SYLABUS^Online

Навігація

Категорії

Фільтри

Фільтри:

Обрані фільтри: Освіта: інформальна (сертифікат) Форма навчання: заочна Аудиторні заняття: практичні Наукова складова: освітньо-наукова

Навчальний курс побудований на основі програми сертифікації інженерів розробників вбудованих систем "ARM Accreditated MCU Enngeineer" (AAME). У навчальному курсі значну увагу приділено розумінню архітектури процесорів, зокрема ARM архітектури; реалізації алгоритмів керування та контролю у вбудовуваних системах; створеню програмного забезпечення вбудовуваних систем на асемблері та на мові С, початкові навички створення програмного забезпечення вбудовуваних систем з використанням операційних систем.

Окремо розглядаються питання режимів роботи мікроконтролера для зменшення енергоспоживання; концепції переривань та побудови ПЗ для роботи в реальному часі.

На лабораторних роботах освоюється особливості налаштування конфігурації мікроконтролерів, створення проектів в середовищі автоматичної розробки програмного забезпечення для мікроконтролерів; реалізація алгоритмів керування та контролю з використанням периферійних пристроїв мікроконтролера; виконання оптимізації програмного забезпечення за різними критеріями.

Метою кредитного модуля є формування у студентів здатностей:

розуміти архітектуру процесорів;
проектувати вбудовуванні системи на основі мікроконтролерів ARM архітектури;
реалізовувати алгоритми керування та контролю у вбудовуваних системах;
створювати програмне забезпечення вбудовуваних систем на асемблері;
створювати програмне забезпечення вбудовуваних систем на мові С;
створювати програмне забезпечення вбудовуваних систем з використанням операційних систем.

знання :

узагальненої структури та архітектури мікроконтролерів на прикладі процесора ARM Cortex-M0
типового набору інструкцій асемблера та використання його для створення програмного забезпечення;
режимів роботи мікроконтролера для зменшення енергоспоживання;
концепції переривань та побудови ПЗ для роботи в реальному часі.

уміння:

налаштовувати конфігурацію мікроконтролера;
створювати проекти в середовищі автоматичної розробки програмного забезпечення для мікроконтролерів;
реалізовувати алгоритми керування та контролю з використанням периферійних пристроїв мікроконтролера;
виконувати оптимізацію програмного забезпечення за різними критеріями;
здатність належно виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною набутих знань.

досвід:

проектування та реалізації вбудовуванних систем;
створення програмного забезпечення для вбудовуваних систем. — Вбудовані системи: мікроконтролери ARM архітектури

Розглядаються основи роботи в ОС Linux: встановлення та налаштування системи, використання команд, термінальний та віконний режим роботи, вбудовані функції, області використання. Вивчається програмування на мові Python для написання програм, які будуть керувати реальними пристроями. Розглядаються різні протоколи обміну даними: UART, I2C, SPI, WiFi, BT тощо. Після вивчення курсу студенти повинні вміти реалізувати систему отримання, оброблення та передачі даних на інший пристрій. Вміти розробляти системи керування різноманітними радіоелектронними пристроями. Основний лекційний матеріал курсу доступний на сайті (http://isearch.kiev.ua/uk/book/1850-microcomputer-raspberry-pi-tool-researcher) — Вбудовані системи програмно-апаратних комплексів

В сучасних радіотехнічних пристроях різного призначення та системах радіокерування використовуються автоматичні системи, які називаються системами радіоавтоматики (системами РА). До таких систем відносяться системи частотного та фазового автопідстроювання частоти, автоматичного регулювання підсилення, вимірювання відстані, різні слідкувальні фільтри, системи вимірювання координат рухомих об'єктів та ін.

Теорія автоматичного регулювання, автоматичного керування являється невід’ємною при проектуванні складних динамічних систем. Мета автоматики – звільнити людину і безпосередньо участь людини в процесі управління і регулювання задач автоматики: 1. побудова найкращих, в розумінні якості управління, систем – це задача синтезу; 2. теоретичне дослідження, задача аналізу;

Радіоавтоматика - це наука про загальні принципи та методи побудови систем автоматичного керування в радіотехніці та радіоелектроніці, тобто систем, які виконують поставлені перед ними задачі без безпосередньої участі людини (оператора).

В наш час в радіотехнічних системах радіокерування дуже поширені системи РА, які основані на останніх досягненнях мікроелектроніки та мікропроцесорної техніки.

Знання отримані студентами в процесі вивчення дисципліни "Радіоавтоматика", будуть корисними при вивченні наступних дисциплін навчального плану підготовки спеціалістів в області радіотехніки та радіозв'язку.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен ЗНАТИ: - основні положення теорії автоматичного керування і її застосування у побудові радіоавтоматичних систем керування; - типові радіоавтоматичні системи і принципи їх функціонування; - основні математичні методи аналізу та синтезу лінійних систем автоматичного керування, методи дослідження систем на стійкість, основи оптимізації радіоавтоматичних систем; - типові передавальні функції та типові динамічні ланки радіо автоматичних систем, основи побудови та перетворення структурних схем; - основні елементи систем радіоавтоматики та їхні характеристики; ВМІТИ: - розраховувати передавальні функції елементів систем радіо автоматики та системи в цілому; - оцінювати систему на стійкість у роботі; - конструювати системи автоматичного регулювання для радіопристроїв. Мати НАВИЧКИ: - побудови структурних, функціональних, принципових електричних схем систем радіоавтоматики та їхню схемотехнічну реалізацію; - математичного моделювання за допомогою сучасних програмних засобів ЕОМ систем автоматичного керування та визначення їх характеристик і параметрів. — Радіоавтоматика

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

узагальнену схему систем передавання інформації, призначення її основних складових частин;

параметри первинних мультимедійних сигналів в системах передавання інформації;

узагальнені характеристики каналів передавання інформації;

характеристики завад в каналах передавання інформації;

особливості передавання інформації в каналах без завад і з завадами (теореми Шеннона);

види аналого-цифрового перетворення мультимедійних сигналів в системах передавання інформації;

основи кодування інформації, побудову ненадлишкових та надлишкових кодів в системах передавання інформації, їх характеристики;

типові коди передавання та види модуляції в системах передавання інформації;

основні поняття еквівалентної моделі взаємодії відкритих систем телекомунікацій;

принципи побудови мереж передавання інформації.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

проводити розрахунки пропускної здатності каналів передавання інформації;

визначати структури ненадлишковихта надлишкових кодів з урахуванням вимог до вірогідності безпомилкового передавання та особливостей каналів зв’язку;

визначати вид кодування та модуляції сигналів при передаванні інформації відповідно до характеристик каналів зв’язку. — Теорія передачі та кодування інформації

Метою курсу є формування у студентів здатностей:
•   створювати програмне забезпечення інформаційно-телекомунікаійних мереж на скриптових мовах;
•   проектувати та оптимізовувати бази даних;
•   створювати програмне забезпечення веб-сервісів;
•   автоматично отримувати та оновлювати інформацію з веб-сервісів;
•   командної роботи над спільним проектом;
•   забезпечувати контроль версій програмного забезпечення під час його неперервного удосконалення.

Результати навчання:
знання: архітектури клієнт-серверних інформаційно-телекомунікаційних систем; синтаксису скриптових мов; методів проектування та оптимізації баз даних; основ концепції Інтернету речей.

уміння: проектувати та створювати складні веб-сервіси за концепцією Інтернету речей, розробляти клієнт-серверні дадатки та клієнтські сценарії; розробляти алгоритми та програми на скриптових мовах програмування, оперувати базами даних.

досвід: створення веб-сервісів для радіотехнічних інформаційних систем; використання зовнішніх сервісів для передавання, отримання та оновлення необхідної для функціонування радіотехнічних систем інформації. — Програмування на скриптових мовах

Презентація (з 32:20) - https://youtu.be/pclSm4d2Ct4?t=1940

Кожний програмний продукт повинен виконувати певні функції, які були передбачені замовником. Тобто робити те, що задумано та втілено в програмне забезпечення розробником. Якісний програмний продукт повинен мати набір властивостей, які дозволять успішно його використовувати упродовж тривалого періоду, тобто мати визначену якість цього програмного продукту. Таким чином вивчення дисципліни дозволить студенту знати основні поняття в сфері розробки та тестування програмного забезпечення, отримати практичні навички в плануванні розробки та тестуванні свого та іншого програмного продукту.

Орієнтовні теми:

Характеристики якості програмного забезпечення
Метрики якості програмного забезпечення
Методики підвищення якості програмного забезпечення
Відносна ефективність методик контролю якості програмного забезпечення
Головний закон контролю якості програмного забезпечення
Процеси управління якістю програмного забезпечення
Різновиди тестування
Техніки тестування
Аналіз результатів тестування — Контроль якості програмного забезпечення

Метою навчальної дисципліни є формування у студентів компетентностей:

набуття знань про сучасну компонентну базу РЕА; будову і принцип дії, характеристики та параметри електронних приладів та інтегральних мікросхем (ІС), основні напрямки їх розвитку;
набуття знань про вплив конструкцій та властивостей матеріалів на характеристики компонентів, а також про вплив технологічного розкиду та умов експлуатації на основні параметри компонентів РЕА, електронних приладів та ІС;
навчитися застосовувати набуті знання для правильного вибору схемотехнічних рішень при розробці РЕА;
набуття навичок вимірювання параметрів, електронних компонентів, об’єктивної оцінки функціональних та параметричних можливостей компонентної бази РЕА.

Після засвоєння навчальної дисципліни студенти мають продемонструвати такі результати навчання:

знання:

знати та розуміти, які електронні прилади використовуються в сучасній радіоелектронній апаратурі, знати їх основні характеристики та параметри;
орієнтуватися в електрорадіоелементах (ЕРЕ), що використовуються в РЕА;
знати сучасний стан розвитку ЕРЕ.

уміння:

продуктивно засвоювати навчальні дисципліни;
орієнтуватися в матеріалах дисципліни - сучасній компонентній базі РЕА; характеристиках і параметрах активних ЕРЕ, компонентів, основних напрямків їх розвитку;
раціонального вибору компонентної бази при розробці РЕА з урахуванням вимог комплексної мініатюризації, надійності, економічності та умов експлуатації.
грамотно та професіонально виконувати технічну документацію, таку як протоколи вимірювань, розрахунки електричних схем то що.

досвід:

застосування набутих знань для правильного вибору компонентної бази та схемотехнічних рішень при розробці РЕА;
об’єктивної оцінки функціональних та параметричних можливостей компонентної бази РЕА;
вимірювання параметрів електронних компонентів, об’єктивної оцінки функціональних та параметричних можливостей компонентної бази РЕА;
розрахунку простих електронних схем.

Це база елементного забезпечення будь-якої радіоелектронної апаратури.

Дозволяє:

знати та розуміти, які електронні прилади використовуються в сучасній радіоелектронній апаратурі, знати їх основні характеристики та параметри;
орієнтуватися в електрорадіоелементах (ЕРЕ), що використовуються в РЕА;
знати сучасний стан розвитку ЕРЕ.
орієнтуватися в сучасній компонентній базі РЕА; їх характеристиках і параметрах та застосувати набуті знання для правильного вибору компонентної бази та схемотехнічних рішень при розробці РЕА;;
раціонально вибирати компонентну базу при розробці РЕА з урахуванням вимог комплексної мініатюризації, надійності, економічності та умов експлуатації.
грамотно та професіонально оформлювати технічну документацію, таку як протоколи вимірювань то що.
проводити вимірювання параметрів ЕРЕ, об’єктивно оцінювати можливості компонентної бази РЕА; — Схемотехніка. Частина 1. Електронні компоненти

Розглядаються основи процесів, що протікают електронних колах різного призначення, які необхідні для кращого розуміння майбутніми інженерами та розробниками. Вивчається аналіз процесів у перехідних та резоаннсних режимах роботи, що вібуваються у сучасних електронних колах, опановується основи проектування та синтезу електронних схем. Розглядаються різні методи розрахунку реальних кіл, що заміняються еквівалентними схемами, у часовій, частотній та операторній областях. Після вивчення курсу студенти повинні вміти розраховувати схеми заміщення сучасних електричних кіл у різних режимах роботи із використанням інженерних програм розрахуну, таких як MatCAD, Matlab, тощо. Для кращого опанування практичного матеріалу розроблено рядє збірників задач та електронних навчальних посібники із чисельними прикладами вирішення задач. — Процеси в лінійних електронних схемах

Всі люди слухають прогноз погоди, дивляться кіно про гру на біржі, та знають про криві, що пояснюють для чого потрібен карантин при короновірусі (див. рис.).

В курсі "Статистична радіотехніка" розглядається новий підхід, за допомогою якого зовсім по новому вирішується задача обробки сигналів, та їх проходження через різні пристрої та системи.

Після проходження курсу студент отримає знання про:

Основи теорії статистики по відношенню до радіотехніки.
Використання статистики для опису та обробки результатів експериментів.
Кореляційна обробка сигналів.
Що таке випадкові сигнали, і як створювати для них математичний опис.
Які бувають шуми, і як їх враховувати при проходженні сигналів.
Проходження випадкових сигналів через лінійні та нелінійні кола.
Що таке оптимальна фільтрація та для чого потрібен оптимальний фільтр.

Новий підхід до обрахунку сигналів, що отримано в цьому курсі, дозволить слухачам обробляти результати будь-яких експериментів. Створювати системи виявлення сигналів, засновані на кореляційній обробці, з урахуванням існуючих шумів та завад. Наприклад системи зв'язку в Wi-Fi діапазоні з урахуванням завад від базових станцій мобільних операторів, або визначення сигналу відбитого від дрону, про тому, що існує спеціально створена завада, та ін. Також студент зможе розраховувати проходження сигналів з урахуванням шумів. — Статистична радіотехніка

Сучасні системи (автомобілі, безпілотні апарати, літаки, ...) мають в своєму складі до 10-20 різноманітних антен із відповідними трактами передачі. Кожен тракт передачі вимагає вибору лінії передачі, побудови необхідних компонентів на основі обраної лінії передачі. Кожна антена вимагає пристроїв узгодження.

Наприклад, радіоінженери, що розробляють НВЧ частину сучаних вбудованих систем оперують такими поняттями: ефективність антени, коефіцієнт підсилення антени, ширина діаграми спрямованості, загальна потужність випромінювання (TRP), ефективність схеми узгодження, мікросмужкова і копланарна лінія передачі. Все це розглядається у даній дисципліні.

Післі засвоення дициплінистуденти будуть мати

знання

- принципів побудови, конструкцій, принципів дії пристроїв надвисоких частот (НВЧ) і антен та фізичних процесів, що в них відбуваються;

- основних властивостей пристроїв НВЧ та антен;

- методів розрахунків параметрів пристроїв НВЧ та антен;

- методики експериментального дослідження характеристик функціональних елементів антенно-фідерного тракту.

уміння:

- розраховувати параметри пристроїв НВЧ та антен;

- вибрати найбільш ефективні антени та пристрої НВЧ для радіотехнічних систем, які працюють в різних частотних діапазонах;

- провести інженерні розрахунки основних характеристик пристроїв НВЧ і антен;

- провести експериментальне дослідження характеристик і параметрів пристроїв НВЧ і антен.

досвід:

- виконання розрахунків вузькосмугових та широкосмугових узгоджуючи пристроїв коаксіального, мікросмужкового і хвилеводного виконання;

- експериментального дослідження характеристик пристроїв НВЧ (подільників потужності, напрямлених відгалужувачів, прохідних резонаторів) та антен;

- роботи з апаратурою НВЧ діапазону. — Пристрої надвисоких частот

Предмет навчальної дисципліни «Радіопередавальні пристрої» є радіопередавальні пристрої різного призначення, як одна з найважливіших складових радіотехнічних систем передавання інформації. Вивчення забезпечує засвоєння а наступному таких дисциплін: «Радіоприймальні пристрої», «Основи телебачення та телевізійні системи», «Основи теорії радіолокаційних систем», «Інформаційні радіосистеми».

Метою навчальної дисципліни є формування у студентів здатностей: аналізу схемної побудови передавачів різного призначення; розробки як структурної схеми передавача в цілому, так і окремих його вузлів; вимірювання параметрів передавачів; володіння методами налаштування передавачів.

Розглядаються наступні питання: Генератори із зовнішнім збудженням- ГЗЗ ( Режими роботи ГЗЗ; інженерний розрахунок оптимальних режимів ГЗЗ; схемна побудова ГЗЗ каскадів. Збудники радіопередавачів ( Автогенератори гармонічних коливань; стабілізація частоти; побудова високостабільних діапазонних збудників. Керування коливаннями високої частоти радіопередавачів (Загальні відомості щодо керування коливаннями ВЧ; Амплітудна модуляція ; Кутова модуляція; Формування сигналів цифрової інформації - Багаторівневі квадратурні фазова та амплітудно-фазова маніпуляції - QPSK, DQPSK, OQPSK, MSK, GMSK, KAM .Формування сигналів з COFDM .Формування сигналів з розширеним спектром. Радіомовні передавальні пристрої. Телевізійні передавачі.

Після засвоєння навчальної дисципліни студенти мають отримати знання:принципів побудови радіопередавальних пристроїв, окремих його вузлів та відповідних схемотехнічних рішень;методів формування високостабільних коливань та радіосигналів з заданою модуляцією та відповідними схемотехнічними рішеннями;високоефективних методів підсилення сформованих радіосигналів.

Результатом буде вміння розробляти та розраховувати структурні схеми передавачів та окремі вузли; обирати оптимальні рішення щодо реалізації окремих вузлів передавача; вимірювати параметри та характеристики передавачів. — Радіопередавальні пристрої

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)? — Радіоприймальні пристрої

Організація досліджень та розробки радіоелектронних засобів

3D моделювання відіграє важливу роль в житті сучасного суспільства. Сьогодні воно широко використовується в різних сферах, а саме в маркетингу, архітектурного дизайну, кінематографії, не кажучи вже про промисловість. 3D -моделювання дозволяє створити прототип майбутньої деталі, пристрою, споруди, тощо в об'ємному форматі. Важливу роль 3D моделювання відіграє при проведенні презентації та демонстрації будь-якого продукту або послуги. Курс «Тривимірне моделювання радіоелектронної апаратури» познайомить вас з можливостями програмного забезпечення "SolidWorks", навчить створювати деталі різної складності, проходячи шлях від ідеї до підготовки файлів для виробництва та візуалізовувати для демонстрації. — Тривимірне моделювання радіоелектронної апаратури

Чому це цікаво/треба вивчати? Чому можна навчитися (результати навчання)? Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)?

Дисципліна професійної підготовки “Конструкційні та радіоматеріали” виступає первинною складовою частиною сукупності тих дисциплін, що готують студента до його майбутньої проектно-конструкторсько-технологічної діяльності.

Предмет навчальної дисципліни: властивості конструкційних і радіотехнічних матеріалів, їх параметри і вплив на них різних факторів. Дисципліна дає певні знання та розуміння дії різноманітних технологічних та експлуатаційних факторів впливу на властивості матеріалів, особливостей їх поведінки у різних умовах виробництва та використання і, за необхідності, — механізмів цілеспрямованої зміни властивостей матеріалів. — Конструкційні та радіоматеріали

Мехатроніка - це нова галузь науки і техніки, присвячена створенню і експлуатації машин і систем з комп'ютерним управлінням рухом, яка базується на знаннях в області механіки, електроніки і мікропроцесорної техніки, інформатики та комп'ютерного управління рухом машин і агрегатів. Вона тісно пов'язана з робототехнікою. А роботи і робототехнічні системи в сучасному світі єдуже цінними, оскільки вони призначені для виконання робочих операцій від мікро- до макророзмірностей, в тому числі з заміною людини на важких, неприємних та небезпечних роботах.

Сьогодні мехатронні системи знаходять широке застосування, охоплюючи практично всі сфери, в тому числі:

- Авіаційну, космічну та військову техніку; автомобілебудування (бортові комп'ютери, АБС гальма, системи стабілізації руху, мехатронне зчеплення і ін.)

- Робототехніку (промислову і спеціальну);

- Верстатобудування і обладнання для автоматизації технологічних процесів;

- Комп'ютерну та офісну техніку, фото- і відеотехніку, побутову техніку;

- Системи відеонагляду; контрольно-вимірювальні пристрої;

- Медичне обладнання (реабілітаційне, клінічне та ін.);

- Мікромашини (для медицини, біотехнології, засобів телекомунікації).

Тобто мехатроніка використовується для створення практично будь-якої сучасної техніки: від пральної машини до космічних систем.

В результаті проходження курсу навчальної дисципліни ви ознайомитесь з стандартними методами та принципами побудови механотронних системи в різних галузях виробницта та навчитесь створювати роботизовану техніку. — Мехатроніка

На сьогоднішній день практична більшість радіотехнічних пристроїв містять пристрої цифрової обробки інформації. Тому без ґрунтовних знань в області цифрової схемотехніки неможливо навчити майбутніх радіоінженерів розробляти сучасну електронну техніку, яка використовується майже в усіх областях діяльності людини.

Основні розділи в даному курсі:

1. Місце цифрових пристроїв в радіотехнічних, побутових та обчислювальних системах. Системи числення, кодоване представлення чисел для обробки данних в цифрових пристроях. Логічні змінні та функції (ЛФ). Закони алгебри логіки.

2. Логічні елементи – основні параметри та характеристики. Побудова функціональних схем цифрових логічних пристроїв (ЦП). Поняття універсальних логічних елементів І-НЕ, АБО-НЕ.Зведення ЛФ до єдиного базису, теорема де Моргана. Побудова функціональних схем ЦП на універсальних ЛЕ. Мінімізація ЛФ за допомогою карт Карно – їх побудова та використання. Неповністю визначені логічні функції та їх мінімізація.

3. Базові елементи цифрових інтегральних схем. Основні показники ТТЛ та КМОН логіки. Внутрішня структура базових логічних елементів. Принцип роботи.

4. Елементи та системи відображення цифрової інформації – Способи керування світлодіодними індикаторами. Системи відображення багаторозрядних цифрових даних. Рідкокристалічні індикатори та способи керування ними.

5. Проектування комбінаційних пристроїв. Суматори, цифрові напівсуматори, компаратори, пристрої віднімання двійкових чисел, помножувачі. Синтез повного та неповного дешифраторів. Синтез перетворювачів кодів: код Грея в двійковий код, прямий код в додатковий код. Синтез шифраторів. Будова та принцип роботи мультиплексора та демультиплексора. Мультиплексор як універсальний логічний елемент. Приклади реалізації ЛФ на мультиплексорах.

6. Поняття тригера. Класифікація. Принцип роботи, структура RS, JK, D, T тригерів. Синтез схем синхронних та асинхронних кінцевих автоматів. Регістри. Класифікація, особливості синтезу. Регістри пам’яті, регістри зсуву, реверсивні регістри..

7. Зв’язок між аналоговими та цифровими сигналами. Шум квантування. Функціональні схеми ЦАП. Функціональні схеми АЦП. Порівняння – переваги та недоліки. Області застосування.

8. Проектування окремих функціональних вузлів ЦП. — Цифрова схемотехніка

Видатний архітектор Ле Корбюзьє визначав конструкцію як організовану матерію у просторі, якщо так же стисло визначити технологію, то це "know how", або знаю як. Дисципліна і має на меті навчити слухача проектуванню технологічної підготовки радіоелектронних апаратів (РЕА). Завдання конструктора РЕА полягає у розробці комплекту конструкторської документації на радіоелектронний пристрій, а завдання технолога - спроектувати і організувати на основі конструкторської документації виробництво деталей, складання, контроль, налаштування, послідовність виготовлення, випробування та вирішити безліч інших завдань для виготовлення радіоелектронного пристрою.

Вирішення таких масштабних завдань неможливе без знання загальних питань з організації виробництва РЕА, технологій формоутворення деталей субтрактивними (видалення) і адитивними (нарощування) методами, технологій зміни властивостей без зміни геометрії, технологій тонких плівок та покрить, технологій складання, налаштування, контролю і випробувань, без знання правил проектування і оформлення технологічної документації.

Набуті знання дозволять молодому спеціалісту швидко інтегруватись у технологічні підрозділи сучасних підприємств з виробництва РЕА. — Технологія виробництва радіоелектронної апаратури

Джерело живлення (ДЖ) - невід'ємна складова кожного радіоелектронного апарату. Використовуються для живлення не тільки РЕА, але і для силових агрегатів в системах автоматизованого керування. Сукупність схемотехніних рішень ДЖ охоплює як найпростіші варіанти (параметриний стабілізатор), так і сучасні з використанням інверторів, що дозволяють формувати сигнали заданої форми і частоти в широкому діапахзоні потужностей.

Результати навчання. Ознайомлення з особливостями схемотехних рішень сучасних ДЖ. Оцінка впливу схемотехних рішень та значень параметрів компонентів на вихідні парамети ДЖ. Аналіз процесів перетворення сигналу в складових (випрямляч, згладжувальний фільтр, стабілізатор) ДЖ. Способи регулювання напруги та струму навантаження. Засоби захисту ДЖ від перенавантажень та ВЧ-завад.

Уміння вибрати оптимальне схемотехнічне рішення та типи радіокомпонентів, враховуючи їх граничні режими (напруга, струм, потужність) роботи. Реалізувати в широкому діапазоні потужностей ДЖ високої надійності і низької собівартості, враховуючи особливості конструктоської реалізації компонентів силової електроніки. А також, уміння виявляти слабкі місця та діагностувати можливий дефект в найбільш навантаженому функціональному вузлі радіоелектронного апарату. — Джерела живлення та засоби силової електроніки

Чому це цікаво/треба вивчати?

Сучасні інформаційні технології немислимі без використання комп'ютерів й телекомунікаційних засобів, а також обміну інформацією між користувачами. Для цього можливо використовувати магнітні та оптичні диски, флеш-пам'ять, але досить зручним є спосіб з використанням ліній зв'язку - телекомунікаційних мереж. Вони являють собою об'єднання технологій збору, зберігання, передачі, обробки й захисту даних, а також необхідного для цього мережевого обладнання. Для побудови та роботи з такими мережами доцільно вивчати курси присвячені мережевим технологіям.

Чому можна навчитися (результати навчання)?

Метою курсу є вивчення основних аспектів архітектури та технологій сучасних телекомунікаційних мереж, основних компонентів та їх характеристик, загальних принципів побудови, базових технологій локальних та глобальних комп’ютерних мереж, найбільш поширених мережевих технологій та протоколів, методів захисту інформації, можливостей використання прикладного програмного забезпечення.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)?

Набуті знання та уміння можна застосовувати для:

Оцінки архітектури мереж, її відповідності функціональним задачам, конфігурування для забезпечення ефективного використання і результативності функціонування.
Створення проектів мережі та обґрунтування вибору мережевого обладнання.
Виконання процедур діагностування працездатності, відновлення та моніторингу роботи телекомунікаційних мереж. — Мережеві та телекомунікаційні технології

Промисловий дизайн поєднує в собі інженерну та творчу складову, розробку концепції продукту та всі етапи його розробки, від ідеї до виробництва.

Кожен об’єкт, з яким ви щодня взаємодієте у своєму будинку, офісі, університеті чи громадських приміщеннях, є результатом процесу проєктування, під час якого тисячі рішень приймав промисловий дизайнер (та його команда), спрямовані на покращення вашого життя завдяки добре спроєктованій конструкції.

Знання та розуміння промислового дизайну дають змогу розробити максимально зручний пристрій для нашого користувача. — Промисловий дизайн

Сучасні радіотехнічні системи: радіолокаційні станції, системи радіопротидії, що працюють в діапазоні частот від 1 до 300 ГГц, використовують потужні генератори та підсилювачі (від одиниць кВт і вище). Реалізувати генераторну і підсилювальну функцію в таких системах можна тільки із застосуванням електронно-вакуумних приладів: клістронів, магнетронів, ламп прямої і зворотної хвилі.

Метою навчальної дисципліни є навчити студентів розуміти фізичні основи роботи електронних та квантових приладів НВЧ; засвоїти принципи інженерно-конструкторської реалізації електронно-вакуумних та квантових приладів для роботи в НВЧ діапазоні; аналізувати та вимірювати основні характеристики електронних та квантових приладів мікрохвильового діапазону; враховувати особливості роботи електронних приладів НВЧ діапазону з урахуванням сучасних тенденції розвитку радіоелектронних систем;

Пропонуються для вивчення такі теми:

Особливості приладів НВЧ та оптичного діапазонів. Області використання НВЧ електронних та квантових приладів. Фізичні основи побудови електронних приладів НВЧ. Принцип дії приладів з короткочасною взаємодією електронів з полем. Групування пучка електронів по швидкості та щільності в дворезонаторному пролітному клістроні. Дворезонаторний клістрон як помножувач частоти. Генератор на основі дворезонаторного пролітного клістрона. Багаторезонаторні клістрони. Відбивний клістрон. Групування електронів, просторово-часова діаграма. Зони генерації, потужність, к.к.д. Електронне та механічне перестроювання частоти. Конструкції, області використання. Устрій та загальна характеристика ламп біжучої хвилі (ЛБХ) і області їх застосування. Лампи зворотної хвилі (ЛЗХ) типу "О". Устрій та принцип роботи. ЛЗХ.. Застосування ЛЗХ. Фізичні основи роботи приладів НВЧ із схрещеними полями типу "М". Магнетрон як прилад типу "М" з замкнутим електронним потоком. Магнетрон, що керується напругою – мітрон. Характеристики, область використання. Особливості, характеристики. ЛБХ та ЛЗХ типу "М". Основи побудови квантових приладів. Устрій та характеристики мазерів відбивного та прохідного типів. Роль квантових парамагнітних підсилювачів в освоєнні космосу.

Оптичні квантові генератори (лазери). Оптичні резонатори. Устрій імпульсного лазера на рубіні. Характеристики. Області використання. Гетероструктурні польові транзистори з високою рухливістю електронів або НЕМТ-транзистори (High Electron Mobility Transistor). Особливості побудови, конструкції, характеристики, області застосування

Результат навчання - це вміння студентів орієнтуватися в сучасній елементній базі РЕА, характеристиках і параметрах електронних та квантових приладів НВЧ діапазону, критеріях застосування приладів при побудові радіоелектронних систем. — Електронні та квантові прилади надвисоких частот

Основи проектування мікроконтролерних пристроїв – це перше занурення в архітектуру вбудованих систем і написання програмного забезпечення для їхнього управління. Ви отримаєте досвід використання конструкцій мови програмування С в створенні низькорівневих прошивок для безпосередньої взаємодії апаратних засобів мікроконтролера між собою та з зовнішніми пристроями. Зокрема в курсі ви навчитеся створювати власні драйвери периферійних пристроїв, використовувати інтерфейси передачі даних, налаштовувати апаратні блоки мікроконтролера, розробляти схемотехніку власних пристроїв. На практиці ми будемо використовувати не великі 8-ми бітні мікроконтролери, але їхніх ресурсів достатньо для досягнення наших цілей. Використовуючи інтегровану середу розробки, Ви будете створювати та відлагоджувати власні проекти, проводити покрокову симуляцію проекту, заливати прошивку безпосередньо в мікросхему мікроконтролера. — Проектування мікроконтролерних пристроїв в радіотехнічних комп'ютеризованих системах

Знання, отримані за цією дисципліною, забезпечать оволодіння наступними дисциплінами:

"Основи теорії кодування та шифрування сигналів",
"Радіосистеми різного призначення",
"Машинне навчання в радіотехнічних комп'ютеризованих системах",
"Технічний захист в інформаційних системах",
"Інформаційна безпека",
"Системи мобільного з'вязку",
"Системи мобільного зв'язку нових поколінь",
"Веб-сервіси і додатки".

Після засвоєння навчальної дисципліни студенти мають продемонструвати такі результати навчання:

1) Знання:

основні засоби комунікаційної техніки для творення комп’ютерних мереж, їх класифікацію і характеристики;
призначення, особливості функціонування і концепції побудови локальних і глобальних комп’ютерних мереж;
основні технології локальних комп’ютерних мереж і особливості їхнього застосування;
основи організації й функціонування глобальних комп’ютерних мереж і послуги, що надаються користувачам такою мережею;
склад і призначення програмних засобів, що забезпечують ефективну й безперебійну роботу сучасних комп’ютерних технологій;
доменну систему імен;
універсальний локатор ресурсу (URL);
логічну структуру HTML документа та веб-сайту;
принципи побудови пошукових систем.

2) Уміння:

обирати й обґрунтовувати вибір моделі побудови проектованої комп’ютерної мережі, мережевої архітектури, типу кабельної системи, конфігурації мережевого устаткування, необхідного для забезпечення нормальної роботи комп’ютерної мережі;
планувати і реалізовувати комп’ютерні мережі, керувати мережевими ресурсами;
підібрати комплекс необхідних апаратно-програмних засобів для реалізації комп’ютерної мережі;
розширювати і модернізувати мережі, діагностувати та розв`язувати проблеми, що в них виникають;
застосовувати сучасні технології (VLAN, PoE, DHCP, і т.п.) при побудові мереж;
користуватись пошуковими системами Internet;
створювати, наповнювати та забезпечувати функціонування веб-сайтів та веб-спільнот у мережі Internet;
створювати HTML документи та WEB-сайти з використанням сучасних інструментальних програмних засобів. — Основи інтернет технологій та комп'ютерних мереж

Каталог силабусів інформальна освіта (отримання сертифікату), заочна форма навчання, з практичними заняттями, освітньо-наукової освітньої програми

Заочна форма навчання, без відриву від виробництва, поєднання навчання з роботою.

Проведення практичних групових занять з викладачем.

×

Бізнес, адміністрування та право

Право Облік і оподаткування Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок Менеджмент Маркетинг Підприємництво та торгівля Публічне управління та адміністрування Міжнародне право

Освіта Культура, мистецтво та гуманітарні науки Соціальні науки, журналістика та інформація Бізнес, адміністрування та право Природничі науки, математика та статистика Інформаційні технології Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина Охорона здоров’я та соціальне забезпечення Безпека та оборона Транспорт, спорт і послуги Інженерія, виробництво та будівництво

Інженерія, виробництво та будівництво

Електрична інженерія Прикладна механіка Матеріалознавство Галузеве машинобудування Металургія Енерговиробництво Хімічні технології та інженерія Біотехнології та біоінженерія Біомедична інженерія Електронні комунікації та радіотехніка Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка Інформаційно-вимірювальні технології Харчові технології Технології легкої промисловості Технології захисту навколишнього середовища Гірництво Видавництво та поліграфія Деревообробні та меблеві технології Архітектура та містобудування Будівництво та цивільна інженерія Геодезія та землеустрій

Освітні, педагогічні науки Дошкільна освіта Початкова освіта Середня освіта (за предметними спеціальностями)Професійна освіта (за спеціалізаціями)Спеціальна освіта

Транспорт, спорт і послуги

Фізична культура і спорт Готельно-ресторанна справа Туризм і рекреація Річковий та морський транспорт Авіаційний транспорт Залізничний транспорт Автомобільний транспорт

Культура, мистецтво та гуманітарні науки

Аудіовізуальне мистецтво та виробництво Дизайн Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація Музичне мистецтво Сценічне мистецтво Музеєзнавство, пам’яткознавство Менеджмент соціокультурної діяльності Інформаційна, бібліотечна та архівна справа Релігієзнавство Історія та археологія Філософія Культурологія Філологія Богослов'я

Соціальні науки, журналістика та інформація

Економіка Політологія Психологія Соціологія Журналістика Географія Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії

Природничі науки, математика та статистика

Біологія та біохімія Екологія Хімія Науки про Землю**Фізика та астрономія Прикладна фізика та наноматеріали Математика Статистика

Інформаційні технології

Прикладна математика Інженерія програмного забезпечення Комп'ютерні науки Комп'ютерна інженерія Системний аналіз Кібербезпека та захист інформації Інформаційні системи та технології

Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина

Агрономія Захист і карантин рослин Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва Лісове господарство Садово-паркове господарство Водні біоресурси та аквакультура Агроінженерія Ветеринарна медицина

Охорона здоров’я та соціальне забезпечення

Стоматологія Медицина Медсестринство Технології медичної діагностики та лікування Медична психологія Фармація, промислова фармація Терапія та реабілітація Педіатрія Громадське здоров'я Соціальна робота Соціальне забезпечення

Безпека та оборона

Державна безпека Безпека державного кордону Військове управління (за видами збройних сил)Забезпечення військ (сил)Озброєння та військова техніка Національна безпека (за окремими сферами забезпечення і видами діяльності)***Управління інформаційною безпекою Пожежна безпека Правоохоронна діяльність Цивільна безпека

×

Форма навчання

Тривалість навчання

Аудиторні заняття

Рівень навчання

Семестровий контроль

Мова

Освіта

Цикл підготовки