SYLABUS^Online

Навігація

Категорії

Фільтри

Фільтри:

Обрані фільтри: Освіта: інформальна (сертифікат) Семестровий контроль: екзамен Семестровий контроль: захист Рівень навчання: PhD Обрані категорії: Інженерія, виробництво та будівництво

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

узагальнену схему системи запису - відтворення та основні режими її роботи;

загальні вимоги до носіїв інформації, їх класифікацію та матеріали;

принципи механічного запису звуку, зображення та даних;

основні принципи фотохімічних методів запису - відтворення інформації;

принципи роботи електронно-променевих запам'ятовувальних пристроїв, термопластичного та акустоелектронного запису;

організацію систем магнітного запису інформації на магнітних сердечниках, ЦМД, електромеханічних пристроях (стрічці, дисках ) та перспективи їх розвитку;

організацію систем оптичного запису – відтворення інформації – на оптичних дисках (), голографічних системах;

організацію напівпровідникових систем запису–відтворення інформації – ПЗП, ОЗП, флеш-пам’яті та перспективи їх розвитку;

основні характеристики систем відображення інформації, їх класифікацію;

побудову пристроїв й систем відображення інформації індивідуального користування: моніторів електронно-променевих (CRT), плазмових (PDP), вакуумних флуоресцентних (VFD), світлодіодних (LED), органічних світлодіодних (OLED), дисплеїв з емісією полем (FED) );

побудову пристроїв і системи відображення інформації групового користування: табло, проекторів CRT, LCD, DLP, електронно-променевих, лазерних.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

провести оптимальний вибір системи запису – відображення для конкретнихвимог;

розробити структурну схему системи запису – відображення та визначити вимоги до складових частин. — Системи відображення та реєстрації інформації

Метою курсу є формування у студентів здатностей:
•   створювати програмне забезпечення інформаційно-телекомунікаійних мереж на скриптових мовах;
•   проектувати та оптимізовувати бази даних;
•   створювати програмне забезпечення веб-сервісів;
•   автоматично отримувати та оновлювати інформацію з веб-сервісів;
•   командної роботи над спільним проектом;
•   забезпечувати контроль версій програмного забезпечення під час його неперервного удосконалення.

Результати навчання:
знання: архітектури клієнт-серверних інформаційно-телекомунікаційних систем; синтаксису скриптових мов; методів проектування та оптимізації баз даних; основ концепції Інтернету речей.

уміння: проектувати та створювати складні веб-сервіси за концепцією Інтернету речей, розробляти клієнт-серверні дадатки та клієнтські сценарії; розробляти алгоритми та програми на скриптових мовах програмування, оперувати базами даних.

досвід: створення веб-сервісів для радіотехнічних інформаційних систем; використання зовнішніх сервісів для передавання, отримання та оновлення необхідної для функціонування радіотехнічних систем інформації. — Програмування на скриптових мовах

Презентація (з 32:20) - https://youtu.be/pclSm4d2Ct4?t=1940

Кожний програмний продукт повинен виконувати певні функції, які були передбачені замовником. Тобто робити те, що задумано та втілено в програмне забезпечення розробником. Якісний програмний продукт повинен мати набір властивостей, які дозволять успішно його використовувати упродовж тривалого періоду, тобто мати визначену якість цього програмного продукту. Таким чином вивчення дисципліни дозволить студенту знати основні поняття в сфері розробки та тестування програмного забезпечення, отримати практичні навички в плануванні розробки та тестуванні свого та іншого програмного продукту.

Орієнтовні теми:

Характеристики якості програмного забезпечення
Метрики якості програмного забезпечення
Методики підвищення якості програмного забезпечення
Відносна ефективність методик контролю якості програмного забезпечення
Головний закон контролю якості програмного забезпечення
Процеси управління якістю програмного забезпечення
Різновиди тестування
Техніки тестування
Аналіз результатів тестування — Контроль якості програмного забезпечення

Метою навчальної дисципліни є формування у студентів компетентностей:

набуття знань про сучасну компонентну базу РЕА; будову і принцип дії, характеристики та параметри електронних приладів та інтегральних мікросхем (ІС), основні напрямки їх розвитку;
набуття знань про вплив конструкцій та властивостей матеріалів на характеристики компонентів, а також про вплив технологічного розкиду та умов експлуатації на основні параметри компонентів РЕА, електронних приладів та ІС;
навчитися застосовувати набуті знання для правильного вибору схемотехнічних рішень при розробці РЕА;
набуття навичок вимірювання параметрів, електронних компонентів, об’єктивної оцінки функціональних та параметричних можливостей компонентної бази РЕА.

Після засвоєння навчальної дисципліни студенти мають продемонструвати такі результати навчання:

знання:

знати та розуміти, які електронні прилади використовуються в сучасній радіоелектронній апаратурі, знати їх основні характеристики та параметри;
орієнтуватися в електрорадіоелементах (ЕРЕ), що використовуються в РЕА;
знати сучасний стан розвитку ЕРЕ.

уміння:

продуктивно засвоювати навчальні дисципліни;
орієнтуватися в матеріалах дисципліни - сучасній компонентній базі РЕА; характеристиках і параметрах активних ЕРЕ, компонентів, основних напрямків їх розвитку;
раціонального вибору компонентної бази при розробці РЕА з урахуванням вимог комплексної мініатюризації, надійності, економічності та умов експлуатації.
грамотно та професіонально виконувати технічну документацію, таку як протоколи вимірювань, розрахунки електричних схем то що.

досвід:

застосування набутих знань для правильного вибору компонентної бази та схемотехнічних рішень при розробці РЕА;
об’єктивної оцінки функціональних та параметричних можливостей компонентної бази РЕА;
вимірювання параметрів електронних компонентів, об’єктивної оцінки функціональних та параметричних можливостей компонентної бази РЕА;
розрахунку простих електронних схем.

Це база елементного забезпечення будь-якої радіоелектронної апаратури.

Дозволяє:

знати та розуміти, які електронні прилади використовуються в сучасній радіоелектронній апаратурі, знати їх основні характеристики та параметри;
орієнтуватися в електрорадіоелементах (ЕРЕ), що використовуються в РЕА;
знати сучасний стан розвитку ЕРЕ.
орієнтуватися в сучасній компонентній базі РЕА; їх характеристиках і параметрах та застосувати набуті знання для правильного вибору компонентної бази та схемотехнічних рішень при розробці РЕА;;
раціонально вибирати компонентну базу при розробці РЕА з урахуванням вимог комплексної мініатюризації, надійності, економічності та умов експлуатації.
грамотно та професіонально оформлювати технічну документацію, таку як протоколи вимірювань то що.
проводити вимірювання параметрів ЕРЕ, об’єктивно оцінювати можливості компонентної бази РЕА; — Схемотехніка. Частина 1. Електронні компоненти

Дисципліна "Електрорадіоматеріали" належить до циклу професійної підготовки. Вивчення цієї дисципліни дає знання складу та структури матеріалів, властивостей матеріалів і впливу на них зовнішніх факторів, а також — знання параметрів матеріалів і можливостей їх використання. Студенти мають отримати уміння пов’язувати властивості матеріалу з його складом, структурою, технологією одержання і формоутворення, уміння вимірювати параметри матеріалів і прогнозувати залежність властивостей матеріалу від умов його експлуатації. — Електрорадіоматеріали

Тема 1. Основи алгебри логіки та базові логічні елементи.

Місце цифрових пристроїв в радіотехнічних, побутових та обчислювальних системах. Системи числення, кодоване представлення чисел для обробки данних в цифрових пристроях. Логічні змінні та функції (ЛФ). Закони алгебри логіки.

Закони алгебри логіки. Мінімізація ЛФ. Диз’юктивна та кон’юктивна форма запису ЛФ. Логічні елементи – основні параметри та характеристики. Побудова функціональних схем цифрових логічних пристроїв (ЦП). Поняття універсальних логічних елементів.

Універсальні базиси І-НЕ, АБО-НЕ. Зведення ЛФ до єдиного базису, теорема де Моргана. Побудова функціональних схем ЦП на універсальних ЛЕ. Мінімізація ЛФ за допомогою карт Карно – їх побудова та використання. Неповністю визначені логічні функції та їх мінімізація.

Базові елементи цифрових інтегральних схем. Основні показники ТТЛ та КМОН логіки. Внутрішня структура базових логічних елементів. Принцип роботи.

Тема 2. Основи проектування цифрових пристроїв.

Елементи та системи відображення цифрової інформації – Способи керування світлодіодними індикаторами. . Системи відображення багаторозрядних цифрових даних. Рідкокристалічні індикатори та способи керування ними.Проектування комбінаційних пристроїв. Суматори, цифрові напівсуматори, компаратори, пристрої віднімання двійкових чисел, помножувачі.

Синтез повного та неповного дешифраторів. Синтез перетворювачів кодів: код Грея в двійковий код, прямий код в додатковий код. Синтез шифраторів.

Будова та принцип роботи мультиплексора та демультиплексора. Мультиплексор як універсальний логічний елемент.Мультиплексори. Способи нарощування розрядності. Приклади реалізації ЛФ на мультиплексорах. Реалізація перетворювачів кодів на мультиплексорах. Особливості оптимізації за допомогою карт Карно.

Тема 3. Цифрові пристрої послідовносного типу.

Поняття тригера. Статичні та динамічні тригери. Синхронні та асинхронні тригери. RS-тригер з інверсними входами. RS-тригер с прямими входами. Структурні схеми, принцип побудови. Таблиця переходів. Заборонений стан.

JK-тригер, особливості роботи, структурна схема, таблиця переходів. T-, D-тригери. особливості роботи, структурна схема, таблиця переходів.

Алгоритм побудови синхронних та асинхронних кінцевих автоматів. Часові діаграми. Синтез лічильників на основі JK-тригерів.

Синтез лічильників на основі RS –тригерів та D-тригерів. Лічильник Джонсона. Подільники та синтезатори частоти.

Регістри. Класифікація, особливості синтезу. Регістри пам’яті, регістри зсуву, реверсивні регістри.

Тема 4. Пристрої спряження аналогових та цифрових сигналів - аналогово-цифрові перетворювачі АЦП, цифро-аналогові перетворювачі ЦАП.

Зв’язок між аналоговими та цифровими сигналами. Шум квантування. Функціональні схеми ЦАП. Порівняння – переваги та недоліки. Розрядність.

Функціональні схеми АЦП. Порівняння – переваги та недоліки. Області застосування.

Елементи пам’яті – типи, принципи роботи. Проектування окремих функціональних вузлів ЦП.

Проектування окремих функціональних вузлів ЦП. — Цифрові пристрої

Розглядаються основи процесів, що протікают електронних колах різного призначення, які необхідні для кращого розуміння майбутніми інженерами та розробниками. Вивчається аналіз процесів у перехідних та резоаннсних режимах роботи, що вібуваються у сучасних електронних колах, опановується основи проектування та синтезу електронних схем. Розглядаються різні методи розрахунку реальних кіл, що заміняються еквівалентними схемами, у часовій, частотній та операторній областях. Після вивчення курсу студенти повинні вміти розраховувати схеми заміщення сучасних електричних кіл у різних режимах роботи із використанням інженерних програм розрахуну, таких як MatCAD, Matlab, тощо. Для кращого опанування практичного матеріалу розроблено рядє збірників задач та електронних навчальних посібники із чисельними прикладами вирішення задач. — Процеси в лінійних електронних схемах

Всі люди слухають прогноз погоди, дивляться кіно про гру на біржі, та знають про криві, що пояснюють для чого потрібен карантин при короновірусі (див. рис.).

В курсі "Статистична радіотехніка" розглядається новий підхід, за допомогою якого зовсім по новому вирішується задача обробки сигналів, та їх проходження через різні пристрої та системи.

Після проходження курсу студент отримає знання про:

Основи теорії статистики по відношенню до радіотехніки.
Використання статистики для опису та обробки результатів експериментів.
Кореляційна обробка сигналів.
Що таке випадкові сигнали, і як створювати для них математичний опис.
Які бувають шуми, і як їх враховувати при проходженні сигналів.
Проходження випадкових сигналів через лінійні та нелінійні кола.
Що таке оптимальна фільтрація та для чого потрібен оптимальний фільтр.

Новий підхід до обрахунку сигналів, що отримано в цьому курсі, дозволить слухачам обробляти результати будь-яких експериментів. Створювати системи виявлення сигналів, засновані на кореляційній обробці, з урахуванням існуючих шумів та завад. Наприклад системи зв'язку в Wi-Fi діапазоні з урахуванням завад від базових станцій мобільних операторів, або визначення сигналу відбитого від дрону, про тому, що існує спеціально створена завада, та ін. Також студент зможе розраховувати проходження сигналів з урахуванням шумів. — Статистична радіотехніка

Сучасні системи (автомобілі, безпілотні апарати, літаки, ...) мають в своєму складі до 10-20 різноманітних антен із відповідними трактами передачі. Кожен тракт передачі вимагає вибору лінії передачі, побудови необхідних компонентів на основі обраної лінії передачі. Кожна антена вимагає пристроїв узгодження.

Наприклад, радіоінженери, що розробляють НВЧ частину сучаних вбудованих систем оперують такими поняттями: ефективність антени, коефіцієнт підсилення антени, ширина діаграми спрямованості, загальна потужність випромінювання (TRP), ефективність схеми узгодження, мікросмужкова і копланарна лінія передачі. Все це розглядається у даній дисципліні.

Післі засвоення дициплінистуденти будуть мати

знання

- принципів побудови, конструкцій, принципів дії пристроїв надвисоких частот (НВЧ) і антен та фізичних процесів, що в них відбуваються;

- основних властивостей пристроїв НВЧ та антен;

- методів розрахунків параметрів пристроїв НВЧ та антен;

- методики експериментального дослідження характеристик функціональних елементів антенно-фідерного тракту.

уміння:

- розраховувати параметри пристроїв НВЧ та антен;

- вибрати найбільш ефективні антени та пристрої НВЧ для радіотехнічних систем, які працюють в різних частотних діапазонах;

- провести інженерні розрахунки основних характеристик пристроїв НВЧ і антен;

- провести експериментальне дослідження характеристик і параметрів пристроїв НВЧ і антен.

досвід:

- виконання розрахунків вузькосмугових та широкосмугових узгоджуючи пристроїв коаксіального, мікросмужкового і хвилеводного виконання;

- експериментального дослідження характеристик пристроїв НВЧ (подільників потужності, напрямлених відгалужувачів, прохідних резонаторів) та антен;

- роботи з апаратурою НВЧ діапазону. — Пристрої надвисоких частот

Предмет навчальної дисципліни «Радіопередавальні пристрої» є радіопередавальні пристрої різного призначення, як одна з найважливіших складових радіотехнічних систем передавання інформації. Вивчення забезпечує засвоєння а наступному таких дисциплін: «Радіоприймальні пристрої», «Основи телебачення та телевізійні системи», «Основи теорії радіолокаційних систем», «Інформаційні радіосистеми».

Метою навчальної дисципліни є формування у студентів здатностей: аналізу схемної побудови передавачів різного призначення; розробки як структурної схеми передавача в цілому, так і окремих його вузлів; вимірювання параметрів передавачів; володіння методами налаштування передавачів.

Розглядаються наступні питання: Генератори із зовнішнім збудженням- ГЗЗ ( Режими роботи ГЗЗ; інженерний розрахунок оптимальних режимів ГЗЗ; схемна побудова ГЗЗ каскадів. Збудники радіопередавачів ( Автогенератори гармонічних коливань; стабілізація частоти; побудова високостабільних діапазонних збудників. Керування коливаннями високої частоти радіопередавачів (Загальні відомості щодо керування коливаннями ВЧ; Амплітудна модуляція ; Кутова модуляція; Формування сигналів цифрової інформації - Багаторівневі квадратурні фазова та амплітудно-фазова маніпуляції - QPSK, DQPSK, OQPSK, MSK, GMSK, KAM .Формування сигналів з COFDM .Формування сигналів з розширеним спектром. Радіомовні передавальні пристрої. Телевізійні передавачі.

Після засвоєння навчальної дисципліни студенти мають отримати знання:принципів побудови радіопередавальних пристроїв, окремих його вузлів та відповідних схемотехнічних рішень;методів формування високостабільних коливань та радіосигналів з заданою модуляцією та відповідними схемотехнічними рішеннями;високоефективних методів підсилення сформованих радіосигналів.

Результатом буде вміння розробляти та розраховувати структурні схеми передавачів та окремі вузли; обирати оптимальні рішення щодо реалізації окремих вузлів передавача; вимірювати параметри та характеристики передавачів. — Радіопередавальні пристрої

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)?

Вивчення даної дисципліни поглиблює розуміння того, що таке аналогові, дискретні і цифрові сигнали, а також забезпечує навичками практичної реалізації алгоритмів цифрового оброблення сигналів в "залізі". В результаті навчання студенти знають що таке цифровий сигнальний процесор і як з ним працювати. На відлагоджувальних платах моделюються системи звязку, які використовують сигнали з різними видами модуляції. Виконується цифрова обробка змодельованих сигналів із застосуванням цифрових фільтрів. Отримуються навички розрахунку цифрових фільтрів з заданими параметрами в САПР. Отримані знання є важливими при розробці і експлуатації цифрових систем зв'язку. — Цифрові сигнальні процесори

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)? — Радіоприймальні пристрої

Спецкурс CCNP Enterprise: Core Networking

Силабуси в галузі «Інженерія, виробництво та будівництво» інформальна освіта (отримання сертифікату), з екзаменом, з захистом, рівня доктора філософії

G - Інженерія, виробництво та будівництво

Отримання ступення доктора філософії в аспірантурі.

×

Інформаційні технології Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина Інженерія, виробництво та будівництво

Інженерія, виробництво та будівництво

Електронні комунікації та радіотехніка Геодезія та землеустрій

Інформаційні технології

Кібербезпека та захист інформації

×

Форма навчання

Аудиторні заняття

Семестровий контроль

Мова

Освіта

Форма фінансування

Цикл підготовки