SYLABUS^Online

Навігація

Категорії

Фільтри

Фільтри:

Обрані фільтри: Рівень навчання: PhD Аудиторні заняття: лабораторні Семестр: 6 семестр Мова: поська

Автоматизоване комп'ютерне проектування

Створення радіотехнічних інформаційних технологій в мікрохвильовому діапазоні є складною і важливою задачею, що вимагає відповідної елементної бази, зокрема високоякісних технологічних вузлів приймально-передавального обладнання, радіолокаційних систем, систем безпроводового зв’язку, радіометрії та інше. Основою побудови таких систем є наднизько-шумлячі генератори, підсилювачі, помножувачі частоти, гібридно-інтегральні фільтри тощо.

При аналізі всіх вузлів сучасної НВЧ техніки розглядаються їх конструкції в більшості застосованих сьогодні електродинамічних систем, причому основна увага приділяється проектуванню у гібридно-інтегральному виконанні. Відносно кожного пристрою розглядаються сучасні методи його розрахунку, які базуються на застосуванні матриці розсіювання і передачі, що найбільше пристосовано до алгоритмізації й використанню ЕОМ. Розглядаються сучасні методи конструювання багатофункціональних пристроїв (приймачів, передавачів, прийомопередавачів) у гібридно-інтегральному виконанні на єдиній підкладинці.

Після засвоєння навчальної дисципліни студенти мають продемонструвати такі результати навчання:

знання:

основних методів електродинамічного аналізу сучасних інтегральних НВЧ пристроїв;
методів інженерних розрахунків НВЧ вузлів, розроблених у вигляді гібридних та монолітних інтегральних схем, які базуються на застосуванні матриці розсіювання і передачі, що найбільше пристосовано до алгоритмізації й використанню ЕОМ;
принципів інженерно-конструкторської реалізації НВЧ вузлів у гібридно-інтегральному та монолітно-інтегральному виконанні.

уміння:

досліджувати процеси у телекомунікаційних та радіотехнічних системах з використанням засобів автоматизації інженерних розрахунків, планування та проведення наукових експериментів з обробкою і аналізом результатів (ПРН 6);
поєднувати застосовування сучасних методів для розроблення енергозберігаючих пристроїв з мінімальним рівнем випромінювання, що забезпечують безпеку життєдіяльності людей та їхній захист від можливих наслідків електромагнітного випромінювання (ПРН 8);
узагальнювати сучасні наукові знання та застосовувати їх для розв’язання науково-технічних завдань, оцінки можливості доведення отриманих рішень до рівня конкурентоспроможних розробок, втілення результатів у бізнес-проектах (ПРН 11);
виконувати інженерний розрахунок сучасного інтегрального планарного і хвилеводно-планарного НВЧ пристрою (фільтру, вузлів узгодження, змішувача, модулятора, атенюатора та інше), проаналізувати роботу та розрахувати основні характеристики багатофункціонального пристрою НВЧ діапазону (транзисторного підсилювача, приймача, передавача) (ПРН 16);
вимірювати основні характеристики інтегральних НВЧ систем на сучасному вимірювальному та стендовому обладнанні.

Для набуття досвіду проектування реальних НВЧ пристроїв виконується курсова робота за індивідуальною тематикою.

Приблизна тематика курсових робіт: розрахунки однодіодного модулятора на МСЛ; дводіодного амплітудного модулятора на МСЛ; хвилеводно-щілинного дводіодного модулятора; хвилеводно-щілинного амплітудного модулятора; фазового маніпулятора на ХЩЛ; хвилеводно-щілинного детектора; хвилеводно-планарного смугового фільтра; П-образного амплітудного модулятора на 4-х p-i-n діодах на основі мікросмужкової лінії передач; мікросмужкового електронно-керованого атенюатора паралельного типу на p-i-n діодах і та інш.

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)? — Гібридні та монолітні інтегральні пристрої мікрохвильового діапазону

Радіонавігація - визначення місця розташування об'єктів і навігаційних елементів їх руху за допомогою радіотехнічних засобів.

Навігаційне забезпечення базується на використанні сучасних радіонавігаційних систем. До даного класу відносяться нині діючі космічні системи GPS, ГЛОНАСС, Бейдоу, “Галілео” (“Galileo”), та наземні системи “Лоран - С”, “Чайка”. Нормальна робота навігаційного обладнання масової категорії транспортних засобів, рухомих об’єктів спеціального призначення, важливих стратегічних об’єктів є одним іх основних компонентів безпечної логістики. Постійно розширюється попит на інформаційно-навігаційні послуги, які повинно бути безперервним, цілодобовим та якісним, щодо точності координатно-часових визначень координат об’єкту. Відбувається бурхливий процес розвитку методі і засобів систем радіонавігації.

Комплекс знань, умінь та навичок, які будуть сформовані під час вивчення дисципліни, дозволить майбутньому фахівцю створювати різноманітні радіонавігаційні системи, які будуть застосовуватися майже в усіх високотехнологічних засобах пересування та контролю траєкторних параметрів. — Сучасні радіонавігаційні системи та комплекси

Великий обсяг систем радіокерування потребує системного підходу до їх проектування, оцінювання інформаційно-енергетичних характеристик, ефективності та економічності систем, визначення структури оптимальних систем та оцінювання їх якості.

Предметом навчальної дисципліни є системи радіокерування, об”єкти радіокерування, динамічні ланки, процеси керування та керуючі сигнали, зокрема розглядаються такі питання

Характеристики об’єктів радіокерування. Ідентифікація об’єктів радіокерування. Динамічні та кінематичні ланки систем радіокерування. Функціональні та структурні схеми систем радіокерування.

Загальна характеристика керуючого процесу. Перетворення сигналів в каналах систем радіокерування. Оцінка інформативності керуючих сигналів. Випадкове квантування сигналів. Обслуговування потоків заявок. Критичні режими радіо- керування.

Загальна характеристика методів аналізу систем радіокерування. Аналіз систем радіокерування на макроскопічному рівні. Критерій оцінювання якості систем радіокерування. Радіокерування космічними апаратами. Точність радіокерування космічними апаратами.

Автономне радіокерування. Системи з розпізнаванням образів. Помилки систем автономного радіокерування. Напівавтономне радіокерування. Помилки систем напівавтономного радіо керування. Неавтономне радіокерування. Системи самонаведення. Системи командного радіокерування.

Комбіноване радіокерування. Комплексні системи керування. Ефективність комплексних та комбінованих систем керування. Радіопідривники . Ефективність радіопідривників.

Цикл лабораторних робіт надає студентам досвід самостійного дослідження процесів в системах радіокерування, організації інформаційного обміну, сполуки типових елементів інформаційних трактів, аналізу та оцінки ефективності систем радіокерування.

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)? — Системи радіокерування

В курсі розглядаються характеристики технічних каналів витоку інформації, математичні моделі каналів передавання інформації та демаскуючі фактори при несанкціонованому доступі. Вивчаються типи радіо закладок, їх основні параметри, використання нелінійної радіолокації для виявлення закладних пристроїв. Аналізується структура протоколів передачі даних та їх призначення для використання отриманих знань при сніффінгу і відтворенні сеансів передачі даних в мережі. Вивчається організація криптографічного захисту даних, в тому числі в державних структурах. Розглядаються існуючі технічні засоби перехоплення повідомлень в каналах радіозв’язку та методи захисту конфіденційних даних. На лабораторних роботах вивчаються: шифрування даних на жорсткому диску з ОС Windows, методи стеганографії та її використання для приховування даних, моніторинг та аналіз пакетних даних в локальній комп’ютерній мережі з використанням Wireshark, хешування паролів, моніторинг точок бездротового доступу та методи їх захисту, встановлення та налаштування VPN тощо. Основна частина лекційного матеріалу доступна на персональному сайті лектора isearch.kiev.ua. — Інформаційна безпека

Для задоволення вимог зростаючого трафіку обміну інформацією спостерігається стійкий прогрес в розвитку телекомунікаційних систем на основі радіодоступу, вирішується задача доступу до потрібної інформації в будь який час в будь якому місці, розгорнуті мережі 3G, 4G, ведуться роботи по впровадженню G5 та наукові дослідження перспективних мереж G6.

Найбільш інтенсивно розвивається радіотехнічна складова радіомереж: цифрові методи модуляції та демодуляції, радіоканали з розширеним спектром, OFDM, системи МІМО, канали з просторовою модуляцією, технологія вибору передавальної антени в послідовності випромінювачів сигналів, які забезпечують стійкий зв'язок, високу спектральну та енергетичну ефективність.

Метою вивчення даної дисципліни є ознайомлення студентів з основними принципами побудови мереж з радіодоступом: архітектури радіомереж, протоколів множинного доступу, каналів логічного й фізичного рівнів, сучасних методів модуляції, демодуляції та кодування, адаптації в радіоканалах , методів аналізу а також набуття певних навичок з розрахунку основних параметрів і проектування радіомереж.

Розглядаються мережі WI-FI , WIMAX, LTE, LTE-Advance, керуючі та сенсорні. Поглиблено розглядаються мережі побудовані на основі багатоантенних радіоканалів, MIMO, SIMO, MISO, просторо-часовим кодуванням(Аламауті), SU-MIMO, MU-MIMO, просторової модуляції.

Для практичного дослідження характеристик радіоканалів використовуються моделі побудовані в системі MatLab та Simulik. Проектування, розрахунки стільникових мереж виконуються в системі ATDI IC Telecom. — Радіомережі

Метою курсу є формування у студентів здатностей створювати програмне забезпеченя для інформаційно-телекомунікаійних мереж на скриптових мовах, зокрема, створювати веб-сервіси для автоматичного відправлення, отримання та оновлення інформації з веб-сервісів.

Для цього будемо вивчати архітектуру клієнт-серверних інформаційно-телекомунікаційних систем; синтаксис скриптових мов; методів проектування та оптимізації баз даних; основи концепції Інтернету речей.

Будемо уміти проектувати та створювати складні веб-сервіси за концепцією Інтернету речей, розробляти клієнт-серверні дадатки та клієнтські сценарії; розробляти алгоритми та програми на скриптових мовах програмування, оперувати базами даних та отримаємо досвід створення веб-сервісів для радіотехнічних інформаційних систем; використання зовнішніх сервісів для передавання, отримання та оновлення необхідної для функціонування радіотехнічних систем інформації. — Веб-сервіси і додатки

Чому це цікаво/треба вивчати?

Корисна інформація, завжди становить цінність, яку необхідно оберігати. На цьому курсі вивчимо основи криптографії для захисту каналів зв’язку і для захисту даних у сховищах.

Чому можна навчитися (результати навчання)?

Навчитись основам симетричної і асиметричної криптографії.
Навчитись використовувати існуючі шифратори для захисту різних програм/пристроїв.
Навчитись створювати власні шифратори.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)?

Набуті знання дозволять використовувати існуючі шифратори, наприклад, AES256, RSA для захисту даних на комп’ютері і у мікроконтролері.
Використовувати криптографію для захисту каналу зв’язку між різними пристроями. — Захист даних

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)?

Навчальна дисципліна "Матеріали мікросистемної техніки та наноелектроніки" належить до циклу професійної підготовки і знайомить майбутніх магістрів з особливостями матеріалів щодо їх використання у пристроях мікро- і наносистемної техніки. Багато уваги приділено властивостям нанокристалів, нанокластерів, фулеренів, вуглецевих нанотрубок і молекулярних кристалів — фулеритів. — Матеріали мікросистемної техніки та наноелектроніки

На ринку праці наразі безліч пропозицій по embedded (вбудована електроніка). Дисципліна «Програмування вбудованих систем» є невідкладною складовою для фахівців у цій галузі.

Особливість цієї дисципліни, що лабораторні роботи робляться з використанням STM32Discovery. Спочатку вивчається програмування мікроконтролера STM32 використовуючи бібліотеки LL та HAL. Потім встановлюємо багатозадачну операційну систему реального часу FreeRTOS, яка підтримується архітектурою десятків різних мікроконтролерів, і вивчаємо програмування мікроконтролерів з її використанням.

Зазначена дисципліна вивчає програмування мікроконтролерів і протоколи зв’язку з периферійним обладнанням (датчики, індикатори та інше). Отримання, обробка (прийняття рішень) і відправка даних.

Навчання відбувається по принципу від простого до складного.

Чому можна навчитися (результати навчання)?

Вивчаються мікроконтролери архітектури ARM (STM32). Набуваєте навичок програмування низького і високого рівнів. Для бездротової комунікації по Wi-Fi використовується модуль ESP8266 або ESP32 (напишемо свій клієнт і сервер, навчимось створювати точки доступу або підключатись до існуючої точки доступу Wi-Fi створеним електронним пристроєм).

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)?

Набуті знання дозволять програмувати STM32 за допомогою низькорівневих бібліотек та операційної системи реального часу (яка встановлена у мікроконтролері), збирати схеми з датчиками, отримувати з них сигнали, обробляти їх і виводити на зовнішні індикатори. У тому числі за допомогою бездротового каналу зв’язку.

Тобто, вивчивши цю дисципліну, ви зможете створити електронний пристрій і взаємодіяти з ним зі смартфона і комп’ютера. — Програмування вбудованих систем

Чому це цікаво/треба вивчати?

Корисна інформація, завжди становить цінність, яку необхідно оберігати. На цьому курсі вивчимо основи криптографії для захисту каналів зв’язку і для захисту даних у сховищах.

Чому можна навчитися (результати навчання)?

Навчитись основам симетричної і асиметричної криптографії.
Навчитись використовувати існуючі шифратори для захисту різних програм/пристроїв.
Навчитись створювати власні шифратори.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)?

Набуті знання дозволять використовувати існуючі шифратори, наприклад, AES256, RSA для захисту даних на комп’ютері і у мікроконтролері.
Використовувати криптографію для захисту каналу зв’язку між різними пристроями. — Технічний захист в інформаційних системах

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)? — Математичний аналіз. Частина 3

Презентація - https://youtu.be/UY0zuNRbjHs

Принцип роботи будь якого виробу електроніки або радіоелектроніки полягає в перетворенні енергії джерела живлення в енергію корисного сигналу, тому джерело живлення є невід’ємною частиною будь якого електронного пристрою. Сучасний інженер повинен вміти або обрати, або розробити джерело живлення для свого виробу. Можна вважати, що базові знання з джерел живлення є обов’язковими в багажі знань.

В результаті опанування курсу студент буде мати уявлення про підходи до вибору первинних джерел енергії. Навчиться проектувати лінійні стабілізатори напруги. Ознайомиться з основними топологіями імпульсних стабілізаторів та імпульсних джерел живлення та навчиться їх проектувати. На при кінці курсу студентам надається інформація з основних тенденцій покращення характеристик джерел живлення.

Курс побудований на поєднанні лекційних та практичних занять, на яких студенти вирішують практичні задачі з проектування джерел живлення. При цьому вони підбирають компоненти, з наявних на ринку, розраховують вартість та ін. Роботу спроектованих джерел живлення перевіряють в пакетах машинного моделювання. На лабораторних роботах вони ознайомлюються з сучаними зразками імпульсних джерел живлення різного призначення.

В результаті опанування курсу майбутній інженер зможе використовувати набуті навички при проектуванні окремих вузлів радіоелектронної апаратури. Зможе підібрати або спроектувати джерело живлення під свої завдачі. — Електроживлення радіоелектронної апаратури

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)? — Загальна фізика. Частина 2

Навчальна дисципліна «Основи метрології» (ОМ) є однією з дисциплін циклузагальної підготовки фахівців спеціальності 172 "Телекомунікації та радіотехніка".

Дисциплінами, які забезпечують ОР є: "Вища математика", "Загальна фізика". ОМ забезпечує вивчення всіх, без винятку, подальших дисциплін радіотехнічного профілю, що вивчаються студентами спеціальності 172 "Телекомунікації та радіотехніка".

Метою вивчення дисципліни ОМ є ознайомлення з основними поняттями вимірювань, похибками, видами сигналів та основними методами оброблення вимірювальної інформації щодо параметрів радіотехнічних пристроїв.

За навчальним планом дисципліна ОР складається з лекційних та лабораторних занять. В залежності від обсягу аудиторного часу, наданого за робочим навчальним планом, окремі теоретичні розділи дисципліни можуть бути винесені на самостійне опрацювання. Вивчення дисципліни ОМ відбувається протягом одного семестру у вигляді одного кредитного модулю. — Основи метрології

Курс ОТК є азбукою електро-радіоінженера. Особливість курсу ОТК на РТФ – його адаптація для дослідження інформаційних процесів. Розроблені методи аналізу дозволяють досліджувати кола з електронними компонентами (транзисторами, мікросхемами, багатополюсними елементами), що моделюються керованими джерелами . Курс ОТК дозволяє досліджувати кола як з зосередженими, так і розподіленими параметрами в стаціонарних і нестаціонарних режимах Широко використовується апарат схемних функцій, що був запроваджений фундатором ОТК на РТФ проф. Трохименко Я.К. Студентів також навчають культурі застосування засобів обчислювальної техніки та пакетів прикладних розрахункових програм.

Сама теорія кіл забезпечує вивчення всіх без винятку дисциплін радіотехнічного профілю, що викладаються пізніше (ПЛЕС, “Основи теорії телекомунікацій і радіотехніки”, “Радіоприймальні пристрої”…., тощо ).

Компетенції, що набуті під час вивчення ОТК дозволяють:

виконувати розрахунки електричних та електронних кіл постійного та змінного струму (періодичного та неперіодичного), грамотно складати математичні моделі і використовувати їх для обробки засобами обчислювальної техніки;
розраховувати основні параметри різних типів електронних кіл (коливальні контури, чотириполюсники, багатополюсники, довгі лінії, тощо);
виконувати аналіз кіл у частотній та часовій областях, широко застосовуючи апарат схемних функцій;
формулювати вимоги до елементів електронних кіл, виходячи з їхнього функціонального призначення;
широко застосовувати нароблені досвідом попередників інженерні розрахунки та оцінки;
грамотно підбирати номінали параметрів елементів кола для отримання потрібних характеристик. — Основи теорії кіл

Навчальна дисципліна «Електродинаміка та поширення радіохвиль» присвячена вивченню основних властивостей електромагнітного поля, набуття студентами конкретних знань про поширення електромагнітних хвиль. Студенти навчаються визначати основні характеристики електромагнітних хвиль; формувати електромагнітні хвилі з різними видами поляризації; вимірювати поляризаційні діаграми і визначати за ними поляризацію хвиль; розв’язувати крайові задачі електродинаміки; розраховувати і вимірювати параметри ліній передачі і резонаторів; вимірювати розподіли полів у лініях передачі та резонаторах. Отримані знання та навички після вивчення дисципліни «Електродинаміка та поширення радіохвиль» використовуються надалі в дисциплінах «Пристрої надвисоких частот та антени», «Електронні та квантові пристрої надвисоких частот», «Електромагнітна сумісність радіоелектронних систем», «Антенні системи», «Гібридні та монолітні інтегральні пристрої мікрохвильового діапазону», «Супутникові інформаційні системи», при виконанні курсових та дипломних робіт.

Після засвоєння навчальної дисципліни «Електродинаміка та поширення радіохвиль» студенти мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

- фундаментальних законів та основ теорії електромагнітного поля;

- методів розв’язку основних задач електродинаміки;

- структури і характеристик електромагнітних полів у вільному просторі, середовищах з втратами, лініях передачі та резонаторах;

- методів вимірювання розподілів полів у хвилеводах і резонаторах.

Уміння:

- розраховувати основні параметри плоских електромагнітних хвиль;

- визначати коефіцієнти відбиття і проходження на межі поділу середовищ;

- розв’язувати крайові задачі електродинаміки для хвилеводів, резонаторів;

- працювати з вимірювальною апаратурою діапазону надвисоких частот.

Досвід:

- формування електромагнітних хвиль із різними видами поляризації;

- вимірювання поляризаційних діаграм для хвиль різних поляризацій;

- проведення вимірювань характеристик хвилеводів і розподілу поля в них;

- експериментального дослідження резонаторів і визначення їх параметрів. — Електродинаміка та поширення радіохвиль

Чому це цікаво/треба вивчати.

1. На сьогодні медичні кількість різновидів медичних засобів діагностики і лікування становить більше 40 000 одиниць. На (95-97) % вини є або повністю радіоелектронними, або частково у своєму складі мають елементи радіоелектроніки.

2. В сучасних умовах медичному радіоелектронному приладобудуванню приділяється значна увага. Це обумовлюється необхідністю рішення глобальної задачі – оснастити заклади охорони здоров’я сучасним медичним обладнанням, приладами і інструментами, насамперед такими: а) рентгенівськими комплексами; б) комп’ютерними томографами; в) ультразвуковою, електронною, ендоскопічною технікою; г) лабораторними аналізаторами; д) системами неперервного спостереження за хворими; е) обчислювальною технікою; ж) засобами малої механізації.

3. Сучасні засоби біомедичної діагностики і лікування представляють собою складні технічні системи і комплекси, які втілюють у собі останні новітні знання і технології, що отримані у різних галузях науки і техніки, насамперед у радіоелектроніці і радіофізиці. Радіофізика і радіоелектроніка як наукові методології одержання інформації про дистантні об’єкти, досягли видатних успіхів у вивченні Космосу, Землі, Океану. Ця інформація є інтегральною, вона відображає основні системні закономірності структури функціонування зазначених об’єктів. В останні десятиліття організм людини також розглядається як радіофізичний об’єкт, створюються відповідні радіоелектронні засоби діагностики і лікування. В результаті взаємодії біологів, радіофізиків, біофізиків, фізіологів, математиків, лікарів і інженерів розвиваються наступні основні напрямки застосування радіоелектронних методів у біології і медицині.

Першим напрямком є використання радіоєлектронних засобів для збору даних про процеси, що відбуваються в організмі. Для цього використовуються як традиційні методи і системи (рентгенографія, електрокардіографія, елекроміографія, електронейрографія, електроенцефалографія, біоімпедансометрія, вимірювання кров’яного тиску, визначення фізіко-хімічного складу біоречовин і газів тощо), так і сучасні методи і засоби томографії (рентгенівської, емісійної, магніто-резонансної, імпедансної), новітні методи і засоби візуалізації, зокрема оптичні, акустичні і імпедансні, функціонального картування організму, методи пасивного зондування (динамічне радіоспостереження у інфрачервоному, видимому і радіодіапазоні, акустотермограія) і ін.

Другий напрямок полягає у створенні систем штучного інтелекту – радників лікаря у постановці діагнозу і виборі найбільш правильних лікувальних процедур. Розвиток цього напрямку обумовлений досягненнями у одержанні різноманітних біологічних сигналів, обробленні їх за допомогою сучасних аналогових і цифрових засобів перетворення сигналів, ЕОМ, розробки пакетів програмного забезпечення, здатних на основі результатів оброблення великих масивів даних, отриманих шляхом багатоканальних вимірювань, видавати діагностичні висновки і рекомендації щодо функціонального стану людини, процедури лікування. Тобто стає завдання розробки і використання експертно-діагностичних і лікувальних систем.

Третій напрямок полягає у тому, що за допомогою радіоелектроніки створюються потужні силові поля, які використовуються для лікування ряду захворювань. У цьому разі ці поля мають діяти на організм бажано найбільш локально різними видами енергії. Цей етап пов’язаний насамперед з використанням техніки електромагнітних хвиль широкого діапазону (оптичного – від ультрафіолетового до інфрачервоного, радіодіапазону – від терагерцового до дециметрового і метрового), електричних, магнітних, акустичних і механічних полів. Є велика кількість публікацій, у яких відображено результати багаточисельних досліджень щодо механізмів біологічної дії різноманітних полів, розроблено методики лікування, створено відповідні технічні засоби.

Четвертий напрямок полягає у електронному моделюванні різноманітних процесів, що відбуваються у організмі людини. Організм людини, як і інших біологічних об’єктів, є складною багатоієрархічною динамічною системою з численними колами зворотного зв’язку. Його стійкість (підтримання гомеостазу) забезпечуються неперервним функціонуванням різноманітних фізіологічних систем. Варіації фізіологічних параметрів організму призводять до змін фізичних параметрів біологічних тканин: температури, діелектричної проникності, магнітної сприйнятливості, електричного імпедансу, потенціалів, струмів тощо. Функціональна динаміка організму відображується у вигляді динамічних розподілів зазначених фізіологічних параметрів, інформація про які, у свою чергу, в реальному масштабі часу відображується у динаміці фізичних полів і випромінювань організму. Це випромінювання таких видів: інфрачервоне, мікрохвильове, акустичне, оптичне, електричне, магнітне. Крім того, параметрично модулюються зовнішні поля і випромінювання, насамперед природні геомагнітні, електричні і світлові. Моделювання цих процесів розвинутими і поширеними методами радіоелектроніки і радіотехніки є дуже ефективним методом вивчення біологічних процесів і явищ.

П`ятий напрямок полягає у використанні методів та засобів радіоелектроніки для створення і функціонування штучних органів, здатних відновити функціонування втрачених органів і систем людини (кінцівок, водіїв серцевого і інших ритмів, штучного ока, вбудованих чипів тощо).

Чому можна навчитися (результати навчання). Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності).

Мета навчальної дисципліни. Метою вивчення дисципліни є ознайомлення і вивчення принципів побудови і особливостей роботи радіоелектронних медичних систем комплексів, основними процесами, на яких заснована дія цих засобів.

Основні завдання навчальної дисципліни. Протягом вивчення дисципліни вирішуються такі завдання:

вивчення основних фізичних принципів та особливостей побудови і дії радіоелектронних медичних пристроїв та систем;
розгляд призначення та структури основних радіотехнічних пристроїв та процесів, що в них відбуваються;
практичне засвоєння методів розрахунків радіоелектронних медичних пристроїв, систем та комплексів;
вивчення методики та одержання навичок експериментального дослідження характеристик функціональних елементів радіоелектронних медичних пристроїв, систем і комплексів.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

знання:

щодо застосовування радіоелектронних методів та радіоелектронних пристроїв і систем і комплексів у біології і медицині;
фізичних принципів та особливостей побудови і дії радіоелектронних медичних пристроїв, систем і комплексів;
призначення та структури основних радіоелектронних медичних пристроїв, систем та комплексів, процесів, що в них відбуваються;
властивостей і основних медико-технічних характеристик радіоелектронних медичних пристроїв, систем та комплексів;
методів розрахунків та методик застосування радіоелектронних медичних пристроїв, систем та комплексів.

уміння:

розраховувати режими роботи основних вузлів радіоелектронних медичних пристроїв;
складати функціональні та структурні схеми радіоелектронних систем та комплексів для забезпечення методик біологічних та медичних досліджень.

досвід і навички:

- експериментального дослідження характеристик основних елементів радіоелектронних медичних пристроїв, систем і комплексів в цілому.

У підсумку вивчення дисципліни РМС студенти повинні вміти обґрунтовувати фізичні основи дії сучасних радіоелектронних медичних діагностичних та лікувальних пристроїв, систем та комплексів, ставити завдання по розробці структури таких засобів, розробляти радіоелектронні медичні системи і комплекси, виконувати розрахунки їх основних вузлів і апаратури в цілому. — Радіоелектронні медичні системи і комплекси

В курсі " Основи теорії телекомунікацій і радіотехніки" розглядаються теорія сигналів і різноманітні радіотехнічні кола.

Після проходження курсу студент отримає знання про:

Теорія детермінованих керувальних та радіо сигналів.
Спектральний, операторний та кореляційний аналіз сигналів.
Лінійні перетворення аналогових сигналів.
Аналіз та розрахунок генераторів гармонічних коливань.
Теорія дискретизації сигналів.
Нелінійні та параметричні кола та процеси в них.
Пристрої, побудовані за допомогою нелінійних перетворювачів сигналів.

Знання, отримані в цьому курсі, дозволять слухачам:

Використовувати та обраховувати будь-які сигнали;
Розраховувати реакцію радіоелектронних пристроїв на дію сигналів різної форми;
Розраховувати режими роботи основних пристроїв підсилення та перетворення сигналів;
Виконувати розрахунки нелінійних радіоелектронних кіл;
Експериментально досліджувати характеристики радіоелектронних пристроїв. — Основи теорії телекомунікацій і радіотехніки. Частина 2. Сигнали та процеси в радіотехніці

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)? — Антени

Метою кредитного модуля є формування у студентів здатностей:

Аналізувати дискретні системи та їх структури;
Проектувати лінійні цифрові фільтри;
Визначати основні характеристики дискретних сигналів;
Використовувати основні методи спектрального аналізу дискретних сигналів;
Проектувати дискретні системи з обробленням сигналів на кількох швидкостях. — Цифрове оброблення сигналів

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)? — Схемотехніка. Частина 2. Аналогова схемотехніка

Основною метою викладення цієї дисципліни полягає у наданні студентам усвідомлення відповідальності за особисту та колективну безпеку та здатностей для її оцінки і забезпечення на робочих місцях і у підрозділах під час майбутньої професійної діяльності на первинній посаді, а також формування та набуття студентами компетентностей, знань, умінь та навичок, необхідних для здійснення їх професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій (аварій, пожеж тощо), які можуть привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарської діяльності під час виконування обов’язків технічних фахівців в галузі електроніки та телекомунікацій або операторів радіо- та телекомунікаційного устаткування. — Охорона праці та цивільний захист

Спецкурс радіотехнічних вимірювань фізичних величин в науково-експериментальних дослідженнях

Каталог силабусів рівня доктора філософії, з лабораторними роботами, 6 семестр, польська Сторінка3

Отримання ступення доктора філософії в аспірантурі.

Лабораторні заняття

6 семестрВивчення дисципліни польською мовою

×

Інженерія, виробництво та будівництво

Інженерія, виробництво та будівництво

Електронні комунікації та радіотехніка

×

Форма навчання

Тривалість навчання

Аудиторні заняття

Рівень навчання

Семестровий контроль

Мова

Освіта

Цикл підготовки