SYLABUS^Online

Навігація

Категорії

Фільтри

Фільтри:

Обрані фільтри: Освіта: формальна (диплом) Рівень навчання: магістр Семестр: 4 семестр Форма навчання: денна

Що буде вивчатися

Поширення світла в біологічній тканині; математичні моделі світлорозсіяння в біологічній тканині; методи визначення показника заломлення; основи конфокальної мікроскопії, оптичної когерентної томографії, раманівської спектроскопії, флуоресцентних методів, цитометрії;методи визначення оптичних параметрів біологічних тканин;

Чому це цікаво/треба вивчати

Електромагнітне випромінювання оптичного діапазону дозволяє досліджувати біологічні структури швидко, з високою точністю та роздільною здатністю, не завдаючи при цьому шкоди об'єкту, а також здійснювати маніпуляції над біологічними тканинами. Автоматизація біомедичних процесів та всебічне запровадження комп'ютерно інтегрованих технологій медичного експерименту потребує підготовки фахівців з базовим рівнем знань сучасних методів та засобів біофотоніки.

Чому можна навчитися (результати навчання)

Оптиці, фотоніці, оптоелектроніки, на рівні необхідному для розв'язання типових галузевих задач автоматизації;застосовувати знання про основні принципи та методи вимірювання оптичних параметрів біологічних тканин і основних технологічних параметрів для обґрунтування вибору засобів оптичних вимірювань та оцінювання їх метрологічних характеристик.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)

Отримання знання дозволяють покращувати характеристики роботи шляхом удосконалення та автоматизації окремих вузлів, дозволять автоматизувати процес проведення оптичної біомедичної діагностики, здатність створювати системи для збору та візуалізації даних за допомогою комп'ютерно інтегрованих технологій.

Форма проведення занять

Лекції, лабораторні роботи та/або практичні заняття

Семестровий контроль

Екзамен — Біофотоніка

Що буде вивчатися

Системне інженерне мислення в області створення, використання і експлуатації роботів і маніпуляторів призначених для вирішення питань автоматизації систем неруйнівного контролю на основі знання сучасних методів розрахунку, конструювання та проектування.

Чому це цікаво/треба вивчати

На сьогоднішній день, будь-яка автоматизована система має в своєму складі маніпулятор або робота, тому конструктора зі знаннями про їх розрахунок та конструювання користуються величезним попитом на ринку праці

Чому можна навчитися (результати навчання)

Можна навчитись проектувати систем та конструкцій з рухомими елементами, навчитись розраховувати їх параметри та візуалізувати процес роботи.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)

Можна навчитись використовувати технології комп'ютерного проектування та конструювання для створення роботизованих комплексів, отримати навички проектування складних систем, навчитись ефективно працювати з конструкторськими системами проектування та розрахунку.

Форма проведення занять

Лекції, лабораторні роботи та/або практичні заняття

Семестровий контроль

Залік — Робототехнічні комплекси в системах неруйнівного контролю

Що буде вивчатися

Комп’ютерне моделювання впливу низьких температур на біологічні об’єкти в залежності від їх властивостей; обґрунтування вибору оптимальних параметрів впливу на основі даних модельного експерименту; термодинамічні основи отримання низьких температур; особливості автоматизації процесів в кріогенній медичній техніці в залежності від режимів низькотемпературного впливу.

Чому це цікаво/треба вивчати

Використання теоретичних та прикладних передумов для автоматизації процесів в кріогенній медичній техніці та створення комп’ютерно-інтегрованих технологій низькотемпературних впливів дозволить оптимізувати вибір дози холоду у відповідності до особливостей біологічного об’єкту при хірургічних та терапевтичних процедурах, а також забезпечити більш якісне консервування органів та тканин.

Чому можна навчитися (результати навчання)

Розуміти суть процесів, що відбуваються в біологічних тканинах під впливом низьких температур та застосовувати їх для моделювання поширення холоду через шари шкіри; обґрунтовувати вибір структури, алгоритмів та схем керування при автоматизації кріогенної медичної апаратури на основі результатів моделювання процесів в тканинах під впливом низьких температур;

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)

Застосовувати знання медичної фізики, електроніки та мікропроцесорної техніки в задачах автоматизації систем та вузлів кріогенної медичної техніки; здатність виконувати аналіз автоматизованої кріогенної медичної техніки на основі знань про процеси, що в них відбуваються та застосовувати методи теорії автоматичного керування для дослідження, аналізу систем автоматичного керування;

Форма проведення занять

Лекції, лабораторні роботи та/або практичні заняття

Семестровий контроль

Залік — Кріогенна медична техніка

Що буде вивчатися

Будова, параметри та характеристики ока людини. Основні типи офтальмологічних приладів для дослідження функцій зору, переднього відділу, середовищ ока та сітківки, а також для об’єктивного вимірювання рефракції ока.

Чому це цікаво/треба вивчати

Офтальмологічна техніка дозволяє дослідити параметри, характеристики та особливості функціонування ока людини, що потрібно для забезпечення якісного зору. Дана навчальна дисципліна є цікавою та сприяє можливості отримання перспективної роботи за фахом.

Чому можна навчитися (результати навчання)

Знання та уміння, достатні для провадження професійної та організаційної діяльності, виконання профільних наукових досліджень, результати яких мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення, а саме

знання:

будови ока людини, його основних параметрів і характеристик, методів корекції зору;
принципів дії, будови та функціонування найпоширеніших офтальмологічних приладів;

уміння:

аналізувати функціональні схеми та принципи дії сучасних офтальмологічних приладів;
забезпечити всебічність отримання інформації в процесі професійно-профільованої діяльності.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)

Вивчення дисципліни формує у студента широкий кругозір у царині офтальмологічного приладобудування. Воно дозволить випускникові:

здійснювати аналіз функціональних схем та принципів дії офтальмологічних приладів;
використовувати спеціалізоване програмне забезпечення для проєктування приладів, що працюють з оком людини;
представляти результати науково-дослідницької діяльності, готувати наукові публікації та брати участь у науковій дискусії на наукових конференціях і симпозіумах.

Форма проведення занять

Лекції, лабораторні роботи та/або практичні заняття

Семестровий контроль

Залік — Офтальмологічні прилади

Дисципліна входить до переліку дисциплін сертифікатної програми «Інформаційні технології екологічної безпеки».

* Інформаційні технології контролю фізичних величин

Кафедра, яка забезпечує викладання

Інформаційно-вимірювальних технологій

Рівень вищої освіти

Другий (магістерський)

Курс, семестр

1 курс, весняний (2) семестр

Обсяг дисципліни та розподіл годин аудиторної та самостійної роботи

5 кредитів ЄКТС (150 годин), 90 годин аудиторної роботи,
60 годин самостійної роботи

Мова викладання

Українська

Вимоги до початку вивчення

Дисципліна відноситься до вибіркових компонентів циклу професійної підготовки освітньої програми підготовки магістрів. Для освоєння дисципліни здобувач повинен мати компетенції, отримані в результаті освоєння таких дисциплін як: «Моделювання та оптимізація інформаційно-вимірювальних систем», «Системи і методи контролю якості та технічної діагностики», «Проєктування комп'ютеризованих інформаційно-вимірювальних систем», «Інтелектуальні і програмні методи та алгоритми підвищення точності засобів вимірювальної техніки», «Комп’ютерне моделювання в інформаційно-вимірювальній техніці», «Метрологічне забезпечення інформаційно-вимірювальних систем».

Що буде вивчатися?

Системне вивчення інформаційних технологій, які застосовуються для контролю фізичних величин. Засоби контролю, що визначають технічні можливості вимірювальних приладів, систем, комплексів, які працюють в різних галузях. Інформаційні технології контролю фізичних величин в Україні, впровадження закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» в навчальний процес буде сприяти запобіганню наслідків від одержання недостовірних результатів вимірювань в національній економіці.

Чому це цікаво/треба вивчати?

Розроблення нових алгоритмів візуально-аналітичного аналізу експериментальних вимірювань та контролю будь-яких фізичних величин (включаючи просторово-розподілені об'єкти), вивчення особливості застосування методів оцінки, формування детермінованих та стохастичних моделей, визначення умов та меж їх застосування і виникаючі при застосуванні похибки-сучасний підхід до вирішення складних задач пов’язаних із розробленням та використанням інформаційних технології, що надає вагомість значимості знань при конкурентному виборі фахівця для впровадження найсміливіших рішень в галузі науки та техніки.

Чому можна навчитися?

Фахівець оволодіє знанням та вмінням використовувати теоретичні основи аналізу та синтезу контролю фізичних величин, набуде навички проведення аналізу якості контролю фізичних величин та розробки метрологічного забезпечення для впровадження цього знання в наукову роботу та виробничий процес

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями?

Здатність використовувати сучасні інженерні та математичні пакети для створення моделей приладів і систем вимірювань.

Здатність застосовувати стандартні методи розрахунку при конструюванні модулів, деталей та вузлів засобів вимірювальної техніки та їх обчислювальних компонент і модулів.

Здатність до забезпечення метрологічного супроводу технологічних процесів та сертифікаційних випробувань.

Здатність здійснювати технічні заходи із забезпечення метрологічної простежуваності, правильності, повторюваності та відтворюваності результатів вимірювань і випробувань за міжнародними стандартами.

Здатність розробляти нормативну та методичну базу для забезпечування якості та технічного регулювання та розробляти науково-технічні засади систем управління якістю та сертифікаційних випробувань.

Інформаційне забезпечення дисципліни

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус), конспект лекцій

Вид семестрового контролю

Екзамен — Інформаційні технології контролю фізичних величин

Тримірне проєктування та системи CAD/CAE/CAM

Кафедра, яка забезпечує викладання

Інформаційно-вимірювальних технологій

Рівень вищої освіти

Другий (магістерський)

Курс, семестр

1 курс, весняний (2) семестр

Обсяг дисципліни та розподіл годин аудиторної та самостійної роботи

5 кредитів ЄКТС (150 годин), 90 годин аудиторної роботи,
60 годин самостійної роботи

Мова викладання

Українська

Вимоги до початку вивчення

Дисципліна відноситься до вибіркових компонентів циклу професійної підготовки освітньої програми підготовки магістрів. Для освоєння дисципліни здобувач повинен мати компетенції, отримані в результаті освоєння таких дисциплін як: «Моделювання та оптимізація інформаційно-вимірювальних систем», «Системи і методи контролю якості та технічної діагностики», «Проєктування комп'ютеризованих інформаційно-вимірювальних систем», «Інтелектуальні і програмні методи та алгоритми підвищення точності засобів вимірювальної техніки», «Комп’ютерне моделювання в інформаційно-вимірювальній техніці», «Метрологічне забезпечення інформаційно-вимірювальних систем».

Що буде вивчатися?

Технології автоматизованого проєктування (англ. Computer-aided design, CAD); Технології автоматизованого виробництва (англ. Computer-aided manufacturing, CAM); Технології автоматизованої розробки (англ. Computer-aided engineering, CAE); Постійна інформаційна підтримка поставок і життєвого циклу (англ. Continuous Acquisition and Life cycle Support, CALS)

Чому це цікаво/треба вивчати?

Бурхливий розвиток комп’ютерної техніки та багаторазове зростання її обчислювальних можливостей, розвиток чисельних методів та методів математичного моделювання докорінно змінили технології проектування взагалі, та технології проектування екологічних та аналітичних приладів зокрема.

Сучасне проектування екологічних приладів неможливо уявити без використання систем автоматизованого проектування (САПР) на всіх етапах життєвого циклу виробу.

В теперішній час умови ринку та виробництва мають тенденцію до постійних змін, що, в свою чергу, вносить нові вимоги до підготовки фахівців у ВНЗ. Зараз на перший план висувається формування професійних компетенцій, тобто спроможності та готовності випускника застосовувати знання, уміння та особисті якості у майбутній професійній діяльності.

Чому можна навчитися?

Результати навчання: вміння застосовувати системний підхід до вирішення інженерних проблем на основі досліджень; здатність проводити технікоекономічні розрахунки, порівняння та обґрунтування процесів проектування, конструювання, виробництва наукових, аналітичних та екологічних приладів і систем

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями?

Навички використання інформаційних і комунікаційних технології.

Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

Здатність обирати та застосовувати придатні математичні методи, комп'ютерні технології, а також підходи до стандартизації та сертифікації для вирішення завдань в сфері метрології та інформаційно-вимірювальної техніки.

Практичні навички розв’язування складних задач і проблем метрології, інформаційно-вимірювальної техніки, стандартизації при оцінюванні якості продукції.

Здатність застосовувати системний підхід до вирішення науково-технічних завдань метрології та інформаційно-вимірювальної техніки.

Здатність розв’язувати складні професійні завдання і проблеми на основі розуміння технічних аспектів забезпечення контролю якості продукції.

Здатність демонструвати знання і розуміння математичних принципів і методів, необхідних для створення віртуальних засобів вимірювання та інформаційно-вимірювальної техніки.

Здатність дотримуватися правових і етичних норм з питань інтелектуальної власності.

Здатність застосовувати Інтернет технології в практиці дослідження проблем та перспектив наукового, аналітичного і екологічного приладобудування.

Здатність використовувати інформаційні технології в екології.

Здатність використовувати інформаційні та вимірювальні технології у системах екологічної безпеки.

Здатність проєктувати приладові системи та технологічні процеси з використанням сучасної методології, найсучасніших методів дослідження.

Здатність застосовувати фундаментальні знання в галузі сучасних інформаційних технологій, інформаційно-вимірювальних та обчислювальних систем.

Інформаційне забезпечення дисципліни

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус), навчальний посібник (електронне видання)

Вид семестрового контролю

Екзамен — Тримірне проєктування та системи CAD/CAE/CAM

Дисципліна входить до переліку дисциплін сертифікатної програми «Інформаційні технології екологічної безпеки».

* Інформаційні та інтелектуальні технології, нейронні мережі та штучний інтелект

Кафедра, яка забезпечує викладання

Інформаційно-вимірювальних технологій

Рівень вищої освіти

Другий (магістерський)

Курс, семестр

1 курс, весняний (2) семестр

Обсяг дисципліни та розподіл годин аудиторної та самостійної роботи

5 кредитів ЄКТС (150 годин), 90 годин аудиторної роботи,
60 годин самостійної роботи

Мова викладання

Українська

Вимоги до початку вивчення

Дисципліна відноситься до вибіркових компонентів циклу професійної підготовки освітньої програми підготовки магістрів. Для освоєння дисципліни здобувач повинен мати компетенції, отримані в результаті освоєння таких дисциплін як: «Моделювання та оптимізація інформаційно-вимірювальних систем», «Системи і методи контролю якості та технічної діагностики», «Проєктування комп'ютеризованих інформаційно-вимірювальних систем», «Інтелектуальні і програмні методи та алгоритми підвищення точності засобів вимірювальної техніки», «Комп’ютерне моделювання в інформаційно-вимірювальній техніці», «Метрологічне забезпечення інформаційно-вимірювальних систем».

Що буде вивчатися?

Технології штучного інтелекту на основі алгоритмів нечіткої логіки і нейронних мереж. Нейронні мережі як основа побудови інформаційно-вимірювальних систем. Технології штучного інтелекту і їх використання в інформаційно-вимірювальних системах

Чому це цікаво/треба вивчати?

Нейронні мережі є сучасною універсальною теорією побудови систем із властивостями інтелекту Штучний інтелект наразі є основою розвитку цифрової економіки і майбутніх суспільних відносин, а також широко застосований в інформаційно-вимірювальних системах.

Чому можна навчитися?

Алгоритмам побудови і методикам дослідження складних систем із властивостями інтелекту. Аналізу і розробки структури інформаційно-вимірювальних систем із властивостями інтелекту. Основним алгоритмам і задачам штучного інтелекту, таких як розпізнання образів.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями?

Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій;

Здатність застосовувати відповідні математичні, наукові і технічні методи, а також комп'ютерне програмне забезпечення для вирішення завдань в сфері метрології та інформаційно-вимірювальної техніки;

Здатність продемонструвати знання і розуміння наукових фактів, концепцій, теорій, принципів і методів, необхідних для підтримки спеціалізацій з метрології та інформаційно-вимірювальної техніки;

Здатність продемонструвати знання і розуміння математичних принципів і методів, необхідних для підтримки спеціалізацій з метрології та інформаційно-вимірювальної техніки;

Знання сучасних методів і програмного забезпечення побудови адекватних теоретичних моделей і способів їх обґрунтування; ЗН 9 Знання основних принципів організації і побудови інформаційно-вимірювальних систем, вміння враховувати особливості галузей їх застосування, визначати точності характеристики систем і окремих їх модулів;

Знання про принципи побудови сучасних інформаційно-вимірювальних та обчислювальних систем, перспективних напрямків їх розвитку;

Знання про застосування інформаційних технологій в практиці дослідження проблем та перспектив наукового, аналітичного і екологічного приладобудування;

Уміння аналізувати складні інженерні задачі, процеси і системи відповідно до спеціалізації; обирати і застосовувати придатні типові аналітичні, розрахункові та експериментальні методи; уміння інтерпретувати результати таких досліджень;

Уміння використовувати інформаційні технології в екології.

Інформаційне забезпечення дисципліни

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Вид семестрового контролю

Екзамен — Інформаційні та інтелектуальні технології, нейронні мережі та штучний інтелект

Дисципліна входить до переліку дисциплін сертифікатної програми «Інформаційні технології екологічної безпеки».

* Геоінформаційні технології екологічної безпеки

Кафедра, яка забезпечує викладання

Інформаційно-вимірювальних технологій

Рівень вищої освіти

Другий (магістерський)

Курс, семестр

1 курс, весняний (2) семестр

Обсяг дисципліни та розподіл годин аудиторної та самостійної роботи

4 кредитів ЄКТС (120 годин), 72 годин аудиторної роботи,
48 годин самостійної роботи

Мова викладання

Українська

Вимоги до початку вивчення

Дисципліна відноситься до вибіркових компонентів циклу професійної підготовки освітньої програми підготовки магістрів. Для освоєння дисципліни здобувач повинен мати компетенції, отримані в результаті освоєння таких дисциплін як: «Моделювання та оптимізація інформаційно-вимірювальних систем», «Системи і методи контролю якості та технічної діагностики», «Проєктування комп'ютеризованих інформаційно-вимірювальних систем», «Інтелектуальні і програмні методи та алгоритми підвищення точності засобів вимірювальної техніки», «Комп’ютерне моделювання в інформаційно-вимірювальній техніці», «Метрологічне забезпечення інформаційно-вимірювальних систем».

Що буде вивчатися?

Перелік тематичних задач, що вирішуються із застосуванням методів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Вимоги до космічної інформації. Технічні засоби і технічні характеристики космічних систем ДЗЗ. Вартість космічної інформації. Моделі та спектральні характеристики об’єктів аерокосмічного зондування. Залежність оптичного відгуку рослинного покрову від нафтидогенних процесів. Моделювання зв’язків у ландшафтних системах для екологічного моніторингу. Застосування системного підходу до вивчення територій за допомогою ДЗЗ. Моделювання базових тенденцій формування та розвитку надзвичайних ситуацій гідрологічного характеру. Модель прогнозування землетрусів з використанням матеріалів космічного зондування Землі.

Чому це цікаво/треба вивчати?

Відомо, що дистанційне зондування Землі з космосу – є стратегічним напрямком розвитку екологічної безпеки. Інформаційні та телекомунікаційні технології, включивши в себе екологію як гуманні підвалини розвитку, перетворились на ідею Інформаційного суспільства, стали способом життя людства, запорукою нового циклу розвитку цивілізації та планети.

Чому можна навчитися?

Студенти навчяться використовувати основні поняття і методи ДЗЗ в екологічному моніторингу, ознайомляться з технічними засобами і технічними характеристиками космічних систем ДЗЗ, будуть обізнаними з моделями та спектральними характеристиками об’єктів аерокосмічного зондування, вивчать залежність оптичного відгуку рослинного покрову від нафтидогенних процесів та зв’язків у ландшафтних системах для екологічного моніторингу. Навчяться застосовувати системний підхід до вивчення територій за допомогою ДЗЗ.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями?

Здатність використовувати сучасні інженерні та математичні пакети для створення моделей приладів і систем вимірювань.

Здатність виконувати технічні операції при випробуванні, повірці, калібруванні та інших операціях метрологічної діяльності.

Здатність здійснювати технічні заходи із забезпечення метрологічної простежуваності, правильності, повторюваності та відтворюваності результатів вимірювань і випробувань за міжнародними стандартами.

Здатність до здійснення налагодження і дослідної перевірки окремих видів приладів в лабораторних умовах і на об’єктах.

Інформаційне забезпечення дисципліни

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус), навчальний посібник (електронне видання), методичні вказівки для самостійної роботи

Вид семестрового контролю

Залік — Геоінформаційні технології екологічної безпеки

Технічний аналіз фінансового ринку

Математичне програмування у складних системах

Мультиагентні системи

Безпека та приватність в Інтернеті

Методи прогнозування розвитку міських транспортних потоків. Обґрунтування варіантів прокладання ліній метрополітену в умовах міської забудови (радіальні, променеві, кільцеві і т. д.). Постадійний метод проектування пускового комплексу ділянки метрополітену. Складання проекту будівництва підземних конструкцій метрополітену: перегінний тунель, станція мілкого закладання, депо потягів, вентиляційні споруди, інженерні мережі — Проектування транспортних систем метрополітенів

Методи проектування міської мережі водопостачання та системи відведення стокових потоків. Системи водозабору з поверхневих та підземних джерел. Комплексні системи водоочищення та водопідготовки. Комунікаційні мережі високонапірної подачі води. Прогнозування потоків стічної води для житлової і промислової забудови. Проектування безнапірної колекторної мережі з перепадними камерами і вирівнювальними стволами. Проектування системи напірних гідротехнічних тунелів. Проектування приповерхневої перекачувальної станції. Конструкція дюкерної системи. — Проектування підземних мереж водопостачання та водовідведення

Предметом дисципліни є структурний (алгоритмічний) підхід до програмування на мові С++, основні структури даних, які використовуються для розв’язання задач прикладної фізики та математики і базові алгоритми роботи з ними.

Основні теми, які розглядаються у курсі:

1) основні поняття структурного підходу та мови C++;

2) робота з пам’яттю.

3) складені типи даних;

Метою навчальної дисципліни «Програмування 3» є оволодіння технологіями та методами програмування на мові С++ для подальшого використання у розв'язанні задач прикладної фізики, математики, інформатики та інших галузей науки, оволодіння модульними технологіями програмування, побудовою алгоритмів з їх подальшою програмною реалізацією для чисельного розв’язання широкого класу задач, розробки професійних проблемно-орієнтованих програм широкого спектру призначення. — Програмування 3

Організація високопродуктивних обчислень

Побудова Cloud-систем

Методи Deep Learning

Енергетичні ринки та економіка паливного циклу

Організація та економіка енергоринків

Генетичні алгоритми

Технології розподілених обчислень

Ядерно-фізичні методи діагностики реакторів атомних електричних станцій

Що буде вивчатися

Зміст та будова системи нормативного-правового забезпечення енергетики.

Основні принципи побудови, класифікації та практичного застосування нормативних документів енергетичної галузі.

Зміст, побудова та спрямованість вимог основних правових актів та нормативних документів, що регламентують функціонування в таких напрямках діяльності в сфері енергетики, в першу чергу атомної енергетики, як конструювання енергетичного обладнання, проектування і експлуатація енергетичних об’єктів.

Чому це цікаво/треба вивчати

Всі види діяльності в енергетичній галузі на всіх рівнях компетенції і відповідальності регламентуються вимогами нормативно-правових актів різного рівня від законів України до інструкцій по експлуатації окремих одиниць обладнання і посадових інструкцій працівників енергетичних підприємств.

Знання основних принципи побудови, класифікації та практичного застосування нормативних документів дає вміння відповідно до ситуації:

обирати джерело розміщення нормативного документа;
обирати необхідний нормативний документ;
оцінити ступінь актуалізації НД;
застосовувати положення нормативного документ та обґрунтувати свій вибір (нормативного документа і/або його положення).

Чому можна навчитися (результати навчання)

Вміння орієнтуватись у структурі нормативно-правових актів та технічних нормативно правових актах енергетичної галузі.

Розуміти принципи ієрархічної підпорядкованості нормативно-правових актів та технічних нормативно правових актів енергетичної галузі.

Знання основних законодавчих актів України, що визначають головні принципи діяльності в енергетичній сфері та міру відповідальності за невиконання встановлених ними вимог.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями (компетентності)

ЗК 1. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК 2. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК 3. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

ЗК 4. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).

СК 2. Здатність застосовувати та інтегрувати сучасні знання з інших природничих, суспільно-економічних наук та інших інженерних дисциплін для розв’язання складних задач і проблем теплоенергетики.

СК 3. Здатність експлуатувати та проектувати теплоенергетичне обладнання, застосовуючи системний підхід, сучасні технології і методи. — Нормативно-правове забезпечення енергетичної галузі

Каталог силабусів здобуття формальної освіти (диплому), магістерського рівня підготовки, 4 семестр, денна форма навчання Сторінка10

Другий магістерський рівень підготовки.

4 семестр

Денна форма навчання передбачає виористання повного бюджету часу на навчання з аудиторними заняттями.

×

Бізнес, адміністрування та право

Право Облік і оподаткування Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок Менеджмент Маркетинг Підприємництво та торгівля Публічне управління та адміністрування Міжнародне право

Освіта Культура, мистецтво та гуманітарні науки Соціальні науки, журналістика та інформація Бізнес, адміністрування та право Природничі науки, математика та статистика Інформаційні технології Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина Охорона здоров’я та соціальне забезпечення Безпека та оборона Транспорт, спорт і послуги Інженерія, виробництво та будівництво

Інженерія, виробництво та будівництво

Електрична інженерія Прикладна механіка Матеріалознавство Галузеве машинобудування Металургія Енерговиробництво Хімічні технології та інженерія Біотехнології та біоінженерія Біомедична інженерія Електронні комунікації та радіотехніка Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка Інформаційно-вимірювальні технології Технології захисту навколишнього середовища Гірництво Видавництво та поліграфія Будівництво та цивільна інженерія Геодезія та землеустрій

Освітні, педагогічні науки Дошкільна освіта Початкова освіта Середня освіта (за предметними спеціальностями)Професійна освіта (за спеціалізаціями)Спеціальна освіта

Транспорт, спорт і послуги

Фізична культура і спорт Готельно-ресторанна справа Туризм і рекреація Автомобільний транспорт

Культура, мистецтво та гуманітарні науки

Аудіовізуальне мистецтво та виробництво Дизайн Музичне мистецтво Сценічне мистецтво Музеєзнавство, пам’яткознавство Менеджмент соціокультурної діяльності Інформаційна, бібліотечна та архівна справа Історія та археологія Філософія Культурологія Філологія

Соціальні науки, журналістика та інформація

Економіка Політологія Психологія Соціологія Журналістика Географія Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії

Природничі науки, математика та статистика

Біологія та біохімія Екологія Хімія Науки про Землю**Фізика та астрономія Прикладна фізика та наноматеріали Математика Статистика

Інформаційні технології

Прикладна математика Інженерія програмного забезпечення Комп'ютерні науки Комп'ютерна інженерія Системний аналіз Кібербезпека та захист інформації Інформаційні системи та технології

Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина

Агрономія Захист і карантин рослин Лісове господарство Садово-паркове господарство Водні біоресурси та аквакультура Агроінженерія

Охорона здоров’я та соціальне забезпечення

Медицина Медсестринство Технології медичної діагностики та лікування Медична психологія Фармація, промислова фармація Терапія та реабілітація Громадське здоров'я Соціальна робота

Безпека та оборона

Національна безпека (за окремими сферами забезпечення і видами діяльності)***Правоохоронна діяльність

×

Форма навчання

Тривалість навчання

Аудиторні заняття

Рівень навчання

Семестровий контроль

Мова

Освіта

Цикл підготовки