SYLABUS^Online

Навігація

Категорії

Фільтри

Фільтри:

Обрані фільтри: Форма навчання: вечірня Семестровий контроль: екзамен Рівень навчання: PhD Наукова складова: освітньо-творча Обрані категорії: Електронні комунікації та радіотехніка

Аналіз динамічних систем

Методи моделювання та обробки випадкових процесів та полів

Сучасні радіоінформаційні системи – це складні інформаційно-керуючі системи реального масштабу часу, що включають сукупність радіотехнічних засобів, в яких здійснюється формування, передача, прийом, обробка і відображення інформації на основі сучасних комп'ютерних технологій.

Сучасні методи та засоби в радіотехніці та новітні інформаційні технології визначають прогрес у багатьох галузях. Прикладом таких комп’ютерно-інтегрованих радіоінформаційних систем є автоматизовані системи керування повітряним рухом, автоматизовані системи регулювання руху суден, в яких застосовується високотехнологічна комп’ютерна обробка інформації від різних радіоелектронних засобів, в тому числі супутникових систем радіонавігації, з метою забезпечення надійного контролю руху та підтримки прийняття рішень.

Метою викладання дисципліни є розкриття принципів і методів обробки інформації в автоматизованих навігаційних системах, автоматизованих системах керування повітряним рухом, регулювання рухом суден, а також інформаційних, технологічних процесів та підтримки прийняття рішень в умовах інтеграції національних і міжнародних транспортних систем для забезпечення необхідного рівня безпеки руху та економічної ефективності. — Автоматизована обробка інформації в радіотехнічних системах і комплексах

Нейронні мережі для оброблення сигналів

При аналізі всіх вузлів сучасної НВЧ техніки розглядаються їх конструкції в більшості застосованих сьогодні електродинамічних систем, причому основна увага приділяється проектуванню у гібридно-інтегральному виконанні. Відносно кожного пристрою розглядаються сучасні методи його розрахунку, які базуються на застосуванні матриці розсіювання і передачі, що найбільше пристосовано до алгоритмізації й використанню ЕОМ. Розглядаються сучасні методи конструювання багатофункціональних пристроїв (приймачів, передавачів, прийомопередавачів) у гібридно-інтегральному виконанні на єдиній підкладинці. — Гібридні та монолітні інтегральні пристрої мікрохвильового діапазону. Курсова робота [ПО 02]

В бакалавратурі тебе навчили будувати простий приймально-передавальний пристрій. Але для вирішення сучасних задач цього вже замало. Однією із проблем сучасних радіотехнічних пристроїв є завади. Сусідський WiFi заважає твоєму, сигнали мобільного зв'язку заважають системам на базі LoRa, спеціально створена завада заважає приймати сигнали GPS. Якщо у пристрої розмістити кілька приймально-передавальних пристроїв і обробити сигнали з них "розумним" чином, то можно суттєво зменшити вплив завади на роботу системи.
Крім того, наявність кількох приймально- передавальних пристроїв дозволяє сучасним системам отримувати більше інформації про навколишній світ. Як приклад, проста антенна система з двох передавальних і трьох приймальних антен дозволяє без сканування визначити, звідки до радара наближається людина. І таку антенну систему для частоти 60 ГГц можна розмістити зверху чіпа SoC.

В першій частині курсу вивчаємо, як правильно обрати елементну базу для побудови приймально-передавального пристрою і як характеристики окремих елементів впливають на характеристики системи. Для цього використовуємо AWR Design Environment від Cadence.

В другій частині курсу за допомогою Matlab розбираємось із алгоритмами визначення напрямку приходу сигналу та адаптивного цифрового формування діаграми спрямованості. — Смарт-системи

Проектування інтегральних пристроїв надвисокочастотного діапазону – це дисципліна, що вивчає основні методи електродинамічного аналізу та інженерних розрахунків надвисокрчастотних вузлів сучасних інтегральних НВЧ пристроїв, розроблених у вигляді гібридних та монолітних інтегральних схем - ГІС та МІС.

Чому питання щодо особливих ліній передачі для побудови гібридних та монолітних інтегральних схем ми з вами виділяємо в окремий курс вивчення інтегральних пристроїв НВЧ? Ще зовсім нещодавно приблизно 10÷15 років тому це було не дуже очікувано, оскільки у якості активних приладів використовувалися електронно-вакуумні прилади, для яких внутрішньо притаманне об’ємне виконання. Причому найбільш зручним для виготовлення всіх функціональних вузлів систем було використання хвилеводної техніки. Системи ці, до речі, як правило мали військове призначення. Розвиток зв’язку, космічних технологій, медицини, транспорту, нових виробництв призвело до широкого освоєння НВЧ діапазону – частот від 2 до 150 ГГц. Сьогодні обладнання на ці частоти випускається серійно, у великих кількостях, причому в умовах жорсткої конкуренції. Останнє зумовило необхідність радикально змінити всю технологічно-конструкторську базу НВЧ діапазону. Перш за все, це стосувалось заміни активних приладів на твердотільні і, як наслідок, зміни хвилеведучих систем – заміну обємних (хвилеводів, коаксіалів) ліній передачі на планарні, які можуть бути виготовлені методами інтегральної технології. Така заміна була зумовлена також необхідністю сконцентрувати енергію в об’ємах, співставних із розмірами нових твердотільних активних елементів, які складали сотні мікрометрів, що у декілька тисяч разів менше за розміри електронно-вакуумних приладів. Таким чином, хвилеведучі системи, які становлять електродинамічну основу ГІС і МІС, є тим середовищем, на базі якого побудовані сучасні НВЧ пристрої.

Проектування високоякісних технологічних інтегральних вузлів НВЧ діапазону, зокрема наднизько-шумлячих генераторів та підсилювачів, змішувачів та помножувачів частоти, електронно-керованих амплітудних та фазових модуляторів, гібридно-інтегральних фільтрів, тощо є основою для створення радіотехнічних інформаційних систем в перспективному мікрохвильовому діапазоні.

При вивченні зазначеної дисципліни розглядаються конструкції зазначених пристроїв НВЧ в більшості застосованих сьогодні електродинамічних систем, причому основна увага приділяється проектуванню у гібридно-інтегральному виконанні. Відносно кожного пристрою розглядаються сучасні методи його розрахунку, які базуються на застосуванні матриці розсіювання і передачі, що найбільше пристосовано до алгоритмізації й використанню ЕОМ. Розглядаються також сучасні методи конструювання багатофункціональних пристроїв: приймачів, передавачів, прийомопередавачів (трансиверів) у гібридно-інтегральному виконанні на єдиній підкладинці. — Проектування інтегральних пристроїв НВЧ

Основне завдання вивчення дисципліни полягає в опануванні студентами необхідних знань і практичних навичок з машинного навчання як одним із сучасних провідних наукових напрямків штучного інтелекту, а також оволодіти технологією розв’язання широкого класу задач науки та техніки (зокрема, задач розпізнавання, пошуку рішень, комп’ютерного бачення, інтелектуального управління) за допомогою методів, підходів та алгоритмів машинного навчання.

Що буде вивчатися

В курсі вивчається теоретичні та практичні основи застосування основ теорії алгоритмів які використовуються в галузями штучного інтелекту, зокрема, машинного навчання. Подання студентам широкого кола методів та алгоритмів у контексті машинного сприйняття та навчання. Підготувати студента до ефективного використання сучасних методів машинного навчання для створення систем штучного інтелекту у подальшій професійній діяльності; допомогти набути навички практичної роботи з сучасними програмними засобами для побудови інтелектуальних моделей.

Чому це цікаво/треба вивчати

Поглиблене вивчення дисципліни розкриє перед аспірантами широкі можливості по формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок самостійної роботи із використання алгоритмів для машинного навчання при зборі та обробки даних від радіотехнічних систем. Спецкурс також може бути корисним випускникам в подальшій професійній діяльності після закінчення аспірантури, шляхом впровадження новітніх радіотехнічних досягнень у вибраних галузях.

Чому можна навчитися (результати навчання)

В процесі вивчення та освоєння спецкурсу «Алгоритми машинного навчання. Нейроні мережі обробки сигналів» слухачі отримають нові знання про можливості радіотехнічних засобів та сигналів вирішувати наукові і прикладні задачі в багатьох сферах науки, і техніки, промисловості та виробництва, біології та медицині, будівництві та сільському господарстві. До позитиву курсу слід віднести можливість розробки слухачами структурних схем та алгоритмів функціонування систем штучного інтелекту, освоєння методології їх роботи та оцінки даних від радіотехнічних систем.

Окрім того зазначене дозволяє слухачу використати отримані нові знання, для більш якісної підготувати дисертації, оформити та захистити її згідно існуючих вимог

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності) В результаті вивчення курсу слухачі зможуть на практиці користуватися набутими знаннями і уміннями самостійного застосування складовими комплексної технології підготовки, оформлення та захисту дисертації ступеня доктор філософії при проведенні власних дисертаційних досліджень в галузі телекомунікацій та радіотехніки.

Методи побудови спеціалізованих радіотехнічних пристроїв з застосуванням систем штучного інтелекту та освоєння принципів їх роботи можуть також слугувати в подальшому слухачам для їх практичного освоєння у вибраних галузях наукової або практичної діяльності.

Інформаційне забезпечення

Всі матеріали надаються слухачам в електронному вигляді: навчальний посібник, презентаційні матеріали, приклади практичних робіт та захищених дисертацій (їх авторефератів)

Форма проведення занять

Лекції у вигляді презентацій, практичні роботи, індивідуальні заняття, консультації — Алгоритми машинного навчання. Нейронні мережі оброблення сигналів

Мета навчальної дисципліни — формування у аспірантів компетенцій в області імітаційного моделювання телекомунікаційних та радіотехнічних процесів, пристроїв і систем та методів комп’ютерного дослідження типових хвильових структур.

Предмет навчальної дисципліни — технологія імітаційного моделювання, критичний аналіз результатів моделювання.

Програмні результати навчання

Компетентності:

(ЗК 1) здатність до критичного аналізу, оцінки і синтезу нових складних ідей;
(ФК 2) здатність застосовувати математичні методи наукових досліджень, імітаційного моделювання, прикладні аспекти системного аналізу у різних видах професійної діяльності;
(ФК 3) здатність виконувати теоретичні й експериментальні дослідження, математичне й комп’ютерне моделювання процесів у телекомунікаційних і радіотехнічних системах та пристроях.

Знання:

(ЗН 4) сучасних математичних методів наукових досліджень, імітаційного моделювання, прикладних аспектів системного аналізу.

Уміння:

(УМ 5) виконувати самостійно науково-дослідну діяльність у галузі телекомунікацій і радіотехніки з використанням сучасних математичних методів наукових досліджень, імітаційного моделювання, прикладних аспектів системного аналізу;
(УМ 7) планувати, організовувати роботу та керувати проектами в галузі наукових досліджень, розробки, аналізу, розрахунку, моделювання, виробництва та тестування телекомунікаційних і радіотехнічних систем та пристроїв;
(УМ 11) обґрунтовувати й аналізувати вибір конкретного типу моделі та методу телекомунікаційних та радіотехнічних систем при вирішенні відповідних практичних задач.

Після засвоєння матеріалу дисципліни аспіранти отримають фундаментальні знання в області теорії та практики імітаційного моделювання в телекомунікаціях і радіотехніці, практичні знання особливостей імітаційного моделювання на прикладах типових об’єктів телекомунікацій та радіотехніки; набудуть уміння застосовувати здобуті знання при розробці нових наукових методик та в новітніх промислових технологіях і зразках нової техніки, для пояснення отриманих даних і передбачення нових наукових результатів; отримають досвід практичного застосування методів імітаційного моделювання для задач телекомунікацій та радіотехніки; проведення досліджень і узагальнення їх результатів в області хвильових явищ, хвильових структур і хвильових пристроїв обробки сигналів; самостійної роботи з навчальною, науковою та довідковою літературою. — Імітаційне моделювання в телекомунікаціях та радіотехніці

Дисципліна "Статистичні методи оброблення інформації в радіотехнічних комп'ютеризованих системах" навчає статистичним методам оброблення інформації для використання в сучасних радіотехнічних системах. Розробка досконалих радіотехнічних систем, які могли б надійно функціонувати в складній сигнально-завадовій обстановці, що динамічно змінюється, можлива лише на базі сучасних методів оптимізації (синтезу).змішаних марківських процесів в дискретному часі застосування статистичних методів

Мета навчальної дисципліни. Метою дисципліни є вивчення методів адаптивної фільтрації процесів і ідентифікації параметрів в радіотехнічних комп'ютеризованих системах, та методів статистичного оброблення інформації для використання в радіотехнічних системах локації, навігації та керування, що дозволяє визначити їх сучасний стан і найбільш перспективні напрями їх подальшого розвитку.

Предмет вивчання: Методи аналізу та синтезу на основі математичного апарату марківських процесів в дискретному часі оптимальних і квазіоптимальних алгоритмів фільтрації і виявлення процесів в радіотехнічних комп'ютеризованих системах при наявності різних видів завад, методи ідентифікації, а також статистичні методи оброблення інформації в радіотехнічних комп’ютеризованих системах локації, навігації та керування. — Статистичні методи оброблення інформації в радіотехнічних комп’ютеризованих системах

Філософські засади наукової діяльності. Частина 1. Науковий світогляд та етична культура науковця

Інноваційні напрями розвитку телекомунікацій та радіотехніки

Математичні методи наукових досліджень в телекомунікаціях та радіотехніці

Організація науково-інноваційної діяльності

Прикладні аспекти системного аналізу в телекомунікаціях та радіотехніці

Безпровідні мережі та технології для управління смарт-середовищами

Bigdata та методи їх обробки

Інтелектуальна обробка інформації в глобальних системах

Тенденції розвитку SDN мереж наступного покоління

Методологія забезпечення наукових досліджень

Когнітивні радіомережі та системи

Методи оптимальної та адаптивної фільтрації сигналів

В рамках дисципліни студенти вивчать сучасні аспекти та останні тренди у розвитку складних антенних систем, а саме:

- Дзеркальні антени супутникового базування, що розгортаються в космосі.

- Ультраширокосмугові скануючі антенні решітки сучасних бортових радарів.

- Багаточастотні антени мобільних терміналів.

- Цифрові антенні решітки з адаптивним просторовим розділенням сигналів.

- Радіофотонні антенні решітки.

- Терагерцові антени

В курсі також розглянуто останні досягнення технології антенних вимірювань по ближньому полю, а також технології моделювання та оптимізації параметрів антен. — Новітні антенні системи

Інтелектуальні інформаційно-обчислювальні системи та технології в радіоелектроніці

Силабуси за спеціальністю 172 - Електронні комунікації та радіотехніка вечірня форма навчання, з екзаменом, рівня доктора філософії, освітньо-творчої програми Сторінка4

172 - Електронні комунікації та радіотехніка

Вечірня форма навчання передбачає відвідування аудиторних занять у вечірній час, після основної роботи.

Отримання ступення доктора філософії в аспірантурі.

×

Інформаційні технології Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина Інженерія, виробництво та будівництво

Інженерія, виробництво та будівництво

Електронні комунікації та радіотехніка

Інформаційні технології

Кібербезпека та захист інформації

Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина

Агроінженерія

×

Форма навчання

Тривалість навчання

Аудиторні заняття

Рівень навчання

Семестровий контроль

Мова

Освіта

Форма фінансування

Семестр

Цикл підготовки

Рік