SYLABUS^Online

Навігація

Категорії

Фільтри

Фільтри:

Обрані фільтри: Рівень навчання: бакалавр Семестр: 4 семестр Форма навчання: денна Аудиторні заняття: тренінги

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

узагальнену схему системи запису - відтворення та основні режими її роботи;

загальні вимоги до носіїв інформації, їх класифікацію та матеріали;

принципи механічного запису звуку, зображення та даних;

основні принципи фотохімічних методів запису - відтворення інформації;

принципи роботи електронно-променевих запам'ятовувальних пристроїв, термопластичного та акустоелектронного запису;

організацію систем магнітного запису інформації на магнітних сердечниках, ЦМД, електромеханічних пристроях (стрічці, дисках ) та перспективи їх розвитку;

організацію систем оптичного запису – відтворення інформації – на оптичних дисках (), голографічних системах;

організацію напівпровідникових систем запису–відтворення інформації – ПЗП, ОЗП, флеш-пам’яті та перспективи їх розвитку;

основні характеристики систем відображення інформації, їх класифікацію;

побудову пристроїв й систем відображення інформації індивідуального користування: моніторів електронно-променевих (CRT), плазмових (PDP), вакуумних флуоресцентних (VFD), світлодіодних (LED), органічних світлодіодних (OLED), дисплеїв з емісією полем (FED) );

побудову пристроїв і системи відображення інформації групового користування: табло, проекторів CRT, LCD, DLP, електронно-променевих, лазерних.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

провести оптимальний вибір системи запису – відображення для конкретнихвимог;

розробити структурну схему системи запису – відображення та визначити вимоги до складових частин. — Системи відображення та реєстрації інформації

Зростаюча складність радіотехнічних пристроїв, потреба у збільшенні їх функціональних можливостей вимагає широкого застосування мікроконтролерів для реалізації функцій керування та оптимізації роботи цих пристроїв. Мікроконтролери сьогодні – це високопродуктивні мікропроцесори з додатковими блоками взаємодії з периферійними пристроями обміну даними та їх відображення, сенсорами, з вбудованими модулями цифро-аналогового і аналого-цифрового перетворення, модулями формування спеціальних сигналів керування. Враховуючи, що всі вказані функції реалізовані конструктивно в одній мікросхемі, то системи на основі МК називають вбудованими (embedded systems). Така назва обумовлюється в першу чергу тим, що з’являється можливість такі системи на одному кристалі (МК) вводити до складу радіотехнічних пристроїв та систем, функціонування яких і має забезпечити вбудовувана система. За рахунок цього вдається досягти значного збільшення продуктивності, отримувати якісно нові характеристики радіотехнічних пристроїв без суттєвого збільшення їх малогабаритних параметрів та вартості.

Мета вивчення курсу є набуття навиків і вмінь проектування вбудовуваних систем та програмування вбудованих мікроконтролерів в інформаційно-вимірювальні системи та системи контролю, а також програмування МК на мові асемблер та С, отримання навиків використання систем автоматичного проектування вбудованих систем, їх моделювання та тестування. В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти проектувати мікроконтролерні системи керування радіотехнічними пристроями, вибирати і програмувати МК для таких систем, а також володіти методам налагодження та оптимізації програм, працювати з технічною документацією. — Архітектура та програмування 8-ми розрядних мікроконтролерів

Навчальний курс побудований на основі програми сертифікації інженерів розробників вбудованих систем "ARM Accreditated MCU Enngeineer" (AAME). У навчальному курсі значну увагу приділено розумінню архітектури процесорів, зокрема ARM архітектури; реалізації алгоритмів керування та контролю у вбудовуваних системах; створеню програмного забезпечення вбудовуваних систем на асемблері та на мові С, початкові навички створення програмного забезпечення вбудовуваних систем з використанням операційних систем.

Окремо розглядаються питання режимів роботи мікроконтролера для зменшення енергоспоживання; концепції переривань та побудови ПЗ для роботи в реальному часі.

На лабораторних роботах освоюється особливості налаштування конфігурації мікроконтролерів, створення проектів в середовищі автоматичної розробки програмного забезпечення для мікроконтролерів; реалізація алгоритмів керування та контролю з використанням периферійних пристроїв мікроконтролера; виконання оптимізації програмного забезпечення за різними критеріями.

Метою кредитного модуля є формування у студентів здатностей:

розуміти архітектуру процесорів;
проектувати вбудовуванні системи на основі мікроконтролерів ARM архітектури;
реалізовувати алгоритми керування та контролю у вбудовуваних системах;
створювати програмне забезпечення вбудовуваних систем на асемблері;
створювати програмне забезпечення вбудовуваних систем на мові С;
створювати програмне забезпечення вбудовуваних систем з використанням операційних систем.

знання :

узагальненої структури та архітектури мікроконтролерів на прикладі процесора ARM Cortex-M0
типового набору інструкцій асемблера та використання його для створення програмного забезпечення;
режимів роботи мікроконтролера для зменшення енергоспоживання;
концепції переривань та побудови ПЗ для роботи в реальному часі.

уміння:

налаштовувати конфігурацію мікроконтролера;
створювати проекти в середовищі автоматичної розробки програмного забезпечення для мікроконтролерів;
реалізовувати алгоритми керування та контролю з використанням периферійних пристроїв мікроконтролера;
виконувати оптимізацію програмного забезпечення за різними критеріями;
здатність належно виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною набутих знань.

досвід:

проектування та реалізації вбудовуванних систем;
створення програмного забезпечення для вбудовуваних систем. — Вбудовані системи: мікроконтролери ARM архітектури

Розглядаються основи роботи в ОС Linux: встановлення та налаштування системи, використання команд, термінальний та віконний режим роботи, вбудовані функції, області використання. Вивчається програмування на мові Python для написання програм, які будуть керувати реальними пристроями. Розглядаються різні протоколи обміну даними: UART, I2C, SPI, WiFi, BT тощо. Після вивчення курсу студенти повинні вміти реалізувати систему отримання, оброблення та передачі даних на інший пристрій. Вміти розробляти системи керування різноманітними радіоелектронними пристроями. Основний лекційний матеріал курсу доступний на сайті (http://isearch.kiev.ua/uk/book/1850-microcomputer-raspberry-pi-tool-researcher) — Вбудовані системи програмно-апаратних комплексів

В сучасних радіотехнічних пристроях різного призначення та системах радіокерування використовуються автоматичні системи, які називаються системами радіоавтоматики (системами РА). До таких систем відносяться системи частотного та фазового автопідстроювання частоти, автоматичного регулювання підсилення, вимірювання відстані, різні слідкувальні фільтри, системи вимірювання координат рухомих об'єктів та ін.

Теорія автоматичного регулювання, автоматичного керування являється невід’ємною при проектуванні складних динамічних систем. Мета автоматики – звільнити людину і безпосередньо участь людини в процесі управління і регулювання задач автоматики: 1. побудова найкращих, в розумінні якості управління, систем – це задача синтезу; 2. теоретичне дослідження, задача аналізу;

Радіоавтоматика - це наука про загальні принципи та методи побудови систем автоматичного керування в радіотехніці та радіоелектроніці, тобто систем, які виконують поставлені перед ними задачі без безпосередньої участі людини (оператора).

В наш час в радіотехнічних системах радіокерування дуже поширені системи РА, які основані на останніх досягненнях мікроелектроніки та мікропроцесорної техніки.

Знання отримані студентами в процесі вивчення дисципліни "Радіоавтоматика", будуть корисними при вивченні наступних дисциплін навчального плану підготовки спеціалістів в області радіотехніки та радіозв'язку.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен ЗНАТИ: - основні положення теорії автоматичного керування і її застосування у побудові радіоавтоматичних систем керування; - типові радіоавтоматичні системи і принципи їх функціонування; - основні математичні методи аналізу та синтезу лінійних систем автоматичного керування, методи дослідження систем на стійкість, основи оптимізації радіоавтоматичних систем; - типові передавальні функції та типові динамічні ланки радіо автоматичних систем, основи побудови та перетворення структурних схем; - основні елементи систем радіоавтоматики та їхні характеристики; ВМІТИ: - розраховувати передавальні функції елементів систем радіо автоматики та системи в цілому; - оцінювати систему на стійкість у роботі; - конструювати системи автоматичного регулювання для радіопристроїв. Мати НАВИЧКИ: - побудови структурних, функціональних, принципових електричних схем систем радіоавтоматики та їхню схемотехнічну реалізацію; - математичного моделювання за допомогою сучасних програмних засобів ЕОМ систем автоматичного керування та визначення їх характеристик і параметрів. — Радіоавтоматика

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

узагальнену схему систем передавання інформації, призначення її основних складових частин;

параметри первинних мультимедійних сигналів в системах передавання інформації;

узагальнені характеристики каналів передавання інформації;

характеристики завад в каналах передавання інформації;

особливості передавання інформації в каналах без завад і з завадами (теореми Шеннона);

види аналого-цифрового перетворення мультимедійних сигналів в системах передавання інформації;

основи кодування інформації, побудову ненадлишкових та надлишкових кодів в системах передавання інформації, їх характеристики;

типові коди передавання та види модуляції в системах передавання інформації;

основні поняття еквівалентної моделі взаємодії відкритих систем телекомунікацій;

принципи побудови мереж передавання інформації.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

проводити розрахунки пропускної здатності каналів передавання інформації;

визначати структури ненадлишковихта надлишкових кодів з урахуванням вимог до вірогідності безпомилкового передавання та особливостей каналів зв’язку;

визначати вид кодування та модуляції сигналів при передаванні інформації відповідно до характеристик каналів зв’язку. — Теорія передачі та кодування інформації

Метою курсу є формування у студентів здатностей:
•   створювати програмне забезпечення інформаційно-телекомунікаійних мереж на скриптових мовах;
•   проектувати та оптимізовувати бази даних;
•   створювати програмне забезпечення веб-сервісів;
•   автоматично отримувати та оновлювати інформацію з веб-сервісів;
•   командної роботи над спільним проектом;
•   забезпечувати контроль версій програмного забезпечення під час його неперервного удосконалення.

Результати навчання:
знання: архітектури клієнт-серверних інформаційно-телекомунікаційних систем; синтаксису скриптових мов; методів проектування та оптимізації баз даних; основ концепції Інтернету речей.

уміння: проектувати та створювати складні веб-сервіси за концепцією Інтернету речей, розробляти клієнт-серверні дадатки та клієнтські сценарії; розробляти алгоритми та програми на скриптових мовах програмування, оперувати базами даних.

досвід: створення веб-сервісів для радіотехнічних інформаційних систем; використання зовнішніх сервісів для передавання, отримання та оновлення необхідної для функціонування радіотехнічних систем інформації. — Програмування на скриптових мовах

Презентація (з 32:20) - https://youtu.be/pclSm4d2Ct4?t=1940

Кожний програмний продукт повинен виконувати певні функції, які були передбачені замовником. Тобто робити те, що задумано та втілено в програмне забезпечення розробником. Якісний програмний продукт повинен мати набір властивостей, які дозволять успішно його використовувати упродовж тривалого періоду, тобто мати визначену якість цього програмного продукту. Таким чином вивчення дисципліни дозволить студенту знати основні поняття в сфері розробки та тестування програмного забезпечення, отримати практичні навички в плануванні розробки та тестуванні свого та іншого програмного продукту.

Орієнтовні теми:

Характеристики якості програмного забезпечення
Метрики якості програмного забезпечення
Методики підвищення якості програмного забезпечення
Відносна ефективність методик контролю якості програмного забезпечення
Головний закон контролю якості програмного забезпечення
Процеси управління якістю програмного забезпечення
Різновиди тестування
Техніки тестування
Аналіз результатів тестування — Контроль якості програмного забезпечення

Метою навчальної дисципліни є формування у студентів компетентностей:

набуття знань про сучасну компонентну базу РЕА; будову і принцип дії, характеристики та параметри електронних приладів та інтегральних мікросхем (ІС), основні напрямки їх розвитку;
набуття знань про вплив конструкцій та властивостей матеріалів на характеристики компонентів, а також про вплив технологічного розкиду та умов експлуатації на основні параметри компонентів РЕА, електронних приладів та ІС;
навчитися застосовувати набуті знання для правильного вибору схемотехнічних рішень при розробці РЕА;
набуття навичок вимірювання параметрів, електронних компонентів, об’єктивної оцінки функціональних та параметричних можливостей компонентної бази РЕА.

Після засвоєння навчальної дисципліни студенти мають продемонструвати такі результати навчання:

знання:

знати та розуміти, які електронні прилади використовуються в сучасній радіоелектронній апаратурі, знати їх основні характеристики та параметри;
орієнтуватися в електрорадіоелементах (ЕРЕ), що використовуються в РЕА;
знати сучасний стан розвитку ЕРЕ.

уміння:

продуктивно засвоювати навчальні дисципліни;
орієнтуватися в матеріалах дисципліни - сучасній компонентній базі РЕА; характеристиках і параметрах активних ЕРЕ, компонентів, основних напрямків їх розвитку;
раціонального вибору компонентної бази при розробці РЕА з урахуванням вимог комплексної мініатюризації, надійності, економічності та умов експлуатації.
грамотно та професіонально виконувати технічну документацію, таку як протоколи вимірювань, розрахунки електричних схем то що.

досвід:

застосування набутих знань для правильного вибору компонентної бази та схемотехнічних рішень при розробці РЕА;
об’єктивної оцінки функціональних та параметричних можливостей компонентної бази РЕА;
вимірювання параметрів електронних компонентів, об’єктивної оцінки функціональних та параметричних можливостей компонентної бази РЕА;
розрахунку простих електронних схем.

Це база елементного забезпечення будь-якої радіоелектронної апаратури.

Дозволяє:

знати та розуміти, які електронні прилади використовуються в сучасній радіоелектронній апаратурі, знати їх основні характеристики та параметри;
орієнтуватися в електрорадіоелементах (ЕРЕ), що використовуються в РЕА;
знати сучасний стан розвитку ЕРЕ.
орієнтуватися в сучасній компонентній базі РЕА; їх характеристиках і параметрах та застосувати набуті знання для правильного вибору компонентної бази та схемотехнічних рішень при розробці РЕА;;
раціонально вибирати компонентну базу при розробці РЕА з урахуванням вимог комплексної мініатюризації, надійності, економічності та умов експлуатації.
грамотно та професіонально оформлювати технічну документацію, таку як протоколи вимірювань то що.
проводити вимірювання параметрів ЕРЕ, об’єктивно оцінювати можливості компонентної бази РЕА; — Схемотехніка. Частина 1. Електронні компоненти

Дисципліна "Електрорадіоматеріали" належить до циклу професійної підготовки. Вивчення цієї дисципліни дає знання складу та структури матеріалів, властивостей матеріалів і впливу на них зовнішніх факторів, а також — знання параметрів матеріалів і можливостей їх використання. Студенти мають отримати уміння пов’язувати властивості матеріалу з його складом, структурою, технологією одержання і формоутворення, уміння вимірювати параметри матеріалів і прогнозувати залежність властивостей матеріалу від умов його експлуатації. — Електрорадіоматеріали

Тема 1. Основи алгебри логіки та базові логічні елементи.

Місце цифрових пристроїв в радіотехнічних, побутових та обчислювальних системах. Системи числення, кодоване представлення чисел для обробки данних в цифрових пристроях. Логічні змінні та функції (ЛФ). Закони алгебри логіки.

Закони алгебри логіки. Мінімізація ЛФ. Диз’юктивна та кон’юктивна форма запису ЛФ. Логічні елементи – основні параметри та характеристики. Побудова функціональних схем цифрових логічних пристроїв (ЦП). Поняття універсальних логічних елементів.

Універсальні базиси І-НЕ, АБО-НЕ. Зведення ЛФ до єдиного базису, теорема де Моргана. Побудова функціональних схем ЦП на універсальних ЛЕ. Мінімізація ЛФ за допомогою карт Карно – їх побудова та використання. Неповністю визначені логічні функції та їх мінімізація.

Базові елементи цифрових інтегральних схем. Основні показники ТТЛ та КМОН логіки. Внутрішня структура базових логічних елементів. Принцип роботи.

Тема 2. Основи проектування цифрових пристроїв.

Елементи та системи відображення цифрової інформації – Способи керування світлодіодними індикаторами. . Системи відображення багаторозрядних цифрових даних. Рідкокристалічні індикатори та способи керування ними.Проектування комбінаційних пристроїв. Суматори, цифрові напівсуматори, компаратори, пристрої віднімання двійкових чисел, помножувачі.

Синтез повного та неповного дешифраторів. Синтез перетворювачів кодів: код Грея в двійковий код, прямий код в додатковий код. Синтез шифраторів.

Будова та принцип роботи мультиплексора та демультиплексора. Мультиплексор як універсальний логічний елемент.Мультиплексори. Способи нарощування розрядності. Приклади реалізації ЛФ на мультиплексорах. Реалізація перетворювачів кодів на мультиплексорах. Особливості оптимізації за допомогою карт Карно.

Тема 3. Цифрові пристрої послідовносного типу.

Поняття тригера. Статичні та динамічні тригери. Синхронні та асинхронні тригери. RS-тригер з інверсними входами. RS-тригер с прямими входами. Структурні схеми, принцип побудови. Таблиця переходів. Заборонений стан.

JK-тригер, особливості роботи, структурна схема, таблиця переходів. T-, D-тригери. особливості роботи, структурна схема, таблиця переходів.

Алгоритм побудови синхронних та асинхронних кінцевих автоматів. Часові діаграми. Синтез лічильників на основі JK-тригерів.

Синтез лічильників на основі RS –тригерів та D-тригерів. Лічильник Джонсона. Подільники та синтезатори частоти.

Регістри. Класифікація, особливості синтезу. Регістри пам’яті, регістри зсуву, реверсивні регістри.

Тема 4. Пристрої спряження аналогових та цифрових сигналів - аналогово-цифрові перетворювачі АЦП, цифро-аналогові перетворювачі ЦАП.

Зв’язок між аналоговими та цифровими сигналами. Шум квантування. Функціональні схеми ЦАП. Порівняння – переваги та недоліки. Розрядність.

Функціональні схеми АЦП. Порівняння – переваги та недоліки. Області застосування.

Елементи пам’яті – типи, принципи роботи. Проектування окремих функціональних вузлів ЦП.

Проектування окремих функціональних вузлів ЦП. — Цифрові пристрої

Розглядаються основи процесів, що протікают електронних колах різного призначення, які необхідні для кращого розуміння майбутніми інженерами та розробниками. Вивчається аналіз процесів у перехідних та резоаннсних режимах роботи, що вібуваються у сучасних електронних колах, опановується основи проектування та синтезу електронних схем. Розглядаються різні методи розрахунку реальних кіл, що заміняються еквівалентними схемами, у часовій, частотній та операторній областях. Після вивчення курсу студенти повинні вміти розраховувати схеми заміщення сучасних електричних кіл у різних режимах роботи із використанням інженерних програм розрахуну, таких як MatCAD, Matlab, тощо. Для кращого опанування практичного матеріалу розроблено рядє збірників задач та електронних навчальних посібники із чисельними прикладами вирішення задач. — Процеси в лінійних електронних схемах

Всі люди слухають прогноз погоди, дивляться кіно про гру на біржі, та знають про криві, що пояснюють для чого потрібен карантин при короновірусі (див. рис.).

В курсі "Статистична радіотехніка" розглядається новий підхід, за допомогою якого зовсім по новому вирішується задача обробки сигналів, та їх проходження через різні пристрої та системи.

Після проходження курсу студент отримає знання про:

Основи теорії статистики по відношенню до радіотехніки.
Використання статистики для опису та обробки результатів експериментів.
Кореляційна обробка сигналів.
Що таке випадкові сигнали, і як створювати для них математичний опис.
Які бувають шуми, і як їх враховувати при проходженні сигналів.
Проходження випадкових сигналів через лінійні та нелінійні кола.
Що таке оптимальна фільтрація та для чого потрібен оптимальний фільтр.

Новий підхід до обрахунку сигналів, що отримано в цьому курсі, дозволить слухачам обробляти результати будь-яких експериментів. Створювати системи виявлення сигналів, засновані на кореляційній обробці, з урахуванням існуючих шумів та завад. Наприклад системи зв'язку в Wi-Fi діапазоні з урахуванням завад від базових станцій мобільних операторів, або визначення сигналу відбитого від дрону, про тому, що існує спеціально створена завада, та ін. Також студент зможе розраховувати проходження сигналів з урахуванням шумів. — Статистична радіотехніка

Сучасні системи (автомобілі, безпілотні апарати, літаки, ...) мають в своєму складі до 10-20 різноманітних антен із відповідними трактами передачі. Кожен тракт передачі вимагає вибору лінії передачі, побудови необхідних компонентів на основі обраної лінії передачі. Кожна антена вимагає пристроїв узгодження.

Наприклад, радіоінженери, що розробляють НВЧ частину сучаних вбудованих систем оперують такими поняттями: ефективність антени, коефіцієнт підсилення антени, ширина діаграми спрямованості, загальна потужність випромінювання (TRP), ефективність схеми узгодження, мікросмужкова і копланарна лінія передачі. Все це розглядається у даній дисципліні.

Післі засвоення дициплінистуденти будуть мати

знання

- принципів побудови, конструкцій, принципів дії пристроїв надвисоких частот (НВЧ) і антен та фізичних процесів, що в них відбуваються;

- основних властивостей пристроїв НВЧ та антен;

- методів розрахунків параметрів пристроїв НВЧ та антен;

- методики експериментального дослідження характеристик функціональних елементів антенно-фідерного тракту.

уміння:

- розраховувати параметри пристроїв НВЧ та антен;

- вибрати найбільш ефективні антени та пристрої НВЧ для радіотехнічних систем, які працюють в різних частотних діапазонах;

- провести інженерні розрахунки основних характеристик пристроїв НВЧ і антен;

- провести експериментальне дослідження характеристик і параметрів пристроїв НВЧ і антен.

досвід:

- виконання розрахунків вузькосмугових та широкосмугових узгоджуючи пристроїв коаксіального, мікросмужкового і хвилеводного виконання;

- експериментального дослідження характеристик пристроїв НВЧ (подільників потужності, напрямлених відгалужувачів, прохідних резонаторів) та антен;

- роботи з апаратурою НВЧ діапазону. — Пристрої надвисоких частот

Предмет навчальної дисципліни «Радіопередавальні пристрої» є радіопередавальні пристрої різного призначення, як одна з найважливіших складових радіотехнічних систем передавання інформації. Вивчення забезпечує засвоєння а наступному таких дисциплін: «Радіоприймальні пристрої», «Основи телебачення та телевізійні системи», «Основи теорії радіолокаційних систем», «Інформаційні радіосистеми».

Метою навчальної дисципліни є формування у студентів здатностей: аналізу схемної побудови передавачів різного призначення; розробки як структурної схеми передавача в цілому, так і окремих його вузлів; вимірювання параметрів передавачів; володіння методами налаштування передавачів.

Розглядаються наступні питання: Генератори із зовнішнім збудженням- ГЗЗ ( Режими роботи ГЗЗ; інженерний розрахунок оптимальних режимів ГЗЗ; схемна побудова ГЗЗ каскадів. Збудники радіопередавачів ( Автогенератори гармонічних коливань; стабілізація частоти; побудова високостабільних діапазонних збудників. Керування коливаннями високої частоти радіопередавачів (Загальні відомості щодо керування коливаннями ВЧ; Амплітудна модуляція ; Кутова модуляція; Формування сигналів цифрової інформації - Багаторівневі квадратурні фазова та амплітудно-фазова маніпуляції - QPSK, DQPSK, OQPSK, MSK, GMSK, KAM .Формування сигналів з COFDM .Формування сигналів з розширеним спектром. Радіомовні передавальні пристрої. Телевізійні передавачі.

Після засвоєння навчальної дисципліни студенти мають отримати знання:принципів побудови радіопередавальних пристроїв, окремих його вузлів та відповідних схемотехнічних рішень;методів формування високостабільних коливань та радіосигналів з заданою модуляцією та відповідними схемотехнічними рішеннями;високоефективних методів підсилення сформованих радіосигналів.

Результатом буде вміння розробляти та розраховувати структурні схеми передавачів та окремі вузли; обирати оптимальні рішення щодо реалізації окремих вузлів передавача; вимірювати параметри та характеристики передавачів. — Радіопередавальні пристрої

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)?

Вивчення даної дисципліни поглиблює розуміння того, що таке аналогові, дискретні і цифрові сигнали, а також забезпечує навичками практичної реалізації алгоритмів цифрового оброблення сигналів в "залізі". В результаті навчання студенти знають що таке цифровий сигнальний процесор і як з ним працювати. На відлагоджувальних платах моделюються системи звязку, які використовують сигнали з різними видами модуляції. Виконується цифрова обробка змодельованих сигналів із застосуванням цифрових фільтрів. Отримуються навички розрахунку цифрових фільтрів з заданими параметрами в САПР. Отримані знання є важливими при розробці і експлуатації цифрових систем зв'язку. — Цифрові сигнальні процесори

Цифрове оброблення сигналів (ЦОС)– галузь інженерії, яка розвивається надзвичайно динамічно. Діапазон використання методів ЦОС дуже широкий - від систем зв’язку, мобільних телефонів, радіолокаційних систем до медичних приладів або економіки та фінансів.

В дисципліні розглядаються базові принципи оброблення дискретних сигналів засобами цифрової обчислювальної техніки.

Після вивчення дисципліни ЦОС студенти будуть:

знати основи теорії дискретних сигналів і систем, їх властивості та особливості;
вміти проводити аналіз лінійних дискретних систем та розуміти як працюють дискретні системи;
знати методи розрахунку лінійних цифрових фільтрів із заданими характеристиками;
знати способи зміни частоти дискретизації сигналів;
знати основи спектрального аналізу, дискретне перетворення Фур’є, алгоритми швидкого перетворення Фур’є та їх властивості.

Перелік тем

Тема 1. Міжнародні організації та стандарти, державні стандарти України в системах зв’язку.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (НКРЗІ). Державне підприємство “Український державний центр радіочастот”. Закони України. Державні стандарти України. Міжнародні організації. Міжнародні стандарти. Рекомендації. Міжнародний союз електрозв’язку (International telecommunication union ITU). Регламент радіозв'язку (radio regulations). Європейський інститут телекомунікаційних стандартів (european telecommunications standards institute ETSI).

Тема 2. Перетворення Гілберта (hilbert transform)

Ортогональний сигнал. Ядро перетворення Гілберта. Фільтр Гілберта. Зворотне перетворення Гілберта. Властивості перетворення Гілберта. Лінійність. Масштабування. Перетворення Гілберта затриманого сигналу. Теорема про згортку.

Аналітичний сигнал. Спектр аналітичного сигналу.

Цифровий фільтр Гілберта. ЧХ фільтра Гілберта.

Тема 3. Квадратурний модулятор / демодулятор

Формування аналітичного сигналу в частотній області. Half band filter.

Формування аналітичного сигналу на основі квадратурного перетворювача

Структурна схема формувача аналітичного сигналу на основі квадратурного перетворювача. Оптимізація структури.

Квадратурний модулятор. Смуговий сигнал. Комплексний сигнал. Векторне подання комплексного сигналу. Структура квадратурного модулятора. Приклади квадратурних модуляторів.

Квадратурний демодулятор. Виділення комплексної обвідної. Модульований сигнал (смуговий радіосигнал). Вимоги до ФНЧ. Приклади квадратурних демодуляторів.

Тема 4. Методи цифрової модуляції

Частотна та фазова модуляція. Повна фаза. Миттєва частота.

Фазова модуляція (phase modulation PM). Індекс фазової модуляції

Частотна модуляція (frequency modulation FM). Індекс частотної модуляції.

Структурна схема РМ модулятора

Структурна схема FM модулятора

Тема 5. Основні характеристики цифрових систем зв’язку, методи розрахунку та вимірювання.

Сигнальні сузір'я. Полярна діаграма. Квадратурна діаграма. Спотворення форми сузір'я.

Eye diagram /око-діаграма/.

Співвідношення сигнал/шум. Співвідношення носійна/шум. Співвідношення Eb/N0.

BER - коефіцієнт (бітових) помилок. SER - коефіцієнт помилок символів.

Швидкість потоку. Швидкість потоку MPEG-2 (MPEG-2 transport stream).

Аналіз сигналів IQ. Коефіцієнт помилок модуляції (Modulation error ratio MER). Амплітуда вектора погрішності (Error vector magnitude EVM). Порівняння EVM та MER. Вектор помилки відносно еталона (Target error vector TEV).

Придушення носійного коливання (Carrier suppression CS). Квадратурна помилка (Quadrature error QE). Неоднаковість амплітуд (Amplitude imbalance AI).

Джитер (тремтіння) фази (Phase jitter PJ).

Спектральні характеристики, шаблон спектру (Spectrum characteristics and spectrum mask)

Інтермодуляція (intermodulation distortion IMD). — Цифрове оброблення сигналів в системах зв'язку

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)? — Радіоприймальні пристрої

Радіотехнічні системи

Організація досліджень та розробки радіоелектронних засобів

3D моделювання відіграє важливу роль в житті сучасного суспільства. Сьогодні воно широко використовується в різних сферах, а саме в маркетингу, архітектурного дизайну, кінематографії, не кажучи вже про промисловість. 3D -моделювання дозволяє створити прототип майбутньої деталі, пристрою, споруди, тощо в об'ємному форматі. Важливу роль 3D моделювання відіграє при проведенні презентації та демонстрації будь-якого продукту або послуги. Курс «Тривимірне моделювання радіоелектронної апаратури» познайомить вас з можливостями програмного забезпечення "SolidWorks", навчить створювати деталі різної складності, проходячи шлях від ідеї до підготовки файлів для виробництва та візуалізовувати для демонстрації. — Тривимірне моделювання радіоелектронної апаратури

Курс присвячено вивченню процесу проектування друкованих плат (ДП) на основі програмного продукту Altium Designer . Курс орієнтований на слухачів з початковими знаннями схемотехніки та елементної бази (студенти, радіолюбителі, фахівці, що працювали в інших програмних продуктах). Включає знайомство з різновидами та технологіями виготовлення ДП, послідовністю її проектування на прикладі одно- або двосторонної ДП. Починається від аналізу отриманої схеми електричної принципової і завершується створенням конструкторської документації.

Після проходження курсу слухачі отримують знання сучасних технологій виготовлення ДП та електронних модулів, розуміння послідовності проектування ДП та основних розрахунків, що супроводжують цей процес, вміння оформлювати супровідну конструкторську документацію. Вміють працювати з програмним середовищем Altium Designer на рівні достатньому для проектування та замовлення друкованих плат середнього рівня складності.

Орієнтовний зміст курсу:

- різновиди ДП та основні елементи друкованого монтажу;
- аналіз схеми електричної принципової, вибір елементної бази;
- створення бібліотеки компонентів в Altium Designer (symbol, footprint, 3D модель);
- створення схеми електричної принципової в Altium Designer, перевірка її на наявність помилок. Перелік елементів;
- технології виготовлення ДП;
- правила визначення параметрів елементів друкованого монтажу;
- особливості компонування електронних компонентів на ДП;
- особливості трасування (проведення провідників) ДП, перевірка на наявність помилок;
- створення кресленика ДП засобами Altium Designer;
- технології виготовлення електронних модулів;
- створення складального кресленика електронного модуля засобами Altium Designer. Специфікація;
- створення файлів для технологічного процесу засобами Altium Designer. Експортування ДП в SolidWorks. — Проектування друкованих плат

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)?

Дисципліна професійної підготовки “Конструкційні та радіоматеріали” виступає первинною складовою частиною сукупності тих дисциплін, що готують студента до його майбутньої проектно-конструкторсько-технологічної діяльності.

Предмет навчальної дисципліни: властивості конструкційних і радіотехнічних матеріалів, їх параметри і вплив на них різних факторів. Дисципліна дає певні знання та розуміння дії різноманітних технологічних та експлуатаційних факторів впливу на властивості матеріалів, особливостей їх поведінки у різних умовах виробництва та використання і, за необхідності, — механізмів цілеспрямованої зміни властивостей матеріалів. — Конструкційні та радіоматеріали

Мехатроніка - це нова галузь науки і техніки, присвячена створенню і експлуатації машин і систем з комп'ютерним управлінням рухом, яка базується на знаннях в області механіки, електроніки і мікропроцесорної техніки, інформатики та комп'ютерного управління рухом машин і агрегатів. Вона тісно пов'язана з робототехнікою. А роботи і робототехнічні системи в сучасному світі єдуже цінними, оскільки вони призначені для виконання робочих операцій від мікро- до макророзмірностей, в тому числі з заміною людини на важких, неприємних та небезпечних роботах.

Сьогодні мехатронні системи знаходять широке застосування, охоплюючи практично всі сфери, в тому числі:

- Авіаційну, космічну та військову техніку; автомобілебудування (бортові комп'ютери, АБС гальма, системи стабілізації руху, мехатронне зчеплення і ін.)

- Робототехніку (промислову і спеціальну);

- Верстатобудування і обладнання для автоматизації технологічних процесів;

- Комп'ютерну та офісну техніку, фото- і відеотехніку, побутову техніку;

- Системи відеонагляду; контрольно-вимірювальні пристрої;

- Медичне обладнання (реабілітаційне, клінічне та ін.);

- Мікромашини (для медицини, біотехнології, засобів телекомунікації).

Тобто мехатроніка використовується для створення практично будь-якої сучасної техніки: від пральної машини до космічних систем.

В результаті проходження курсу навчальної дисципліни ви ознайомитесь з стандартними методами та принципами побудови механотронних системи в різних галузях виробницта та навчитесь створювати роботизовану техніку. — Мехатроніка

Каталог силабусів бакалаврського рівня підготовки, 4 семестр, денна форма навчання, з проведенням тренінгів

Рівень підготовки - бакалаврський

4 семестр

Денна форма навчання передбачає виористання повного бюджету часу на навчання з аудиторними заняттями.

Тренінги

×

Інженерія, виробництво та будівництво

Інженерія, виробництво та будівництво

Електронні комунікації та радіотехніка

×

Форма навчання

Тривалість навчання

Аудиторні заняття

Рівень навчання

Семестровий контроль

Мова

Освіта

Цикл підготовки