-вакуумних, а також, заміни  традиційних хвилеведучих систем – об’ємних хвилеводів, коаксіалів на планарні лінії передачі, які виготовляються методами інтегральної технології, а також необхідністю сконцентрувати енергію в об’ємах, співставних із розмірами сучасних  твердотільних активних елементів (сотні мікрометрів)..

Метою навчальної дисципліни є формування у студентів  компетентностей:

• здатності розробляти радіопристрої, вузли і підсистеми з заданими параметрами передачі прийому і обробки радіосигналів для функціонування у складі  радіотехнічних комп’ютеризованих систем.
• здатності здійснювати розробку сучасних трансіверів радіотехнічних комп’ютеризованих систем, визначати їх технічні характеристики і параметри та застосовувати сучасні технології передачі, прийому та відображення інформації.

Предмет  вивчання дисципліни «Трансивери сучасних радіотехнічних систем» є принципи побудови, методика розрахунків, схемо-технічні та конструкторсько-технологічні рішення  проектування трансіверів  радіотехнічних  систем з заданими параметрами передачі прийому і обробки радіосигналів. 

У відповідності до освітньої програми програмні результати навчання:

• ПРН 13. Застосовувати основні властивості компонентної бази для забезпечення якості та надійності функціонування телекомунікаційних, радіотехнічних систем і пристроїв.
• ПРН 24. Використовувати методи та способи розробки аналогових та цифрових радіопристроїв, систем і вузлів з урахуванням вимог до якості, надійності, характеристик і параметрів функціонування.
• ПРН 27.  Визначати основні параметри, особливості  та розробляти основні вузли і підсистеми трансиверів і антен для сучасних радіолокаційних і радіонавігаційних систем добування інформації.

знання:

• фізичних основ роботи електронних та квантових приладів НВЧ;
• принципів інженерно-конструкторської реалізації твердотільних та електронно-вакуумних приладів для роботи в НВЧ діапазоні;
• основних методів електродинамічного аналізу сучасних НВЧ пристроїв;
• методів інженерних розрахунків НВЧ вузлів, розроблених у вигляді гібридних та монолітних інтегральних схем,  які базуються на застосуванні матриці розсіювання і передачі, що найбільше пристосовано до алгоритмізації й використанню ЕОМ;
• принципів інженерно-конструкторської реалізації  сучасних трансіверів НВЧ діапазону у гібридно-інтегральному виконанні.

уміння:

• застосовувати основні властивості компонентної бази для забезпечення якості та надійності функціонування трансіверів у складі телекомунікаційних радіотехнічних систем.
• визначати основні параметри, особливості реалізації  та розробляти основні вузли трансіверів для сучасних радіолокаційних і радіонавігаційних систем добування інформації.
• враховувати особливості роботи електронних приладів НВЧ діапазону з урахуванням  сучасних тенденції розвитку радіотехнічних  систем;
• виконати інженерний розрахунок сучасного інтегрального планарного і хвилеводно-планарного НВЧ пристрою (фільтру, вузлів узгодження, змішувача, модулятора, атенюатора та інше);
• аналізувати та вимірювати основні характеристики електронних приладів як основи надпотужних трансіверів НВЧ діапазону та вимірювати основні характеристики трансіверів  радіотехнічних систем на сучасному вимірювальному та стендовому обладнанні.