SYLABUS^Online

Навігація

Категорії

Фільтри

Фільтри:

Обрані фільтри: Освіта: формальна (диплом) Семестровий контроль: захист Форма фінансування: безкоштовно Аудиторні заняття: тренінги Обрані категорії: Електронні комунікації та радіотехніка

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

узагальнену схему системи запису - відтворення та основні режими її роботи;

загальні вимоги до носіїв інформації, їх класифікацію та матеріали;

принципи механічного запису звуку, зображення та даних;

основні принципи фотохімічних методів запису - відтворення інформації;

принципи роботи електронно-променевих запам'ятовувальних пристроїв, термопластичного та акустоелектронного запису;

організацію систем магнітного запису інформації на магнітних сердечниках, ЦМД, електромеханічних пристроях (стрічці, дисках ) та перспективи їх розвитку;

організацію систем оптичного запису – відтворення інформації – на оптичних дисках (), голографічних системах;

організацію напівпровідникових систем запису–відтворення інформації – ПЗП, ОЗП, флеш-пам’яті та перспективи їх розвитку;

основні характеристики систем відображення інформації, їх класифікацію;

побудову пристроїв й систем відображення інформації індивідуального користування: моніторів електронно-променевих (CRT), плазмових (PDP), вакуумних флуоресцентних (VFD), світлодіодних (LED), органічних світлодіодних (OLED), дисплеїв з емісією полем (FED) );

побудову пристроїв і системи відображення інформації групового користування: табло, проекторів CRT, LCD, DLP, електронно-променевих, лазерних.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

провести оптимальний вибір системи запису – відображення для конкретнихвимог;

розробити структурну схему системи запису – відображення та визначити вимоги до складових частин. — Системи відображення та реєстрації інформації

Зростаюча складність радіотехнічних пристроїв, потреба у збільшенні їх функціональних можливостей вимагає широкого застосування мікроконтролерів для реалізації функцій керування та оптимізації роботи цих пристроїв. Мікроконтролери сьогодні – це високопродуктивні мікропроцесори з додатковими блоками взаємодії з периферійними пристроями обміну даними та їх відображення, сенсорами, з вбудованими модулями цифро-аналогового і аналого-цифрового перетворення, модулями формування спеціальних сигналів керування. Враховуючи, що всі вказані функції реалізовані конструктивно в одній мікросхемі, то системи на основі МК називають вбудованими (embedded systems). Така назва обумовлюється в першу чергу тим, що з’являється можливість такі системи на одному кристалі (МК) вводити до складу радіотехнічних пристроїв та систем, функціонування яких і має забезпечити вбудовувана система. За рахунок цього вдається досягти значного збільшення продуктивності, отримувати якісно нові характеристики радіотехнічних пристроїв без суттєвого збільшення їх малогабаритних параметрів та вартості.

Мета вивчення курсу є набуття навиків і вмінь проектування вбудовуваних систем та програмування вбудованих мікроконтролерів в інформаційно-вимірювальні системи та системи контролю, а також програмування МК на мові асемблер та С, отримання навиків використання систем автоматичного проектування вбудованих систем, їх моделювання та тестування. В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти проектувати мікроконтролерні системи керування радіотехнічними пристроями, вибирати і програмувати МК для таких систем, а також володіти методам налагодження та оптимізації програм, працювати з технічною документацією. — Архітектура та програмування 8-ми розрядних мікроконтролерів

Навчальний курс побудований на основі програми сертифікації інженерів розробників вбудованих систем "ARM Accreditated MCU Enngeineer" (AAME). У навчальному курсі значну увагу приділено розумінню архітектури процесорів, зокрема ARM архітектури; реалізації алгоритмів керування та контролю у вбудовуваних системах; створеню програмного забезпечення вбудовуваних систем на асемблері та на мові С, початкові навички створення програмного забезпечення вбудовуваних систем з використанням операційних систем.

Окремо розглядаються питання режимів роботи мікроконтролера для зменшення енергоспоживання; концепції переривань та побудови ПЗ для роботи в реальному часі.

На лабораторних роботах освоюється особливості налаштування конфігурації мікроконтролерів, створення проектів в середовищі автоматичної розробки програмного забезпечення для мікроконтролерів; реалізація алгоритмів керування та контролю з використанням периферійних пристроїв мікроконтролера; виконання оптимізації програмного забезпечення за різними критеріями.

Метою кредитного модуля є формування у студентів здатностей:

розуміти архітектуру процесорів;
проектувати вбудовуванні системи на основі мікроконтролерів ARM архітектури;
реалізовувати алгоритми керування та контролю у вбудовуваних системах;
створювати програмне забезпечення вбудовуваних систем на асемблері;
створювати програмне забезпечення вбудовуваних систем на мові С;
створювати програмне забезпечення вбудовуваних систем з використанням операційних систем.

знання :

узагальненої структури та архітектури мікроконтролерів на прикладі процесора ARM Cortex-M0
типового набору інструкцій асемблера та використання його для створення програмного забезпечення;
режимів роботи мікроконтролера для зменшення енергоспоживання;
концепції переривань та побудови ПЗ для роботи в реальному часі.

уміння:

налаштовувати конфігурацію мікроконтролера;
створювати проекти в середовищі автоматичної розробки програмного забезпечення для мікроконтролерів;
реалізовувати алгоритми керування та контролю з використанням периферійних пристроїв мікроконтролера;
виконувати оптимізацію програмного забезпечення за різними критеріями;
здатність належно виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною набутих знань.

досвід:

проектування та реалізації вбудовуванних систем;
створення програмного забезпечення для вбудовуваних систем. — Вбудовані системи: мікроконтролери ARM архітектури

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

узагальнену схему систем передавання інформації, призначення її основних складових частин;

параметри первинних мультимедійних сигналів в системах передавання інформації;

узагальнені характеристики каналів передавання інформації;

характеристики завад в каналах передавання інформації;

особливості передавання інформації в каналах без завад і з завадами (теореми Шеннона);

види аналого-цифрового перетворення мультимедійних сигналів в системах передавання інформації;

основи кодування інформації, побудову ненадлишкових та надлишкових кодів в системах передавання інформації, їх характеристики;

типові коди передавання та види модуляції в системах передавання інформації;

основні поняття еквівалентної моделі взаємодії відкритих систем телекомунікацій;

принципи побудови мереж передавання інформації.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

проводити розрахунки пропускної здатності каналів передавання інформації;

визначати структури ненадлишковихта надлишкових кодів з урахуванням вимог до вірогідності безпомилкового передавання та особливостей каналів зв’язку;

визначати вид кодування та модуляції сигналів при передаванні інформації відповідно до характеристик каналів зв’язку. — Теорія передачі та кодування інформації

Метою курсу є формування у студентів здатностей:
•   створювати програмне забезпечення інформаційно-телекомунікаійних мереж на скриптових мовах;
•   проектувати та оптимізовувати бази даних;
•   створювати програмне забезпечення веб-сервісів;
•   автоматично отримувати та оновлювати інформацію з веб-сервісів;
•   командної роботи над спільним проектом;
•   забезпечувати контроль версій програмного забезпечення під час його неперервного удосконалення.

Результати навчання:
знання: архітектури клієнт-серверних інформаційно-телекомунікаційних систем; синтаксису скриптових мов; методів проектування та оптимізації баз даних; основ концепції Інтернету речей.

уміння: проектувати та створювати складні веб-сервіси за концепцією Інтернету речей, розробляти клієнт-серверні дадатки та клієнтські сценарії; розробляти алгоритми та програми на скриптових мовах програмування, оперувати базами даних.

досвід: створення веб-сервісів для радіотехнічних інформаційних систем; використання зовнішніх сервісів для передавання, отримання та оновлення необхідної для функціонування радіотехнічних систем інформації. — Програмування на скриптових мовах

Презентація (з 32:20) - https://youtu.be/pclSm4d2Ct4?t=1940

Кожний програмний продукт повинен виконувати певні функції, які були передбачені замовником. Тобто робити те, що задумано та втілено в програмне забезпечення розробником. Якісний програмний продукт повинен мати набір властивостей, які дозволять успішно його використовувати упродовж тривалого періоду, тобто мати визначену якість цього програмного продукту. Таким чином вивчення дисципліни дозволить студенту знати основні поняття в сфері розробки та тестування програмного забезпечення, отримати практичні навички в плануванні розробки та тестуванні свого та іншого програмного продукту.

Орієнтовні теми:

Характеристики якості програмного забезпечення
Метрики якості програмного забезпечення
Методики підвищення якості програмного забезпечення
Відносна ефективність методик контролю якості програмного забезпечення
Головний закон контролю якості програмного забезпечення
Процеси управління якістю програмного забезпечення
Різновиди тестування
Техніки тестування
Аналіз результатів тестування — Контроль якості програмного забезпечення

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)?

Вивчення даної дисципліни поглиблює розуміння того, що таке аналогові, дискретні і цифрові сигнали, а також забезпечує навичками практичної реалізації алгоритмів цифрового оброблення сигналів в "залізі". В результаті навчання студенти знають що таке цифровий сигнальний процесор і як з ним працювати. На відлагоджувальних платах моделюються системи звязку, які використовують сигнали з різними видами модуляції. Виконується цифрова обробка змодельованих сигналів із застосуванням цифрових фільтрів. Отримуються навички розрахунку цифрових фільтрів з заданими параметрами в САПР. Отримані знання є важливими при розробці і експлуатації цифрових систем зв'язку. — Цифрові сигнальні процесори

Метою дисципліни "Сигнальні процесори в радіосистемах" є формування у студентів знань, умінь і навичок в області розробки апаратної і програмної частини сучасних систем цифрової обробки сигналів.

В ході її досягнення вирішуються наступні завдання:

вивчення загальної структури та основних характеристик СП, принципів вибору СП для вирішення різних завдань цифрової обробки аудіо- та відеосигналів;
вивчення архітектури і обчислювальних блоків сімейства СП ADSP-2100;
вивчення основ програмування на асемблері СП зазначеного сімейства;
вивчення типових рішень задач цифрової обробки сигналів і бібліотеки стандартних функцій, використовуваних при цієї обробці.

В ході освоєння дисципліни студенти набувають практичні навички роботи з СП і їх програмування для вирішення задач цифровий фільтрації і обробки сигналів.

В результаті освоєння дисципліни студент:
1. повинен знати:

принципи роботи, можливості і області застосування цифрових сигнальних процесорів;
мати уявлення про основні алгоритми і методи обробки сигналів в дискретному часі і цифрової обробки сигналів.

2. повинен вміти:

орієнтуватися у виборі сигнальних процесорів при вирішенні конкретних завдань обробки даних в реальному часі.

3. повинен володіти:

навичками розробки елементів ПЗ пристроїв ЦОС на базі СП з використанням пакетів DiFiDes, VisualDSP++.

4. повинен демонструвати здатність і готовність:

до самостійних розробок на основі сигнальних процесорів. — Сигнальні процесори в радіосистемах

Вирішення проблеми створення систем радіопротидії включає аналіз уязвимості радіоелектронних засобів; оцінювання ефективності завад; прогнозування впливу завад на радіоелектронні системи; комплексного застосування систем радіопротидії - це є метою вивчення дної дисципліни.

Оновні питання, що розглядаються:

Призначення систем радіопротидії. Уязвимість радіоелектронних, оптико-електронних, ергатичних систем. Методи оцінювання ефективності систем радіопротидії. Критерії ефективності радіопротидії. Зони подавлення радіоелектронних засобів завадами.

Методи та засоби радіопротидії. Модифікація середовища розповсюдження сигналів. Дипольні відбивачі. Аерозолі. Плазмові утворення. Удавані цілі. Радіолокаційні пастки. Зниження помітності об`єктів . Застосування протирадіолокаційних матеріалів. Керування розсіюванням електромагнітних хвиль. Зменшення радіолокаційної помітності антенних систем. Зниження помітності об`єктів в оптичному діапазоні. Комплексне застосування методів маскування. Станції активних завад. Станції активних шумових завад. Станції активних імітаційних завад.

Протидія радіоелектронним засобам. Подавлення радіоелектронних засобів пасивними та активними завадами. Подавлення радіолокаційних станцій дипольними відбивачами. Активні завади командним радіолініям, лініям навігації та зв’язку. Створення активних завад РЛС виявлення та супроводу цілей. Створення завад моно імпульсним РЛС. Протидія РЛС з використанням радіолокаційних удаваних цілей та пасток. Активні завади головкам самонаведення. Активні завади РЛС керування. Подавлення багатопозиційних РЛС. Створення протинавігаційного поля радіозавад. Створення активних завад каналам дальності та швидкості. Створення завад радіопідривникам. Подавлення РЛС з активною відповіддю. Засоби оптико-електронного подавлення. Функціональне радіоелектронне ураження. Функціональне ураження електромагнітним випромінюванням. Функціональне ураження спеціальними програмними засобами. Комплексне застосування систем та організація радіопротидії. Принципи комплексування систем радіопротидії.

лабораторних занять є набування студентами досвіду самостійного дослідження впливу навмисних завад на радіоелектронні засоби, визначення зон подавлення та організації радіопротидії.

Цикл лабораторних робіт та виконання курсової роботи надає студентам досвід організації радіопротидії комбінованими завадами; уміння розв’язувати типові завдання щодо прикриття повітряних об’єктів активними шумовими завадами.

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)? — Системи радіопротидії

Антенні системи

Автоматизоване комп'ютерне проектування

Великий обсяг систем радіокерування потребує системного підходу до їх проектування, оцінювання інформаційно-енергетичних характеристик, ефективності та економічності систем, визначення структури оптимальних систем та оцінювання їх якості.

Предметом навчальної дисципліни є системи радіокерування, об”єкти радіокерування, динамічні ланки, процеси керування та керуючі сигнали, зокрема розглядаються такі питання

Характеристики об’єктів радіокерування. Ідентифікація об’єктів радіокерування. Динамічні та кінематичні ланки систем радіокерування. Функціональні та структурні схеми систем радіокерування.

Загальна характеристика керуючого процесу. Перетворення сигналів в каналах систем радіокерування. Оцінка інформативності керуючих сигналів. Випадкове квантування сигналів. Обслуговування потоків заявок. Критичні режими радіо- керування.

Загальна характеристика методів аналізу систем радіокерування. Аналіз систем радіокерування на макроскопічному рівні. Критерій оцінювання якості систем радіокерування. Радіокерування космічними апаратами. Точність радіокерування космічними апаратами.

Автономне радіокерування. Системи з розпізнаванням образів. Помилки систем автономного радіокерування. Напівавтономне радіокерування. Помилки систем напівавтономного радіо керування. Неавтономне радіокерування. Системи самонаведення. Системи командного радіокерування.

Комбіноване радіокерування. Комплексні системи керування. Ефективність комплексних та комбінованих систем керування. Радіопідривники . Ефективність радіопідривників.

Цикл лабораторних робіт надає студентам досвід самостійного дослідження процесів в системах радіокерування, організації інформаційного обміну, сполуки типових елементів інформаційних трактів, аналізу та оцінки ефективності систем радіокерування.

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)? — Системи радіокерування

При аналізі всіх вузлів сучасної НВЧ техніки розглядаються їх конструкції в більшості застосованих сьогодні електродинамічних систем, причому основна увага приділяється проектуванню у гібридно-інтегральному виконанні. Відносно кожного пристрою розглядаються сучасні методи його розрахунку, які базуються на застосуванні матриці розсіювання і передачі, що найбільше пристосовано до алгоритмізації й використанню ЕОМ. Розглядаються сучасні методи конструювання багатофункціональних пристроїв (приймачів, передавачів, прийомопередавачів) у гібридно-інтегральному виконанні на єдиній підкладинці. — Гібридні та монолітні інтегральні пристрої мікрохвильового діапазону. Курсова робота [ПО 02]

Мета навчальної дисципліни — формування у аспірантів компетенцій в області імітаційного моделювання телекомунікаційних та радіотехнічних процесів, пристроїв і систем та методів комп’ютерного дослідження типових хвильових структур.

Предмет навчальної дисципліни — технологія імітаційного моделювання, критичний аналіз результатів моделювання.

Програмні результати навчання

Компетентності:

(ЗК 1) здатність до критичного аналізу, оцінки і синтезу нових складних ідей;
(ФК 2) здатність застосовувати математичні методи наукових досліджень, імітаційного моделювання, прикладні аспекти системного аналізу у різних видах професійної діяльності;
(ФК 3) здатність виконувати теоретичні й експериментальні дослідження, математичне й комп’ютерне моделювання процесів у телекомунікаційних і радіотехнічних системах та пристроях.

Знання:

(ЗН 4) сучасних математичних методів наукових досліджень, імітаційного моделювання, прикладних аспектів системного аналізу.

Уміння:

(УМ 5) виконувати самостійно науково-дослідну діяльність у галузі телекомунікацій і радіотехніки з використанням сучасних математичних методів наукових досліджень, імітаційного моделювання, прикладних аспектів системного аналізу;
(УМ 7) планувати, організовувати роботу та керувати проектами в галузі наукових досліджень, розробки, аналізу, розрахунку, моделювання, виробництва та тестування телекомунікаційних і радіотехнічних систем та пристроїв;
(УМ 11) обґрунтовувати й аналізувати вибір конкретного типу моделі та методу телекомунікаційних та радіотехнічних систем при вирішенні відповідних практичних задач.

Після засвоєння матеріалу дисципліни аспіранти отримають фундаментальні знання в області теорії та практики імітаційного моделювання в телекомунікаціях і радіотехніці, практичні знання особливостей імітаційного моделювання на прикладах типових об’єктів телекомунікацій та радіотехніки; набудуть уміння застосовувати здобуті знання при розробці нових наукових методик та в новітніх промислових технологіях і зразках нової техніки, для пояснення отриманих даних і передбачення нових наукових результатів; отримають досвід практичного застосування методів імітаційного моделювання для задач телекомунікацій та радіотехніки; проведення досліджень і узагальнення їх результатів в області хвильових явищ, хвильових структур і хвильових пристроїв обробки сигналів; самостійної роботи з навчальною, науковою та довідковою літературою. — Імітаційне моделювання в телекомунікаціях та радіотехніці

Процеси в лінійних електронних схемах. Курсова робота

Розвиток систем телекомунікацій, в тому числі і супутникових систем зв’язку вимагає створення сучасних трансіверів для прийому-передачі сигналів. Найбільш перспективним напрямком проектування приймально-передавального обладнання є розробки в діапазоні надвисоких частот – від 2 до 150 ГГц. Це визначає необхідність радикально змінити всю технологічно-конструкторську базу НВЧ діапазону і підготувати спеціалістів, здатних проектувати сучасні приймально-передавальні пристрої у відповідності до загальних вимог як по електричним параметрам, так і по технологічності і ефективності виробництва, а також здатних генерувати нові ідеї й нестандартні підходи до їх реалізації (креативність). Перш за все, це стосується вміння адекватного застосування активних приладів, як твердотільних, так і електронно-вакуумних, а також, заміни традиційних хвилеведучих систем – об’ємних хвилеводів, коаксіалів на планарні лінії передачі, які виготовляються методами інтегральної технології, а також необхідністю сконцентрувати енергію в об’ємах, співставних із розмірами сучасних твердотільних активних елементів (сотні мікрометрів).

Метою навчальної дисципліни є формування у студентів компетентностей:

здатність до системного мислення, вирішення задач розробки, оптимізації та оновлення структурних блоків телекомунікаційних, радіотехнічних та інформаційних систем.
здатність проектувати сучасні інтегральні пристрої НВЧ з використанням методів електродинамічного аналізу, а також використанням ЕОМ, розраховувати оптимальні конструкції інтегральних багатофункціональних пристрою НВЧ діапазону, які задовольняють вимогам до електричних характеристик за відповідних конструкторсько-технологічних умов, вимірювати їх вихідні характеристики із застосуванням сучасної вимірювальної апаратури.
здатність розробляти радіопристрої, вузли і підсистеми з заданими параметрами передачі прийому і обробки радіосигналів для функціонування у складі радіотехнічних комп’ютеризованих систем.
здатність здійснювати розробку сучасних трансіверів радіотехнічних комп’ютеризованих систем, визначати їх технічні характеристики і параметри та застосовувати сучасні технології передачі, прийому та відображення інформації. — Трансивери сучасних радіотехнічних систем. Курсова робота

Проектування приймальних пристроїв НВЧ. Курсова робота

Супутникові інформаційні системи. Курсова робота

Теорія інтелектуальних систем. Курсова робота

Дизайн цифрових та аналогових схем. Курсова робота

Презентація - https://youtu.be/pclSm4d2Ct4

Чому це цікаво/треба вивчати?

Сучасні інформаційні технології немислимі без використання комп'ютерів й телекомунікаційних засобів, а також обміну інформацією між користувачами. Для цього можливо використовувати магнітні та оптичні диски, флеш-пам'ять, але досить зручним є спосіб з використанням ліній зв'язку - телекомунікаційних мереж. Вони являють собою об'єднання технологій збору, зберігання, передачі, обробки й захисту даних, а також необхідного для цього мережевого обладнання. Для побудови та роботи з такими мережами доцільно вивчати курси присвячені комп'ютерним мережам (КМ).

Чому можна навчитися (результати навчання)?

Метою курсу є вивчення основних аспектів архітектури та технологій сучасних комп'ютерних мереж, основних компонентів та їх характеристик, принципів побудови, технологій локальних та глобальних комп’ютерних мереж, найбільш поширених мережевих технологій та протоколів, методів захисту інформації, можливостей використання прикладного програмного забезпечення.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)?

Набуті знання та уміння можна застосовувати для:

Оцінки архітектури мереж, її відповідності функціональним задачам, конфігурування для забезпечення ефективного використання і результативності функціонування.
Створення проектів мережі та обґрунтування вибору мережевого обладнання.
Виконання процедур діагностування працездатності, відновлення та моніторингу роботи комп'ютерних мереж.
Розуміння основ Ethernet та Wi-Fi, ARP, IP, TCP, UDP, DNS, NAT, HTTP, FTP, SMTP, OSPF, VLAN та ін.
Роботи з програмним продуктом (емулятором) Cisco Packet Tracer.
Використання операційної системи Cisco IOS.
Налаштовування комутаторів Cisco та захищеного доступу до портів.
Налаштовування маршрутизаторів Cisco та захищеного доступу до портів.
Налаштовування міжмережевих екранів (Firewall).
Створення і налаштування VLAN.
Збіру та аналізу даних за допомогою програми Wireshark (перехоплення пакетів).
Список може доповнюватись та коригуватись. — Комп'ютерні мережі та безпека за технологіями CISCO

Мета дисципліни вивчити сучасні комп’ютерні інструменти для обробки акустичних сигналів. Вивчити методики інженерного аналізу моделювання та цифрового розрахунку параметрів акустичного сигналу.

Предметом вивчення є апаратна та програмна складові комп’ютерних систем для потреб інженерів з електроніки, які займаються аналізом акустичних сигналів — Комп'ютерні акустичні системи

Метою курсової роботи є закріпити отримані зання і здобути практичний досвід реалізації мікроконтролерних пристроїв шляхом реалізації функціоналу пристрою годинника згідно поставленого технічного завдання. Виконання курсової роботи спрямоване на підвищення професійних умінь і навичок студентів у сферах embedded engineering та embedded software development. — Проектування мікроконтролерних пристроїв в радіотехнічних комп'ютеризованих системах. Курсова робота

Метою дисципліни «Розробка ІоТ систем на базі Raspberry Pi» є вивчення теоретичних та практичних основ функціонування IoT систем побудованих на базі одноплатного комп’ютеру Raspberry Pi, вивчення основних сучасних протоколів передачі даних, що застосовуються в IoT, технологій і принципів організації IoT систем різного рівня складності, захисту інформації в цих системах.

Завданнями вивчення дисципліни «Розробка ІоТ систем на базі Raspberry Pi» є розвиток у майбутнього фахівця уміння проектувати, обслуговувати і усувати несправності в роботі IoT систем, засвоєння практичних навичок роботи з обладнанням IoT систем, виконання заходів безпеки при проектуванні і розгортанні IoT систем.

Перелік тем

1. Загальні відомості про IoT.

2. Raspberry Pi. Технічні характеристики, особливості архітектури і призначення. Додаткове оснащення Raspberry Pi. Периферійні пристрої і датчики.

3. Дистрибутиви Raspberry Pi, їх установка і налаштування.

4. Налаштування додаткових пакетів дистрибутиву Raspbian.

5. Raspberry Pi і робота з відео. Відеотрансляція з веб-камери. Raspberry Pi і OpenCV

6. Робота з інтерфейсом GPIO. Керування GPIO мовою Python.

7. Доступ до портів GPIO через web-інтерфейс.

8. Робота з платами розширення.

9. Розробка системи "Розумний дім"

10. Безпека в IoT — Розробка IoT систем на базі Raspberry Pi

Силабуси за спеціальністю 172 - Електронні комунікації та радіотехніка здобуття формальної освіти (диплому), з захистом, безкоштовно, з проведенням тренінгів

172 - Електронні комунікації та радіотехніка

Тренінги

×

Інформаційні технології Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина Інженерія, виробництво та будівництво

Інженерія, виробництво та будівництво

Електронні комунікації та радіотехніка

Інформаційні технології

Кібербезпека та захист інформації Інформаційні системи та технології

Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина

Агроінженерія

×

Форма навчання

Аудиторні заняття

Рівень навчання

Семестровий контроль

Мова

Освіта

Форма фінансування

Цикл підготовки