SYLABUS^Online

Навігація

Категорії

Фільтри

Фільтри:

Обрані фільтри: Семестр: 4 семестр Семестр: 6 семестр Форма навчання: денна Обрані категорії: Електронні комунікації та радіотехніка

Сучасні радіоінформаційні системи – це складні інформаційно-керуючі системи реального масштабу часу, що включають сукупність радіотехнічних засобів, в яких здійснюється формування, передача, прийом, обробка і відображення інформації на основі сучасних комп'ютерних технологій.

Сучасні методи та засоби в радіотехніці та новітні інформаційні технології визначають прогрес у багатьох галузях. Прикладом таких комп’ютерно-інтегрованих радіоінформаційних систем є автоматизовані системи керування повітряним рухом, автоматизовані системи регулювання руху суден, в яких застосовується високотехнологічна комп’ютерна обробка інформації від різних радіоелектронних засобів, в тому числі супутникових систем радіонавігації, з метою забезпечення надійного контролю руху та підтримки прийняття рішень.

Метою викладання дисципліни є розкриття принципів і методів обробки інформації в автоматизованих навігаційних системах, автоматизованих системах керування повітряним рухом, регулювання рухом суден, а також інформаційних, технологічних процесів та підтримки прийняття рішень в умовах інтеграції національних і міжнародних транспортних систем для забезпечення необхідного рівня безпеки руху та економічної ефективності. — Автоматизована обробка інформації в радіотехнічних системах і комплексах

Навчальна дисципліна «Математичні методи оптимізації» є важливою компонентою в формуванні теоретичної бази для подальшого вдосконалення, поглиблення та розвинення знань та умінь випускника університету у напрямку проектування оптимальних конструкцій для різних галузей промисловості, а також вивчення та професійного використання комп’ютерних САD систем. Набуті знання та вміння застосовуються при розробці та аналізі математичних моделей конструкцій та використанні сучасного програмного забезпечення для проектування і розрахунків елементів радіотехнічних пристроїв та систем.

При вивченні дисципліни студенти формують здатність обирати найбільш ефективні методи оптимізації для пошуку оптимальних рішень, формулювати постановки задач оптимального проектування радіотехнічних пристроїв та систем, розв’язувати практичні задачі пошуку екстремуму цільових функцій і оптимізації систем і процесів, реалізовувати методи оптимізації та математичні моделі дослідження операцій у середовищі MATLAB та інтерпретувати та застосовувати результати розв’язання задач в практичних цілях при прийнятті рішень.

Основні теми, що розглядаються в рамках курсу:

- основні методи лінійного програмування.

- основні методи одновимірної оптимізації;

- основні методи прямого пошуку (метод покоординатного спуску, метод пошуку по зразку, симплексний метод Нелдера-Міда);

- основні методи першого порядку (алгоритм найшвидшого спуску, метод спряжених градієнтів) та другого порядку (методу Ньютона і квазіньютоновські методи - метод Бройдена, метод Девідсона-Флетчера-Пауелла, алгоритм Пірсона;

- природні алгоритми глобальної оптимізації (генетичний алгоритм, алгоритму бджолиного рою, метод відпалювання);

- методи умовної (штрафні та бар’єрні функції, метод множників Лагранжа) та багатокритеріальної оптимізації (поняття фронту Парето, алгоритми VEGA, NSGA, NSGA-II);

- методи просторового відображення в задачах оптимізації радіотехнічних пристроїв та систем - Алгоритми Space Mapping та Aggressive Space Mapping.

На практичних заняттях розглядається реалізація алгоритмів оптимізації у середовищі MATLAB і досліджуються складні функції для отримання досвіду обирати методи оптимізації, враховуючи особливості цільової функції — Математичні методи оптимізації

Цифрове оброблення біомедичних сигналів

Нейронні мережі для оброблення сигналів

При аналізі всіх вузлів сучасної НВЧ техніки розглядаються їх конструкції в більшості застосованих сьогодні електродинамічних систем, причому основна увага приділяється проектуванню у гібридно-інтегральному виконанні. Відносно кожного пристрою розглядаються сучасні методи його розрахунку, які базуються на застосуванні матриці розсіювання і передачі, що найбільше пристосовано до алгоритмізації й використанню ЕОМ. Розглядаються сучасні методи конструювання багатофункціональних пристроїв (приймачів, передавачів, прийомопередавачів) у гібридно-інтегральному виконанні на єдиній підкладинці. — Гібридні та монолітні інтегральні пристрої мікрохвильового діапазону. Курсова робота [ПО 02]

В дисципліні будуть вивчатись основи побудови радіотехнічних систем. Принципи функціонування та побудови радіотехнічних систем спеціального призначення. Побудова та функціонування РЛС ЗРК Бук, Круг, С-300 (П-18, 19Ж6, 35Н6, та інші системи). Буде розглянуто правила побудови радіолокаційних систем ППО які вже експлуатуються та розробляються для потреб силових спецпідрозділів України та світу. — Радіолокаційні системи ППО

Проектування та моделювання мереж передачі даних

Системний аналіз

Теорія та алгоритми машинного навчання

В бакалавратурі тебе навчили будувати простий приймально-передавальний пристрій. Але для вирішення сучасних задач цього вже замало. Однією із проблем сучасних радіотехнічних пристроїв є завади. Сусідський WiFi заважає твоєму, сигнали мобільного зв'язку заважають системам на базі LoRa, спеціально створена завада заважає приймати сигнали GPS. Якщо у пристрої розмістити кілька приймально-передавальних пристроїв і обробити сигнали з них "розумним" чином, то можно суттєво зменшити вплив завади на роботу системи.
Крім того, наявність кількох приймально- передавальних пристроїв дозволяє сучасним системам отримувати більше інформації про навколишній світ. Як приклад, проста антенна система з двох передавальних і трьох приймальних антен дозволяє без сканування визначити, звідки до радара наближається людина. І таку антенну систему для частоти 60 ГГц можна розмістити зверху чіпа SoC.

В першій частині курсу вивчаємо, як правильно обрати елементну базу для побудови приймально-передавального пристрою і як характеристики окремих елементів впливають на характеристики системи. Для цього використовуємо AWR Design Environment від Cadence.

В другій частині курсу за допомогою Matlab розбираємось із алгоритмами визначення напрямку приходу сигналу та адаптивного цифрового формування діаграми спрямованості. — Смарт-системи

Проектування інтегральних пристроїв надвисокочастотного діапазону – це дисципліна, що вивчає основні методи електродинамічного аналізу та інженерних розрахунків надвисокрчастотних вузлів сучасних інтегральних НВЧ пристроїв, розроблених у вигляді гібридних та монолітних інтегральних схем - ГІС та МІС.

Чому питання щодо особливих ліній передачі для побудови гібридних та монолітних інтегральних схем ми з вами виділяємо в окремий курс вивчення інтегральних пристроїв НВЧ? Ще зовсім нещодавно приблизно 10÷15 років тому це було не дуже очікувано, оскільки у якості активних приладів використовувалися електронно-вакуумні прилади, для яких внутрішньо притаманне об’ємне виконання. Причому найбільш зручним для виготовлення всіх функціональних вузлів систем було використання хвилеводної техніки. Системи ці, до речі, як правило мали військове призначення. Розвиток зв’язку, космічних технологій, медицини, транспорту, нових виробництв призвело до широкого освоєння НВЧ діапазону – частот від 2 до 150 ГГц. Сьогодні обладнання на ці частоти випускається серійно, у великих кількостях, причому в умовах жорсткої конкуренції. Останнє зумовило необхідність радикально змінити всю технологічно-конструкторську базу НВЧ діапазону. Перш за все, це стосувалось заміни активних приладів на твердотільні і, як наслідок, зміни хвилеведучих систем – заміну обємних (хвилеводів, коаксіалів) ліній передачі на планарні, які можуть бути виготовлені методами інтегральної технології. Така заміна була зумовлена також необхідністю сконцентрувати енергію в об’ємах, співставних із розмірами нових твердотільних активних елементів, які складали сотні мікрометрів, що у декілька тисяч разів менше за розміри електронно-вакуумних приладів. Таким чином, хвилеведучі системи, які становлять електродинамічну основу ГІС і МІС, є тим середовищем, на базі якого побудовані сучасні НВЧ пристрої.

Проектування високоякісних технологічних інтегральних вузлів НВЧ діапазону, зокрема наднизько-шумлячих генераторів та підсилювачів, змішувачів та помножувачів частоти, електронно-керованих амплітудних та фазових модуляторів, гібридно-інтегральних фільтрів, тощо є основою для створення радіотехнічних інформаційних систем в перспективному мікрохвильовому діапазоні.

При вивченні зазначеної дисципліни розглядаються конструкції зазначених пристроїв НВЧ в більшості застосованих сьогодні електродинамічних систем, причому основна увага приділяється проектуванню у гібридно-інтегральному виконанні. Відносно кожного пристрою розглядаються сучасні методи його розрахунку, які базуються на застосуванні матриці розсіювання і передачі, що найбільше пристосовано до алгоритмізації й використанню ЕОМ. Розглядаються також сучасні методи конструювання багатофункціональних пристроїв: приймачів, передавачів, прийомопередавачів (трансиверів) у гібридно-інтегральному виконанні на єдиній підкладинці. — Проектування інтегральних пристроїв НВЧ

В даному курсі вивчаються принципи побудови і функціонування телекомунікаційних мереж. Курс побудований на основі навчальних матеріалів компанії Huawei, яка являється одним зі світових лідерів у виробництві телекомунікаційного обладнання. Зокрема, навчання проводиться по матеріалах сертифікатної програми Huawei HCIA-Datacom, яка направлена на підготовку мережевих інженерів з базовими теоретичними навичками та навичками обробки даних.

В курсі детально розглядаються процеси передачі інформації, мережеві пристрої та їх функції, архітектури сучасних мереж передачі даних. Курс передбачає комплекс лабораторних робіт на обладнанні та програмному забезпеченні від компанії Huawei, що забезпечує здобуття практичних навичок мережевої інженерії.

Після проходження даного курсу слухач буде:

- розуміти поняття, пов’язані з мережами передачі даних;

- вміти описувати процеси передачі інформації;

- розуміти типи сучасних мереж їх топології;

- вміти класифікувати мережеві пристрої та знати їх основні функції;

- вміти налаштовувати обладнання, проектувати невеликі мережі і обслуговувати їх.

Після завершення навчання компанія Huawei надає можливість безкоштовно скласти іспит і отримати сертифікат HCIA-Datacom. — Телекомунікаційні мережі Huawei

Навчальна дисципліна належить до циклу професійної та практичної підготовки за вільним вибором студентів.

Предметом навчальної дисципліни ОТД є методологія пошуку оптимальних рішень при математичному моделюванні, проектуванні і експлуатації радіотехнічних систем та при плануванні експериментів і випробувань.

Метою навчальної дисципліни є формування у студентів здатності: застосовувати основні методи аналізу, прогнозування, пошуку, виявлення та упізнавання особливостей процесів або об’єктів, виконувати всебічний аналіз даних, які отримано в експериментальних дослідженнях, при випробуваннях і в процесі експлуатації РЕА та РС різного призначення.

Основні завдання навчальної дисципліни. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання: знання: загальних функціональні характеристики складних систем і підсистем, цільових функцій, інтегральних та поодиноких показників якості; методів прогнозування стану і якості РЕА; методів математичного, комп’ютерного моделювання об’єктів та процесів; основ теорії прийняття рішень; уміння: виконувати інженерний аналіз впливу неозначених випадкових чинників та методи зменшення цього впливу; застосовувати методи обробки даних випробування або експерименту; досвід: виконання синтезу діагностичних кіл РС; виконання аналізу експериментально отриманих даних з метою виявлення періодичних або неперіодичних процесів, що містяться в цих даних. — Основи технічної діагностики

Метою вивчення дисципліни є:

1. Набуття знань на продуктивно-синтетичному рівні щодо:

методів математичного, комп’ютерного моделювання процесів як часових рядів,
методів обробки даних випробування або експерименту,
методів виявлення закладених в цих даних особливостей.

2. Набуття знаково-розумових умінь щодо практичного аналізу та методів обробки даних, які отримано в експериментах, при випробуваннях і в процесі експлуатації РЕА та РС різного призначення.

Набуті знання та уміння нададуть здатність виконувати дії на рівні евристичної задачі діяльності проектування діагностичної та біомедичної апаратури.

... — Методи обробки даних в технічній діагностиці

Дисципліна "ОТКРТ1 Основи мереж електронних комунікацій" є однією з базових дисциплін, яка розширює кругозір будь-якого радіоінженера. Цей предмет формує теоретичні знання та практичні навички з побудови, керування, модернізації, моніторингу та аналізу продуктивності, діагностики та розв'язання проблем сучасних електронних мереж і комунікацій. — Основи теорії телекомунікацій і радіотехніки. Частина 1. Основи мереж електронних комунікацій

Звукові коливання є важливим джерелом отримання інформації для людини. Мікрофони та акустичні системи є невід’ємною частиною інтерфейсу людина-машина. Тому дуже важливо розуміти психофізичн особливості слуху людини, особливості поширення звукових хвиль. Не менш важливою проблемою є проектування акустичних систем різного класу та призначення. За результатами вивчення дисципліни студенти зможуть орієнтуватися в суміжних з радіотехнікою царинах знань, навчаться проектувати елементи акустичних трактів та акустичних систем. — Основи акустики

Ультразвукові коливання великої інтенсивності знаходять широке застосування в різноманітних технологічних процесах – ультразвукове чищення, зварювання, сушка та ін. Наприклад, акумуляторні батареї електромобілів збираються за допомогою ультразвукового зварювання. Метою курсу є ознайомлення студентів з фізичними ефектами, що супроводжують розповсюдження ультразвукових коливань, методиками розрахунків елементів технологічного обладнання та основними технологічними застосуваннями потужного ултразвуку. — Ультразвукова техніка та технології

Операційні системи реального часу це система, в якій успішність роботи будь-якої програми залежить не тільки від її логічної правильності, а й від часу, за який вона отримала цей результат. Стандарт POSIX 1003.1 дає визначення: Реальний час в операційних системах - це здатність операційної системи забезпечити необхідний рівень сервісу в певний проміжок часу, якщо система не може задовольнити тимчасовим обмеженням, повинен бути зафіксований збій в її роботі.

Операційні системи реального часу іноді ділять на два типи - системи жорсткого реального часу й системи м'якого реального часу. Операційна система, яка може забезпечити необхідний час виконання завдання реального часу навіть в найгірших випадках, називається операційною системою жорсткого реального часу.  Операційна система, яка може забезпечити необхідний час виконання завдання реального часу в середньому, називається операційною системою м'якого реального часу.

Ядро ОСРВ забезпечує функціонування проміжного абстрактного рівня ОС, який приховує від прикладного ПЗ специфіку технічного пристрою процесора (кількох процесорів) і пов'язаного з ним апаратного забезпечення.  Зазначений абстрактний рівень надає для прикладного ПЗ п'ять основних категорій сервісів:

Управління завданнями. Найголовніша група сервісів. Дозволяє розробникам додатків проектувати програмні продукти у вигляді наборів окремих програмних фрагментів, кожен з яких може ставитися до своєї тематичної області, виконувати окрему функцію і мати свій власний квант часу, відведений йому для роботи. Кожен такий фрагмент називається завданням. Сервіси в розглянутій групі мають здатність запускати завдання і присвоювати їм пріоритети. Основний сервіс тут - планувальник завдань. Він здійснює контроль за виконанням поточних завдань, запускає нові у відповідний період часу і стежить за режимом їх роботи.
Динамічний розподіл пам'яті. Багато хто (але не всі) ядра ОСРВ підтримують цю групу сервісів. Вона дозволяє задачах запозичувати області оперативної пам'яті для тимчасового використання в роботі додатків. Часто ці області згодом переходять від завдання до завдання, і за допомогою цього здійснюється швидка передача великої кількості даних між ними. Деякі дуже малі за розміром ядра ОСРВ, які передбачається використовувати в апаратних середовищах з суворим обмеженням на обсяг використовуваної пам'яті, не підтримують сервіси динамічного розподілу пам'яті.
Управління таймерами. Так як вбудовані системи пред'являють жорсткі вимоги до тимчасових рамок виконання завдань, до складу ядра ОСРВ включається група сервісів, які забезпечують управління таймерами для відстеження ліміту часу, протягом якого повинна виконуватися завдання. Ці сервіси вимірюють і задають різні проміжки часу (від 1 мкс і вище), генерують переривання після закінчення тимчасових інтервалів і створюють разові і циклічні будильники.
Взаємодія між завданнями та синхронізація. Сервіси даної групи дозволяють задачах обмінюватися інформацією і забезпечують її збереження. Вони так само дають можливість програмним фрагментами узгоджувати між собою свою роботу для підвищення ефективності. Якщо виключити ці сервіси зі складу ядра ОСРВ, то завдання почнуть обмінюватися спотвореною інформацією і можуть стати перешкодою для роботи сусідніх завдань.
Контроль пристрої введення / виведення. Сервіси цієї групи забезпечують роботу єдиного програмного інтерфейсу, що взаємодіє з усім безліччю драйверів пристроїв, які є типовими для більшості вбудованих систем.

Багато операційні системи загального призначення також підтримують зазначені вище сервіси. Однак ключовою відмінністю сервісів ядра ОСРВ є детермінований, заснований на суворому контролі часу, характер їх роботи. У даному випадку під детермінованістю розуміється те, що для виконання одного сервісу операційної системи потрібно часовий інтервал завідомо відомою тривалості. Будь-яка випадкова подія, що може викликати небажану затримку в роботі програми, послужить причиною для помилки, оскільки тоді наступна задача не вкладеться в свій квант часу.  У цьому сенсі операційні системи загального призначення не є детермінованими. Їх сервіси можуть допускати випадкові затримки у своїй роботі, що може призвести до уповільнення відповідної реакції додатки на дії користувача в явно невідомий момент часу. При проектуванні звичайних операційних систем розробники не акцентують свою увагу на математичному апараті обчислення часу виконання конкретного завдання і сервісу. Це не є критичним для подібного роду систем.

Основні відмінності операційної системи реального часу від операційних систем загального призначення приведено у таблиці:


Операційна система реального часу
Операційна система загального призначення

Основне завдання
Встигнути зреагувати на події, що відбуваються на обладнанні
Оптимально розподілити ресурси комп'ютера між користувачами і завданнями

На що орієнтована
Обробка зовнішніх подій
Обробка дій користувача

Як позиціонується
Інструмент для створення конкретного апаратно-програмного комплексу реального часу
Сприймається користувачем як набір додатків, готових до використання

Кому призначена
Кваліфікований розробник
Користувач середньої кваліфікації

Під час вивчення дисципліни ви познайомитесь з операційною системою реального часу FreeRTOS, її архітектурою та налаштуванням її елементів. Лабораторні роботи з використанням операційної системи реального часу  FreeRTOS будуть виконуватися на налагоджувальній платі STM32F407G-DISC1, що містить сучасний 32-розрядний мікроконтролер з ARM архітектурою. — Операційні системи реального часу та 32 бітні МК

Мультимедійні технології в радіозв'язку

Курс розрахований на 4 кредитні модулі, орієнтовно – 18 лекцій та 9 практичних занять.

Метою навчальної дисципліни є набуття практичних навичок проєктування (розробки) вузлів телекомунікаційної апаратури.

Будуть розглянуті деякі схеми типових складових частин апаратури зв'язку. Окремо буде розглянуто питання розробки технічного завдання на розробку пристроїв та роботу з технічною та нормативною документацією. На практичних заняттях будемо розробляти типові вузли апаратури цифрового зв'язку з використанням САПРів. В процесі навчання буде можливість розглянути побудову тих вузлів, що вас найбільше зацікавлять. — Комбіновані аналогово-цифрові системи

Основне завдання вивчення дисципліни полягає в опануванні студентами необхідних знань і практичних навичок з машинного навчання як одним із сучасних провідних наукових напрямків штучного інтелекту, а також оволодіти технологією розв’язання широкого класу задач науки та техніки (зокрема, задач розпізнавання, пошуку рішень, комп’ютерного бачення, інтелектуального управління) за допомогою методів, підходів та алгоритмів машинного навчання.

Що буде вивчатися

В курсі вивчається теоретичні та практичні основи застосування основ теорії алгоритмів які використовуються в галузями штучного інтелекту, зокрема, машинного навчання. Подання студентам широкого кола методів та алгоритмів у контексті машинного сприйняття та навчання. Підготувати студента до ефективного використання сучасних методів машинного навчання для створення систем штучного інтелекту у подальшій професійній діяльності; допомогти набути навички практичної роботи з сучасними програмними засобами для побудови інтелектуальних моделей.

Чому це цікаво/треба вивчати

Поглиблене вивчення дисципліни розкриє перед аспірантами широкі можливості по формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок самостійної роботи із використання алгоритмів для машинного навчання при зборі та обробки даних від радіотехнічних систем. Спецкурс також може бути корисним випускникам в подальшій професійній діяльності після закінчення аспірантури, шляхом впровадження новітніх радіотехнічних досягнень у вибраних галузях.

Чому можна навчитися (результати навчання)

В процесі вивчення та освоєння спецкурсу «Алгоритми машинного навчання. Нейроні мережі обробки сигналів» слухачі отримають нові знання про можливості радіотехнічних засобів та сигналів вирішувати наукові і прикладні задачі в багатьох сферах науки, і техніки, промисловості та виробництва, біології та медицині, будівництві та сільському господарстві. До позитиву курсу слід віднести можливість розробки слухачами структурних схем та алгоритмів функціонування систем штучного інтелекту, освоєння методології їх роботи та оцінки даних від радіотехнічних систем.

Окрім того зазначене дозволяє слухачу використати отримані нові знання, для більш якісної підготувати дисертації, оформити та захистити її згідно існуючих вимог

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності) В результаті вивчення курсу слухачі зможуть на практиці користуватися набутими знаннями і уміннями самостійного застосування складовими комплексної технології підготовки, оформлення та захисту дисертації ступеня доктор філософії при проведенні власних дисертаційних досліджень в галузі телекомунікацій та радіотехніки.

Методи побудови спеціалізованих радіотехнічних пристроїв з застосуванням систем штучного інтелекту та освоєння принципів їх роботи можуть також слугувати в подальшому слухачам для їх практичного освоєння у вибраних галузях наукової або практичної діяльності.

Інформаційне забезпечення

Всі матеріали надаються слухачам в електронному вигляді: навчальний посібник, презентаційні матеріали, приклади практичних робіт та захищених дисертацій (їх авторефератів)

Форма проведення занять

Лекції у вигляді презентацій, практичні роботи, індивідуальні заняття, консультації — Алгоритми машинного навчання. Нейронні мережі оброблення сигналів

Основне завдання вивчення дисципліни полягає в опануванні студентами необхідних знань і практичних навичок та знань в області теорії бездротових мереж, а також навичок проектування комп’ютерних бездротових мереж для їхнього використання щодо пошуку, отримання обробки й аналізу даних, необхідних для прийняття ефективних управлінських рішень в SMART-середовищах.

Що буде вивчатися

В курсі вивчається теоретична основа роботи бездротових мереж, технології обробки інформації в смарт-середовищах та обмін, накопичення даних, ризики незахищеності каналів передачі інформації, теоретичні основи мережних систем. Особливий акцент в дисципліні ставиться на технології для розгортання бездротових комп’ютерних та корпоративних мереж, рекомендацій щодо зменшення ризиків від загроз безпеки в смарт-середовищах. Підготувати студента до ефективного використання сучасних методів створення бездротових мереж інформаційних систем у подальшій професійній діяльності; допомогти набути навички практичної роботи з сучасними програмними засобами для побудови інтелектуальних систем.

Чому це цікаво/треба вивчати

Поглиблене вивчення дисципліни дає можливість аспіранту сформувати теоретичних знань та практичних навичок самостійної роботи із використання технологій організації бездротових мереж для функціонування СМАРТ-середовищ при зборі та обробки даних в радіотехнічних систем. Спецкурс також може бути корисним випускникам в подальшій професійній діяльності після закінчення аспірантури, шляхом впровадження новітніх радіотехнічних досягнень у вибраних галузях.

Чому можна навчитися (результати навчання)

В процесі вивчення та освоєння спецкурсу студенти отримують необхідні знаня й практичні навички із використання існуючих теоретичних і практичних методик, методів та алгоритмів, що використовуються для передачі та прийому інформації засобами бездротових мереж, дослідження апаратних та програмних сучасних бездротових мереж, оволодіння процесами встановлення та підтримки функціонування й управління SMART-середовищами які організуються в радіотехнічних системах та вирішувати наукові і прикладні задачі в багатьох сферах науки, і техніки, промисловості та виробництва, біології та медицині, будівництві та сільському господарстві. До позитиву курсу слід віднести можливість розробки слухачами структурних схем та алгоритмів функціонування бездротових мереж інтелектуальних систем, освоєння методології їх роботи та оцінки даних у радіотехнічних системах. Окрім того зазначене дозволяє слухачу використати отримані нові знання, для більш якісної підготувати дисертації, оформити та захистити її згідно існуючих вимог

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)

В результаті вивчення курсу слухачі зможуть на практиці користуватися набутими знаннями і уміннями самостійного застосування складовими комплексної технології підготовки, оформлення та захисту дисертації ступеня доктор філософії при проведенні власних дисертаційних досліджень в галузі телекомунікацій та радіотехніки.

Методи побудови спеціалізованих радіотехнічних пристроїв з застосуванням систем штучного інтелекту та освоєння принципів їх роботи можуть також слугувати в подальшому слухачам для їх практичного освоєння у вибраних галузях наукової або практичної діяльності.

Форма проведення занять

Лекції у вигляді презентацій, практичні роботи, індивідуальні заняття, консультації

Семестровий контроль

Залік, екзамен — Мережі та технології керування смарт-середовищем

Українська мова за професійним спрямуванням

Мета навчальної дисципліни — формування у аспірантів компетенцій в області імітаційного моделювання телекомунікаційних та радіотехнічних процесів, пристроїв і систем та методів комп’ютерного дослідження типових хвильових структур.

Предмет навчальної дисципліни — технологія імітаційного моделювання, критичний аналіз результатів моделювання.

Програмні результати навчання

Компетентності:

(ЗК 1) здатність до критичного аналізу, оцінки і синтезу нових складних ідей;
(ФК 2) здатність застосовувати математичні методи наукових досліджень, імітаційного моделювання, прикладні аспекти системного аналізу у різних видах професійної діяльності;
(ФК 3) здатність виконувати теоретичні й експериментальні дослідження, математичне й комп’ютерне моделювання процесів у телекомунікаційних і радіотехнічних системах та пристроях.

Знання:

(ЗН 4) сучасних математичних методів наукових досліджень, імітаційного моделювання, прикладних аспектів системного аналізу.

Уміння:

(УМ 5) виконувати самостійно науково-дослідну діяльність у галузі телекомунікацій і радіотехніки з використанням сучасних математичних методів наукових досліджень, імітаційного моделювання, прикладних аспектів системного аналізу;
(УМ 7) планувати, організовувати роботу та керувати проектами в галузі наукових досліджень, розробки, аналізу, розрахунку, моделювання, виробництва та тестування телекомунікаційних і радіотехнічних систем та пристроїв;
(УМ 11) обґрунтовувати й аналізувати вибір конкретного типу моделі та методу телекомунікаційних та радіотехнічних систем при вирішенні відповідних практичних задач.

Після засвоєння матеріалу дисципліни аспіранти отримають фундаментальні знання в області теорії та практики імітаційного моделювання в телекомунікаціях і радіотехніці, практичні знання особливостей імітаційного моделювання на прикладах типових об’єктів телекомунікацій та радіотехніки; набудуть уміння застосовувати здобуті знання при розробці нових наукових методик та в новітніх промислових технологіях і зразках нової техніки, для пояснення отриманих даних і передбачення нових наукових результатів; отримають досвід практичного застосування методів імітаційного моделювання для задач телекомунікацій та радіотехніки; проведення досліджень і узагальнення їх результатів в області хвильових явищ, хвильових структур і хвильових пристроїв обробки сигналів; самостійної роботи з навчальною, науковою та довідковою літературою. — Імітаційне моделювання в телекомунікаціях та радіотехніці

Силабуси за спеціальністю 172 - Електронні комунікації та радіотехніка 4 семестр, 6 семестр, денна форма навчання Сторінка5

172 - Електронні комунікації та радіотехніка
4 семестр6 семестр

Денна форма навчання передбачає виористання повного бюджету часу на навчання з аудиторними заняттями.

×

Інформаційні технології Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина Інженерія, виробництво та будівництво

Інженерія, виробництво та будівництво

Електронні комунікації та радіотехніка

Інформаційні технології

Кібербезпека та захист інформації Інформаційні системи та технології

Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина

Агроінженерія

×

Форма навчання

Тривалість навчання

Аудиторні заняття

Рівень навчання

Семестровий контроль

Мова

Освіта

Форма фінансування

Семестр

Цикл підготовки

Рік