SYLABUS^Online

Навігація

Категорії

Фільтри

Фільтри:

Обрані фільтри: Освіта: інформальна (сертифікат) Тривалість навчання : рік Семестровий контроль: екзамен Аудиторні заняття: тренінги

Математичні методи наукових досліджень в телекомунікаціях та радіотехніці

Прикладні аспекти системного аналізу в телекомунікаціях та радіотехніці

Безпровідні мережі та технології для управління смарт-середовищами

Пристрої формування і передавання радіосигналів

Основи здорового способу життя

Дисципліна є завершальною за напрямом статистичного оброблення сигналів і присвячена розгляду найбільш складних задач синтезу адаптивних радіотехнічних систем, які здатні функціонувати в умовах апріорної невизначеності щодо сигнально-завадової обстановки. — Методи адаптивного оброблення сигналів

Що буде вивчатися

Фізичні основи теплобачення; перетворення. сигналів в тепловізійних системах (ТС); теплове випромінювання об`єктів та фонів; пропускання інфрачервоного випромінювання атмосферою; оптична система; приймачі оптичного випромінювання; обробка відеосигналів; дисплеї; закони зорового сприйняття; критерії оцінки термографічних систем; вимірювання характеристик тепловізорів; застосування.

Чому це цікаво/треба вивчати

Важливе місце в оптико-електронному приладобудуванні займають тепловізійні системи, або тепловізори, призначені для спостереження та контролю за тепловими полями шляхом перетворення їх у видимий аналог. Аналогом таких систем є телевізійні системи, які працюють у видимому діапазоні спектра і дають інформацію про об`єкт спостереження у звичайному для сприйняття вигляді. Телевізійне зображення формується, в основному, за рахунок відбиваючого випромінювання та різниці у коефіцієнтах відбиття об`єкта і фону. На відміну від видимого зображення, тепловізійне зображення формується за рахунок власного випромінювання та різниці у температурах і коефіцієнтах випромінювання поверхонь об`єкта і фону.

Чому можна навчитися (результати навчання)

Мета дисципліни − набуття студентами знань, умінь та навичок, необхідних для розуміння фізичних основ роботи, проектування, розрахунку, контролю і застосуванню тепловізійних оптико-електронних систем різного призначення.

Задачі дисципліни − розуміння та засвоєння фізичних основ роботи ТС; здобуття навичок проектування та розрахунку ТС; ознайомлення з будовою конкретних тепловізорів, методами вимірювання їх основних характеристик, а також з сферами практичного застосування.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)

Знання, вміння і навички, які отримують студенти під час вивчення дисципліни, є необхідними і достатніми для виконання тих функцій у сфері виробництва, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою спеціаліста та магістра. Дисципліна націлена на те, щоб підготувати фахівця, спроможного розуміти оптичні явища та застосовувати та застосовувати їх при проектуванні оптичних та оптично-електронних приладів та систем.

Форма проведення занять

Лекції, лабораторні роботи та/або практичні заняття

Семестровий контроль

Екзамен — Тепловізійні оптико-електронні прилади

Що буде вивчатися

Методологія та порядок підготовки та проведення інженерного експерименту.

Чому це цікаво/треба вивчати

Впровадження науки у виробництво, необхідність творчого розв’язання виробничих задач не можливе без проведення експериментальних досліджень. Тому сучасний фахівець повинен володіти не лише теоретичними та практичними знаннями у своїй галузі, а й мати певний запас знань з порядку проведення експериментальних досліджень, які б дали змогу йому самостійно ставити та творчо розв’язувати різноманітні наукові та виробничі завдання. Для вирішення на високому технічному рівні цих задач спеціалістам необхідні знання сучасних методів та засобів проведення інженерного експерименту.

Чому можна навчитися (результати навчання)

Слухач набуває комплексних та системних знань з основних питань організації та проведення інженерного експерименту необхідних для розв’язку наукових та виробничих завдань.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)

Отримані знання та умінням дають змогу майбутньому фахівцю вільно орієнтуватись та самостійно виконувати завдання пов’язані з постановкою та проведенням інженерного експерименту.

Форма проведення занять

Лекції, лабораторні роботи та/або практичні заняття

Семестровий контроль

Залік — Основи інженерного експерименту

Що буде вивчатися

Поширення світла в біологічній тканині; математичні моделі світлорозсіяння в біологічній тканині; методи визначення показника заломлення; основи конфокальної мікроскопії, оптичної когерентної томографії, раманівської спектроскопії, флуоресцентних методів, цитометрії;методи визначення оптичних параметрів біологічних тканин;

Чому це цікаво/треба вивчати

Електромагнітне випромінювання оптичного діапазону дозволяє досліджувати біологічні структури швидко, з високою точністю та роздільною здатністю, не завдаючи при цьому шкоди об'єкту, а також здійснювати маніпуляції над біологічними тканинами. Автоматизація біомедичних процесів та всебічне запровадження комп'ютерно інтегрованих технологій медичного експерименту потребує підготовки фахівців з базовим рівнем знань сучасних методів та засобів біофотоніки.

Чому можна навчитися (результати навчання)

Оптиці, фотоніці, оптоелектроніки, на рівні необхідному для розв'язання типових галузевих задач автоматизації;застосовувати знання про основні принципи та методи вимірювання оптичних параметрів біологічних тканин і основних технологічних параметрів для обґрунтування вибору засобів оптичних вимірювань та оцінювання їх метрологічних характеристик.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)

Отримання знання дозволяють покращувати характеристики роботи шляхом удосконалення та автоматизації окремих вузлів, дозволять автоматизувати процес проведення оптичної біомедичної діагностики, здатність створювати системи для збору та візуалізації даних за допомогою комп'ютерно інтегрованих технологій.

Форма проведення занять

Лекції, лабораторні роботи та/або практичні заняття

Семестровий контроль

Екзамен — Біофотоніка

Дисципліна входить до переліку дисциплін сертифікатної програми «Інформаційні технології екологічної безпеки».

* Інформаційні технології контролю фізичних величин

Кафедра, яка забезпечує викладання

Інформаційно-вимірювальних технологій

Рівень вищої освіти

Другий (магістерський)

Курс, семестр

1 курс, весняний (2) семестр

Обсяг дисципліни та розподіл годин аудиторної та самостійної роботи

5 кредитів ЄКТС (150 годин), 90 годин аудиторної роботи,
60 годин самостійної роботи

Мова викладання

Українська

Вимоги до початку вивчення

Дисципліна відноситься до вибіркових компонентів циклу професійної підготовки освітньої програми підготовки магістрів. Для освоєння дисципліни здобувач повинен мати компетенції, отримані в результаті освоєння таких дисциплін як: «Моделювання та оптимізація інформаційно-вимірювальних систем», «Системи і методи контролю якості та технічної діагностики», «Проєктування комп'ютеризованих інформаційно-вимірювальних систем», «Інтелектуальні і програмні методи та алгоритми підвищення точності засобів вимірювальної техніки», «Комп’ютерне моделювання в інформаційно-вимірювальній техніці», «Метрологічне забезпечення інформаційно-вимірювальних систем».

Що буде вивчатися?

Системне вивчення інформаційних технологій, які застосовуються для контролю фізичних величин. Засоби контролю, що визначають технічні можливості вимірювальних приладів, систем, комплексів, які працюють в різних галузях. Інформаційні технології контролю фізичних величин в Україні, впровадження закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» в навчальний процес буде сприяти запобіганню наслідків від одержання недостовірних результатів вимірювань в національній економіці.

Чому це цікаво/треба вивчати?

Розроблення нових алгоритмів візуально-аналітичного аналізу експериментальних вимірювань та контролю будь-яких фізичних величин (включаючи просторово-розподілені об'єкти), вивчення особливості застосування методів оцінки, формування детермінованих та стохастичних моделей, визначення умов та меж їх застосування і виникаючі при застосуванні похибки-сучасний підхід до вирішення складних задач пов’язаних із розробленням та використанням інформаційних технології, що надає вагомість значимості знань при конкурентному виборі фахівця для впровадження найсміливіших рішень в галузі науки та техніки.

Чому можна навчитися?

Фахівець оволодіє знанням та вмінням використовувати теоретичні основи аналізу та синтезу контролю фізичних величин, набуде навички проведення аналізу якості контролю фізичних величин та розробки метрологічного забезпечення для впровадження цього знання в наукову роботу та виробничий процес

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями?

Здатність використовувати сучасні інженерні та математичні пакети для створення моделей приладів і систем вимірювань.

Здатність застосовувати стандартні методи розрахунку при конструюванні модулів, деталей та вузлів засобів вимірювальної техніки та їх обчислювальних компонент і модулів.

Здатність до забезпечення метрологічного супроводу технологічних процесів та сертифікаційних випробувань.

Здатність здійснювати технічні заходи із забезпечення метрологічної простежуваності, правильності, повторюваності та відтворюваності результатів вимірювань і випробувань за міжнародними стандартами.

Здатність розробляти нормативну та методичну базу для забезпечування якості та технічного регулювання та розробляти науково-технічні засади систем управління якістю та сертифікаційних випробувань.

Інформаційне забезпечення дисципліни

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус), конспект лекцій

Вид семестрового контролю

Екзамен — Інформаційні технології контролю фізичних величин

Тримірне проєктування та системи CAD/CAE/CAM

Кафедра, яка забезпечує викладання

Інформаційно-вимірювальних технологій

Рівень вищої освіти

Другий (магістерський)

Курс, семестр

1 курс, весняний (2) семестр

Обсяг дисципліни та розподіл годин аудиторної та самостійної роботи

5 кредитів ЄКТС (150 годин), 90 годин аудиторної роботи,
60 годин самостійної роботи

Мова викладання

Українська

Вимоги до початку вивчення

Дисципліна відноситься до вибіркових компонентів циклу професійної підготовки освітньої програми підготовки магістрів. Для освоєння дисципліни здобувач повинен мати компетенції, отримані в результаті освоєння таких дисциплін як: «Моделювання та оптимізація інформаційно-вимірювальних систем», «Системи і методи контролю якості та технічної діагностики», «Проєктування комп'ютеризованих інформаційно-вимірювальних систем», «Інтелектуальні і програмні методи та алгоритми підвищення точності засобів вимірювальної техніки», «Комп’ютерне моделювання в інформаційно-вимірювальній техніці», «Метрологічне забезпечення інформаційно-вимірювальних систем».

Що буде вивчатися?

Технології автоматизованого проєктування (англ. Computer-aided design, CAD); Технології автоматизованого виробництва (англ. Computer-aided manufacturing, CAM); Технології автоматизованої розробки (англ. Computer-aided engineering, CAE); Постійна інформаційна підтримка поставок і життєвого циклу (англ. Continuous Acquisition and Life cycle Support, CALS)

Чому це цікаво/треба вивчати?

Бурхливий розвиток комп’ютерної техніки та багаторазове зростання її обчислювальних можливостей, розвиток чисельних методів та методів математичного моделювання докорінно змінили технології проектування взагалі, та технології проектування екологічних та аналітичних приладів зокрема.

Сучасне проектування екологічних приладів неможливо уявити без використання систем автоматизованого проектування (САПР) на всіх етапах життєвого циклу виробу.

В теперішній час умови ринку та виробництва мають тенденцію до постійних змін, що, в свою чергу, вносить нові вимоги до підготовки фахівців у ВНЗ. Зараз на перший план висувається формування професійних компетенцій, тобто спроможності та готовності випускника застосовувати знання, уміння та особисті якості у майбутній професійній діяльності.

Чому можна навчитися?

Результати навчання: вміння застосовувати системний підхід до вирішення інженерних проблем на основі досліджень; здатність проводити технікоекономічні розрахунки, порівняння та обґрунтування процесів проектування, конструювання, виробництва наукових, аналітичних та екологічних приладів і систем

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями?

Навички використання інформаційних і комунікаційних технології.

Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

Здатність обирати та застосовувати придатні математичні методи, комп'ютерні технології, а також підходи до стандартизації та сертифікації для вирішення завдань в сфері метрології та інформаційно-вимірювальної техніки.

Практичні навички розв’язування складних задач і проблем метрології, інформаційно-вимірювальної техніки, стандартизації при оцінюванні якості продукції.

Здатність застосовувати системний підхід до вирішення науково-технічних завдань метрології та інформаційно-вимірювальної техніки.

Здатність розв’язувати складні професійні завдання і проблеми на основі розуміння технічних аспектів забезпечення контролю якості продукції.

Здатність демонструвати знання і розуміння математичних принципів і методів, необхідних для створення віртуальних засобів вимірювання та інформаційно-вимірювальної техніки.

Здатність дотримуватися правових і етичних норм з питань інтелектуальної власності.

Здатність застосовувати Інтернет технології в практиці дослідження проблем та перспектив наукового, аналітичного і екологічного приладобудування.

Здатність використовувати інформаційні технології в екології.

Здатність використовувати інформаційні та вимірювальні технології у системах екологічної безпеки.

Здатність проєктувати приладові системи та технологічні процеси з використанням сучасної методології, найсучасніших методів дослідження.

Здатність застосовувати фундаментальні знання в галузі сучасних інформаційних технологій, інформаційно-вимірювальних та обчислювальних систем.

Інформаційне забезпечення дисципліни

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус), навчальний посібник (електронне видання)

Вид семестрового контролю

Екзамен — Тримірне проєктування та системи CAD/CAE/CAM

Дисципліна входить до переліку дисциплін сертифікатної програми «Інформаційні технології екологічної безпеки».

* Інформаційні та інтелектуальні технології, нейронні мережі та штучний інтелект

Кафедра, яка забезпечує викладання

Інформаційно-вимірювальних технологій

Рівень вищої освіти

Другий (магістерський)

Курс, семестр

1 курс, весняний (2) семестр

Обсяг дисципліни та розподіл годин аудиторної та самостійної роботи

5 кредитів ЄКТС (150 годин), 90 годин аудиторної роботи,
60 годин самостійної роботи

Мова викладання

Українська

Вимоги до початку вивчення

Дисципліна відноситься до вибіркових компонентів циклу професійної підготовки освітньої програми підготовки магістрів. Для освоєння дисципліни здобувач повинен мати компетенції, отримані в результаті освоєння таких дисциплін як: «Моделювання та оптимізація інформаційно-вимірювальних систем», «Системи і методи контролю якості та технічної діагностики», «Проєктування комп'ютеризованих інформаційно-вимірювальних систем», «Інтелектуальні і програмні методи та алгоритми підвищення точності засобів вимірювальної техніки», «Комп’ютерне моделювання в інформаційно-вимірювальній техніці», «Метрологічне забезпечення інформаційно-вимірювальних систем».

Що буде вивчатися?

Технології штучного інтелекту на основі алгоритмів нечіткої логіки і нейронних мереж. Нейронні мережі як основа побудови інформаційно-вимірювальних систем. Технології штучного інтелекту і їх використання в інформаційно-вимірювальних системах

Чому це цікаво/треба вивчати?

Нейронні мережі є сучасною універсальною теорією побудови систем із властивостями інтелекту Штучний інтелект наразі є основою розвитку цифрової економіки і майбутніх суспільних відносин, а також широко застосований в інформаційно-вимірювальних системах.

Чому можна навчитися?

Алгоритмам побудови і методикам дослідження складних систем із властивостями інтелекту. Аналізу і розробки структури інформаційно-вимірювальних систем із властивостями інтелекту. Основним алгоритмам і задачам штучного інтелекту, таких як розпізнання образів.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями?

Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій;

Здатність застосовувати відповідні математичні, наукові і технічні методи, а також комп'ютерне програмне забезпечення для вирішення завдань в сфері метрології та інформаційно-вимірювальної техніки;

Здатність продемонструвати знання і розуміння наукових фактів, концепцій, теорій, принципів і методів, необхідних для підтримки спеціалізацій з метрології та інформаційно-вимірювальної техніки;

Здатність продемонструвати знання і розуміння математичних принципів і методів, необхідних для підтримки спеціалізацій з метрології та інформаційно-вимірювальної техніки;

Знання сучасних методів і програмного забезпечення побудови адекватних теоретичних моделей і способів їх обґрунтування; ЗН 9 Знання основних принципів організації і побудови інформаційно-вимірювальних систем, вміння враховувати особливості галузей їх застосування, визначати точності характеристики систем і окремих їх модулів;

Знання про принципи побудови сучасних інформаційно-вимірювальних та обчислювальних систем, перспективних напрямків їх розвитку;

Знання про застосування інформаційних технологій в практиці дослідження проблем та перспектив наукового, аналітичного і екологічного приладобудування;

Уміння аналізувати складні інженерні задачі, процеси і системи відповідно до спеціалізації; обирати і застосовувати придатні типові аналітичні, розрахункові та експериментальні методи; уміння інтерпретувати результати таких досліджень;

Уміння використовувати інформаційні технології в екології.

Інформаційне забезпечення дисципліни

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Вид семестрового контролю

Екзамен — Інформаційні та інтелектуальні технології, нейронні мережі та штучний інтелект

Технічний аналіз фінансового ринку

Математичне програмування у складних системах

Мультиагентні системи

Методи прогнозування розвитку міських транспортних потоків. Обґрунтування варіантів прокладання ліній метрополітену в умовах міської забудови (радіальні, променеві, кільцеві і т. д.). Постадійний метод проектування пускового комплексу ділянки метрополітену. Складання проекту будівництва підземних конструкцій метрополітену: перегінний тунель, станція мілкого закладання, депо потягів, вентиляційні споруди, інженерні мережі — Проектування транспортних систем метрополітенів

Методи проектування міської мережі водопостачання та системи відведення стокових потоків. Системи водозабору з поверхневих та підземних джерел. Комплексні системи водоочищення та водопідготовки. Комунікаційні мережі високонапірної подачі води. Прогнозування потоків стічної води для житлової і промислової забудови. Проектування безнапірної колекторної мережі з перепадними камерами і вирівнювальними стволами. Проектування системи напірних гідротехнічних тунелів. Проектування приповерхневої перекачувальної станції. Конструкція дюкерної системи. — Проектування підземних мереж водопостачання та водовідведення

Організація високопродуктивних обчислень

Мета дисципліни – вивчення теоретичних основ легування сплавів на основі заліза, формування структури та властивостей високолегованих сталей у виливках, особливостей виплавляння сталей у печах з різною футеровкою, одержання якісних виливків спеціального призначення з використанням сучасних методів позапічного оброблення рідкої сталі та з урахуванням особливостей фінішних операцій.

Під час вивчення дисципліни здобувач має опанувати наступні фахові компетентності:

Фахові компетентності (ФК)

ФК 1

Здатність вибирати матеріал для виготовлення продукції з метою забезпечення заданих властивостей

ФК 4

Здатність застосовувати методи стандартних випробувань для визначення фізичних, хімічних, структурних та механічних властивостей вихідних матеріалів та готової продукції

ФК 6

Здатність використовувати професійні знання для аналізу і керування процесами, що протікають в металургійних агрегатах

ФК 7

Здатність обирати металургійне обладнання та технологію виробництва продукції заданої якості

ФК 12

Здатність здійснювати оптимізацію технологічних процесів з метою отримання якісної продукції

Набуті компетентності мають сформувати у здобувача наступні програмні результати навчання:

ПР 1

Розробляти технологію виробництва на основі розуміння процесів, що відбуваються, з урахуванням особливостей виробництва та визначати оптимальний режим роботи обладнання з урахуванням наявних невизначеностей та ризиків.

ПР 5

Співвідносити хімічний склад, структуру і властивості матеріалів металургійного виробництва.

ПР 6

Формувати структуру і властивості продукції металургійного виробництва відповідно до потреб замовників.

ПР 11

Обирати і обґрунтовувати вихідну сировину, матеріали та напівпродукти відповідно до умов металургійного виробництва за спеціалізацією з урахуванням технологічних та інших невизначеностей.

ПР 15

Розуміння фізико-хімічних основ легування, мікролегування, модифікування та рафінування, впливу хімічного складу на структуроутворення і експлуатаційні властивості чорних і кольорових металів і сплавів — Сталеве литво

Сучасні мобільні операційні системи

Методи та технології паралельного програмування

Теорія прийняття рішень

Стек технологій проектування Web-застосувань

Технології машинного навчання

Каталог силабусів інформальна освіта (отримання сертифікату), протягом року, з екзаменом, з проведенням тренінгів Сторінка5

Тренінги

×

Інженерія, виробництво та будівництво

Інженерія, виробництво та будівництво

Електронні комунікації та радіотехніка

×

Форма навчання

Тривалість навчання

Аудиторні заняття

Рівень навчання

Семестровий контроль

Мова

Освіта

Цикл підготовки