SYLABUS^Online

Навігація

Категорії

Фільтри

Фільтри:

Обрані фільтри: Форма навчання: вечірня Семестровий контроль: екзамен Семестр: 2 семестр Обрані категорії: Біомедична інженерія

Що буде вивчатися
Задачі клінічної лабораторної діагностики. Основні напрями клінічної лабораторної діагностики. Підрозділи клініко-діагностичних лабораторій. Апаратура для розділення рідких неоднорідних систем методом центрифугування. Методи хроматографії. Електрофорез. Мас-спектрометрія. Оптичні методи в лабораторній діагностиці. Взаємодія антиген- антитіло. Застосування імуноферментного аналізу в діагностиці. Обладнання для імуноферментного аналізу. Імунофенотипування. Проточна цитофлюориметрія. Біочипи та біосенсори.
Чому це цікаво/треба вивчати
Дисципліну цікаво вивчити тому, що сучасні апаратурні методи дослідження стану здоров’я людини дозволяють запобігати розповсюдженню пандемічних епідемій.
Чому можна навчитися (результати навчання)
знання:
– основних тенденцій і напрямів розвитку медичної техніки та відповідного ринку праці
основних методів і засобів, які використовуються для кількісної оцінки функціонування фізіологічних систем;
– основних умов експлуатації діагностичних та терапевтичних систем, медичних комплексів та систем;
– методів та способів застосування тих чи інших радіоелектронних компонентів при сервісному обслуговуванні медичної техніки;
– основних фізичних і фізико-хімічних закономірностей функціонування біологічних об’єктів.
уміння:
– знаходити подібності і відмінності функціональних систем людського організму та інженерно-технічних пристроїв і автоматичних систем;
– використовувати методи та засоби
кількісної оцінки функціонування фізіологічних систем в практичній інженерній діяльності;
– втілювати у життя сучасні діагностичні та лікувальні методи, пов’язані з використанням біотехнологій, комп’ютерних і нанотехнологій
– формувати і обґрунтовувати медико-технічні вимоги до виробів медичного призначення;
– втілювати у життя сучасні діагностичні та лікувальні методи, пов’язані з використанням біотехнологій, комп’ютерних і нанотехнологій
– удосконалювати технічні елементи медичних приладів і систем та виробів медичного призначення в процесі професійної діяльності;
– застосовувати методи і засоби прогнозування та моделювання для вивчення поведінки та властивостей біологічних систем
Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)
Набутими знаннями та компетентностями можна користуватися для проектування та розробки, а також експлуатації сучасного лабораторного обладнання для визначення попередніх патологічних змін організму людини. — Лабораторна та аналітична техніка

Що буде вивчатися

Хімічні основи процесів життєдіяльності організму, які підкоряються основним хімічним закономірностям. Будова та реакційна здатність найбільш важливих біологічно активних молекул, теорію хімічного зв’язку в комплексних сполуках біометалів з біолігандами та роль біогенних елементів в життєдіяльності організму. Фізико-хімічні процеси, які відбуваються на молекулярному та субмолекулярному рівнях, оскільки саме тут знаходяться причини виникнення різних форм захворювань і специфічність спадкових ознак.

Чому це цікаво/треба вивчати

Для спеціалістів з біомедичної інженерії та споріднених спеціальностей, діяльність яких спрямована на медичне застосування розроблюваних ними технологій та продуктів, важливим є розуміння фізико-хімічних та фармакологічних основ впливу фізіологічно активних речовин на організм людини. Такі речовини можуть бути хімічного, біологічного (природного) чи біотехнологічного походження. Розуміння закономірностей впливу біологічних, фізичних та хімічних факторів на ефективність застосування фізіологічно активних речовин є критично важливим для розробки значної частини біомедичних технологій та продуктів.

Чому можна навчитися (результати навчання)

знати:

− властивості та способи виразу складу розчинів;

− класифікацію та номенклатуру неорганічних сполук;

− основні поняття та закони хімії та методи їх використання для вирішення прикладних задач;

− основні закономірності перебігу хімічних реакцій різного типу;

− класифікацію та принципи титриметричних та фізикохімічних методів дослідження;

− закономірності адсорбції речовин з розчинів на твердій поверхні; – базові закономірності впливу різноманітних факторів на терапевтичну активність ліків;

– основи загальної фармакології.

вміти:

– інтерпретувати основні типи хімічної рівноваги для формування цілісного фізико-хімічного підходу до вивчення процесів життєдіяльності організму в нормі та патології;

− застосовувати хімічні та фізико-хімічні методи кількісного 9 та якісного аналізу та робити висновки щодо можливості їх використання в медико-біологічних дослідженнях;

− класифікувати хімічні властивості та перетворення біонеорганічних речовин в процесі життєдіяльності організму;

− трактувати загальні фізико-хімічні закономірності, що лежать в основі процесів життєдіяльності людини;

– розподіляти препарати за фармакологічними групами;

– знаходити в довідковій літературі нові лікарські препарати у відповідних фармакологічних групах.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)

Хімічні та біологічні дослідження речовин (у т.ч. біологічного походження) з фармакологічною активністю. Розробка ліків, медичних виробів та інших парафармацевтичних продуктів, що містять фізіологічно активні речовини. — Основи медичної хімії та біофармації

Науково-методичні основи принципів, умов застосовності і обмежень у використанні методів якісного, кількісного і структурного аналізу біологічно значущих хімічних сполук в біологічних пробах та використання методів інструментального аналізу для вирішення задач аналітичної біохімії.

Знання аналітичної біохімії та інструментальних методів аналізу допоможуть майбутнім фахівцям набути знань в області хімічних та біологічних досліджень речовин (продуктів, препаратів) з фармакологічною (фізіологічною) активністю. Також даний курс дасть можливість студентам зрозуміти принципи розробки та випробування ліків, медичних виробів та інших парафармацевтичних продуктів, що містять фізіологічно активні речовини, а також застосовності і обмеження у використанні методів якісного, кількісного і структурного аналізу біологічно значущих хімічних сполук в біологічних пробах та використання методів інструментального аналізу для вирішення задач аналітичної біохімії. — Прикладна біохімія та біоматеріали. Частина 1. Аналітична біохімія та інструментальні методи аналізу

Електротехніка

Основи цитології та генетики

Біомолекулярна електроніка

Високотехнологічні системи для діагностики та терапії

Основною метою навчальної дисципліни «Основи клінічної інженерії та радіології-3. Радіаційна безпека і дозиметрія» (далі «Радіаційна безпека») є формування у студентів здатності розв’язувати фундаментальні задачі й практичні проблеми медико-фізичних та фізико-хімічних властивостей стосовно біології та медицині з застосуванням базових теорій, фізичних, фізико-хімічних та фізико-математичних методів і комп`ютерних технологій.

Предметом вивчення «Радіаційної безпеки» є основи радіаційної фізики та радіобіології, дозиметричних величин та одиниць їхнього вимірювання для оцінки небезпеки дії іонізуючого випромінювання під час організації радіаційної безпеки в медичних закладах , наукових установах, підприємствах та пунктах поховання радіоактивних відходів.

Отримані практичні навички та засвоєні теоретичні знання під час вивчення навчальної   дисципліни «Радіаційна безпека» можна використовувати в подальшому під час опанування навчальних дисциплін:

- з циклу професійної підготовки (освітньо-професійна програма «Медична інженерія»): «Біомедичні прилади, апарати і комплекси»;

- з вибіркових дисциплін (освітньо-професійна програма «Медична інженерія»): «Лікувальна медична техніка», «Розробка та експлуатація фізіотерапевтичних медичних приладів», «Лікувально-діагностичні комплекси на основі біофотонних перетворювачів».

Оскільки дисципліна є обов’язковою, то для її вивчення необхідні:

−      навички: знання базових основ фізики, біофізики, схемотехніки, методів статистичного аналізу отриманих результатів дозиметрії іонізуючого та неіонізуючого випромінювання;

−      вміння: застосовувати статистичні методи аналізу зв’язку та динаміки явищ; збирати, обробляти та аналізувати вихідні дані, які необхідні для розрахунку дозиметричних показників, які характеризують здоров’я населення та діяльність закладів охорони здоров’я; аналізувати та інтерпретувати дані статистики медико-біологічних процесів та явищ, виявляти тенденції змін показників іонізуючого та неіонізуючого випромінювання; використовувати бази дозиметричних характеристик даних; математичне і програмне забезпечення для обробки даних та комп’ютерного моделювання для запобіганню ненормованого опромінюванням людини. — Радіаційна безпека і дозиметрія

Біомедичні прилади, апарати і комплекси

Протезування та штучні органи

Що буде вивчатися

Предметом вивчення навчальної дисципліни є сенсорні системи – анатомічно організована система утворень і зв'язків, що служать для виявлення і кодування інформації різної модальності, яку отримує при взаємодії організму з навколишнім середовищем центральна нервова система про зовнішній світ і внутрішній стан організму від спеціалізованих до сприйняття подразнень органів рецепції.

В процесі вивчення курсу розглядатимуться:

Загальні принципи організації сенсорних систем.
Окремі сенсорні системи: соматовісцеральна, ноцицептивна, рухова, слухова, вестибулярна, смакова та нюхова сенсорні системи. зорова сенсорна система.
Взаємодія сенсорних систем.
Теоретичні засади механізмів свідомості, зокрема, квантові механізми свідомості у світлі робіт Р.Пенроуза, С.Хамероффа та ініших.

Чому це цікаво/треба вивчати

Розуміння фізіологічних механізмів переробки сенсорної інформації, закономірностей переробки інформації в нервовій системі, принципів інформаційних перетворень; знання методів оцінки стану сенсорних систем є необхідним підгрунтям для моделювання і створення сучасних біотехнічних систем.

Чому можна навчитися (результати навчання)

знання:

фізіологічних механізмів переробки сенсорної інформації,
закономірностей переробки інформації в нервовій системі,
принципів інформаційних перетворень;
методів оцінки стану сенсорних систем,
сучасних методів заміщення функцій сенсорних систем

вміння:

використовувати методи та засоби кількісної оцінки функціонування сенсорних систем в практичній інженерній діяльності.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)

Набутими знаннями та вміннями можна користуватися при аналізі, моделюванні функціонування живих організмів та біотехнічних систем та створенні сучасних біотехнічних систем — Фізіологія сенсорних систем

This course offers students the opportunity to develop in-depth theoretical knowledge and expand laboratory skills in advanced biopharmaceutical analysis and quality control of biomedical and biopharmaceutical products, including: identification, quantification, purity and stability tests applied to the analysis of active ingredients and biomedical and pharmaceutical products; development and application of new bioanalytical methods for the analysis of drugs and metabolites in biological samples, as well as proteomic, genomic and metabolomic analysis of biological samples using the latest analytical methods and devices (HPLC, LC-MS, GC-MS, NMR, etc.). — Методи контролю якості біомедичної та біофармацевтичної продукції

Автоматизація ведення бізнесу

Біотехнічні системи медичного призначення

Біоінформатика

Етика й раціональність в науковому дослідженні

Загальна хімія

Комп`ютерні технології в медицині

Конструювання і технологія біомедичної апаратури

Медична апаратура спеціального призначення

Медичні мікрокомп`ютерні системи

Навчальна практика

Надійність біотехнічних систем

Основи теорії біотехнічних систем

Силабуси за спеціальністю 163 - Біомедична інженерія вечірня форма навчання, з екзаменом, 2 семестр

163 - Біомедична інженерія

Вечірня форма навчання передбачає відвідування аудиторних занять у вечірній час, після основної роботи.

2 семестр

×

Інженерія, виробництво та будівництво

Біомедична інженерія

×

Форма навчання

Тривалість навчання

Аудиторні заняття

Рівень навчання

Семестровий контроль

Мова

Семестр

Цикл підготовки

Рік