SYLABUS^Online

Навігація

Категорії

Фільтри

Фільтри:

Обрані фільтри: Освіта: формальна (диплом) Мова: українська Семестр: 4 семестр Семестр: 7 семестр

У традиційній радіотехніці під сигналом звичайно розуміли деяку функцію часу, що знімається із виходу антенного пристрою. З цього етапу власне й починалося те, що нині називають прийманням та обробленням сигналів. При цьому завдання формування направленості антени, придушення завад сторонніх джерел, тощо, вирішувалось в антенній частині приймальної системи методами традиційної антенної техніки та не відносилися до сфери цифрового оброблення сигналів (ЦОС).

В наш час вже давно стало зрозумілим, що значно ефективніше розглядати сигнал як функцію не тільки часу але й просторових координат точок його приймання, наприклад, датчиків деякої антенної решітки (АР). Таким чином, просторово-часове оброблення (ПЧО) сигналів - це сукупність дій, що виконуються над сигналами по виходу АР з метою виділення корисного сигналу на тлі шумів і завад, які створюються як у самій приймальній системі, так й сторонніми джерелами випромінювання. При цьому завдання оброблення сигналів розглядають як єдиний процес, що враховує властивості полів сигналів і завад у просторі та часі та має результатом виділення потрібної корисної інформації.

Саме так працює більшість сучасних систем приймання сигналів, які забезпечують, наприклад, роботу систем мобільного зв'язку (СМЗ), радіолокації, радіонавігації, гідроакустики, тощо. Сфери застосування та актуальність методів цифрової ПЧО з часом невпинно зростають по мірі розвитку, з одного боку, засобів ЦОС, з іншого - зростанням складності та підвищенням вимог до функціональності та ефективності прикладних радіосистем. Зокрема, важливим напрямком застосування ідей та методів ПЧО стали за останні 10 років багатоантенні MIMO-системи, в яких у нерозривній єдності розглядаються вже не тільки завдання приймання сигналів, але й їх передачі. Так, у системах мобільного зв'язку 5G, що починають активно розгортати у передових країнах світу, MIMO-системи взагалі займають одне з головних місць у загальній ієрархії систем та саме вони у великій мірі визначають ефективність СМЗ у цілому.

Отже, метою викладання дисципліни "Просторово-часове оброблення сигналів та MIMO-системи" є набуття знань з теорії ПЧО та практичних навичок з їх проектування, моделювання та аналізу ефективності. — Просторово-часове оброблення сигналів та MIMO-системи

Метою навчальної дисципліни "Програмний інтерфейс Linux" є формування здатностей розуміти структуру та особливості ОС Linux; розуміти синтаксис та правила команд керування ОС; розуміти файлову систему та ієрархію прав доступу; розуміти потребу та можливості базових операцій в ОС Linux; створювати програмне забезпечення з можливістю обміну даними на рівні різних програмних інтерфейсів ОС Linux. — Програмний інтерфейс Linux

Не дивлячись на бурхливий розвиток цифрового оброблення сигналів зберігається необхідність використання елементів аналогової техніки під час розробки та обслуговування радіоелектронної апаратури. Одним з найрозповсюдженіших елементів для аналогового оброблення сигналів є операційні підсилювачі. Вони різноманітні за призначенням, типом та особливостями застосування. Фактично операційні підсилювачі можна зустріти будь де. Тому засвоєння навиків роботи з операційними підсилювачами є важливим для майбутніх спеціалістів. Під час вивчення курсу студенти ознайомляться з внутрішньою структурою операційних підсилювачів, їх основними параметрами і типами. Велика увага приділяється принципам роботи та розрахунку різноманітних схем на операційних підсилювачах та моделюванню їх роботи. Лабораторні роботи поділяються на дослідження схем на макетах та лабораторному комп’ютерному практикуму.
.tb_button {padding:1px;cursor:pointer;border-right: 1px solid #8b8b8b;border-left: 1px solid #FFF;border-bottom: 1px solid #fff;}.tb_button.hover {borer:2px outset #def; background-color: #f8f8f8 !important;}.ws_toolbar {z-index:100000} .ws_toolbar .ws_tb_btn {cursor:pointer;border:1px solid #555;padding:3px} .tb_highlight{background-color:yellow} .tb_hide {visibility:hidden} .ws_toolbar img {padding:2px;margin:0px} — Схемотехніка на операційних підсилювачах

Ергономіка – наука, що вивчає різні предмети, що знаходяться в безпосередньому контакті з людиною в процесі її життєдіяльності. Її ціль — розробити форму предметів, які були б максимально зручними для людини.

На сучасному ринку електронних пристроїв ергономіка та дизайн нерозривно пов'язані між собою. Оскільки користувач обирає пристрій не тільки за ціною, функціональністю та зручністю, але і за дизайном. Сьогодні зовнішній вигляд пристрою відіграє дуже важливу роль.

Саме тому при проектуванні РЕА необхідно враховувати ЕРГОНОМІКУ та ДИЗАЙН.
В той час як дизайн — спрямований на естетичні вподобання користувача, ергономіка — міждисциплінарна наука, що черпає знання з цілого ряду наук, таких як інженерна психологія, конструювання, антропологія, антропометрія психологія праці та багато інших. — Ергономіка та дизайн

Система «людина — машина», або ергати́чна систе́ма — система, складовим елементом якої є людина-оператор (або кілька людей-операторів). Принципова відмінність поняття ергатичності від ергономіки в тому, що в ергатичних системах головна роль прийняття рішення та/або керування системою припадає на людину (але при проектуванні ергатичних систем обов'язково враховується ергономічність). Тобто система не може функціонувати без людини.

Дисципліна направлена на вивчення фізіологічних особливостей людини з метою проєктування системи керування таким чином, щоб вона була максимально зручна для людини-оператора. Розглядаються принципові переваги людини над машиною, етапи та принципи розробки ергатичних систем. — Ергатичні системи

При дослідженні різних фізичних і технічних задач часто доводиться зустрічатися з явищами особливого типу, які прийнято вважати випадковими. Випадкове явище - це таке явище, яке при неодноразовому відтворенні одного і того ж досвіду протікає щораз дещо по-іншому.

На практиці все сигнали, які призначені для передачі інформації, носять випадковий характер. Не торкаючись специфічних особливостей, які є характерними для окремих галузей радіотехніки (радіозв'язок, радіолокація, радіонавігація, телекомунікація та ін.), треба відмітити наявність великої кількості чинників випадкової природи, які дуже сильно впливають на функціонування радіотехнічних систем.

Вивчення теорії ймовірностей дає необхідну базу знань для вирішення таких задач, як задача фільтрація в радіотехніці (розпізнавання корисного сигналу на тлі завад), виявлення і розпізнавання образів (об'єктів) в системах спостереження, підвищення достовірності прийняття рішень в системах керування, задача оцінка характеристик телекомунікаційних мереж, оцінка і підвищення надійності систем і ін. — Теорія ймовірностей в телекомунікаціях та радіотехніці

2.5 кредити — Конструкції антен радіолокаційних і радіонавігаційних систем

Мета курсу - підготувати студентів вміти розробляти вбудовані системи на основі ОС Linux на недорогих, але потужних платформах на основі Arm процесорів, включаючи розробку драйверів клієнтських периферійних пристроїв різного призначення за допомогою стандартних програмних засобів. — Операційні системи вбудованої радіоелектроніки

Передавання інформації в радіотехнічних системах. Радіопередавальні пристрої різних призначень, діапазонів довжин хвиль та потужностей є найважливішою складовою технології передавання інформації в радіотехнічних системах. Теорія та техніка проектування радіопередавачів, особливості їх роботи з частотною, фазовою та цифровою модуляцією, методи вимірювання параметрів передавачів та їх налаштування є предметом вивчення дисципліни. Реалізація генераторної та підсилювальної функції в діапазоні частот від 1 до 300 ГГц потужністю від одиниць Вт і вище із застосуванням електронно-вакуумних приладів: клістронів, магнетронів, ламп прямої і зворотної хвилі. Викладаються розрахунки схем та режимів генераторів на вакуумних приладах, вказуються шляхи підвищення їх ефективності та КПД.

Особлива увага приділяється розробці як структурної схеми передавача в цілому, так і окремих його вузлів, в тому числі застосування синтезаторів частоти. Розглядаються процеси керування коливаннями високої частоти радіопередавачів (амплітудна модуляція; кутова модуляція; формування сигналів з цифровою модуляцією). — Передавання інформації в радіотехнічних системах

Сталий інноваційний розвиток

В курсі розглядаються основи машинного навчання (ML), глибокого навчання (DL) та використання штучних нейронних мереж (IШНМ).

В основі курсу - фрейворк TensorFlow від Google, як найбільш поширений.

Вивчаються три основні складові:

підготовка вхідних даних,
тренування для отримання вагових коефіцієнтів,
тестування навченої моделі.

Використовується мова програмування Python. — Машинне навчання в радіотехнічних комп'ютеризованих системах

Аналіз динамічних систем

Методи моделювання та обробки випадкових процесів та полів

Сучасні радіоінформаційні системи – це складні інформаційно-керуючі системи реального масштабу часу, що включають сукупність радіотехнічних засобів, в яких здійснюється формування, передача, прийом, обробка і відображення інформації на основі сучасних комп'ютерних технологій.

Сучасні методи та засоби в радіотехніці та новітні інформаційні технології визначають прогрес у багатьох галузях. Прикладом таких комп’ютерно-інтегрованих радіоінформаційних систем є автоматизовані системи керування повітряним рухом, автоматизовані системи регулювання руху суден, в яких застосовується високотехнологічна комп’ютерна обробка інформації від різних радіоелектронних засобів, в тому числі супутникових систем радіонавігації, з метою забезпечення надійного контролю руху та підтримки прийняття рішень.

Метою викладання дисципліни є розкриття принципів і методів обробки інформації в автоматизованих навігаційних системах, автоматизованих системах керування повітряним рухом, регулювання рухом суден, а також інформаційних, технологічних процесів та підтримки прийняття рішень в умовах інтеграції національних і міжнародних транспортних систем для забезпечення необхідного рівня безпеки руху та економічної ефективності. — Автоматизована обробка інформації в радіотехнічних системах і комплексах

Навчальна дисципліна «Математичні методи оптимізації» є важливою компонентою в формуванні теоретичної бази для подальшого вдосконалення, поглиблення та розвинення знань та умінь випускника університету у напрямку проектування оптимальних конструкцій для різних галузей промисловості, а також вивчення та професійного використання комп’ютерних САD систем. Набуті знання та вміння застосовуються при розробці та аналізі математичних моделей конструкцій та використанні сучасного програмного забезпечення для проектування і розрахунків елементів радіотехнічних пристроїв та систем.

При вивченні дисципліни студенти формують здатність обирати найбільш ефективні методи оптимізації для пошуку оптимальних рішень, формулювати постановки задач оптимального проектування радіотехнічних пристроїв та систем, розв’язувати практичні задачі пошуку екстремуму цільових функцій і оптимізації систем і процесів, реалізовувати методи оптимізації та математичні моделі дослідження операцій у середовищі MATLAB та інтерпретувати та застосовувати результати розв’язання задач в практичних цілях при прийнятті рішень.

Основні теми, що розглядаються в рамках курсу:

- основні методи лінійного програмування.

- основні методи одновимірної оптимізації;

- основні методи прямого пошуку (метод покоординатного спуску, метод пошуку по зразку, симплексний метод Нелдера-Міда);

- основні методи першого порядку (алгоритм найшвидшого спуску, метод спряжених градієнтів) та другого порядку (методу Ньютона і квазіньютоновські методи - метод Бройдена, метод Девідсона-Флетчера-Пауелла, алгоритм Пірсона;

- природні алгоритми глобальної оптимізації (генетичний алгоритм, алгоритму бджолиного рою, метод відпалювання);

- методи умовної (штрафні та бар’єрні функції, метод множників Лагранжа) та багатокритеріальної оптимізації (поняття фронту Парето, алгоритми VEGA, NSGA, NSGA-II);

- методи просторового відображення в задачах оптимізації радіотехнічних пристроїв та систем - Алгоритми Space Mapping та Aggressive Space Mapping.

На практичних заняттях розглядається реалізація алгоритмів оптимізації у середовищі MATLAB і досліджуються складні функції для отримання досвіду обирати методи оптимізації, враховуючи особливості цільової функції — Математичні методи оптимізації

Цифрове оброблення біомедичних сигналів

Нейронні мережі для оброблення сигналів

При аналізі всіх вузлів сучасної НВЧ техніки розглядаються їх конструкції в більшості застосованих сьогодні електродинамічних систем, причому основна увага приділяється проектуванню у гібридно-інтегральному виконанні. Відносно кожного пристрою розглядаються сучасні методи його розрахунку, які базуються на застосуванні матриці розсіювання і передачі, що найбільше пристосовано до алгоритмізації й використанню ЕОМ. Розглядаються сучасні методи конструювання багатофункціональних пристроїв (приймачів, передавачів, прийомопередавачів) у гібридно-інтегральному виконанні на єдиній підкладинці. — Гібридні та монолітні інтегральні пристрої мікрохвильового діапазону. Курсова робота [ПО 02]

В дисципліні будуть вивчатись основи побудови радіотехнічних систем. Принципи функціонування та побудови радіотехнічних систем спеціального призначення. Побудова та функціонування РЛС ЗРК Бук, Круг, С-300 (П-18, 19Ж6, 35Н6, та інші системи). Буде розглянуто правила побудови радіолокаційних систем ППО які вже експлуатуються та розробляються для потреб силових спецпідрозділів України та світу. — Радіолокаційні системи ППО

Системний аналіз

Теорія та алгоритми машинного навчання

В бакалавратурі тебе навчили будувати простий приймально-передавальний пристрій. Але для вирішення сучасних задач цього вже замало. Однією із проблем сучасних радіотехнічних пристроїв є завади. Сусідський WiFi заважає твоєму, сигнали мобільного зв'язку заважають системам на базі LoRa, спеціально створена завада заважає приймати сигнали GPS. Якщо у пристрої розмістити кілька приймально-передавальних пристроїв і обробити сигнали з них "розумним" чином, то можно суттєво зменшити вплив завади на роботу системи.
Крім того, наявність кількох приймально- передавальних пристроїв дозволяє сучасним системам отримувати більше інформації про навколишній світ. Як приклад, проста антенна система з двох передавальних і трьох приймальних антен дозволяє без сканування визначити, звідки до радара наближається людина. І таку антенну систему для частоти 60 ГГц можна розмістити зверху чіпа SoC.

В першій частині курсу вивчаємо, як правильно обрати елементну базу для побудови приймально-передавального пристрою і як характеристики окремих елементів впливають на характеристики системи. Для цього використовуємо AWR Design Environment від Cadence.

В другій частині курсу за допомогою Matlab розбираємось із алгоритмами визначення напрямку приходу сигналу та адаптивного цифрового формування діаграми спрямованості. — Смарт-системи

Проектування інтегральних пристроїв надвисокочастотного діапазону – це дисципліна, що вивчає основні методи електродинамічного аналізу та інженерних розрахунків надвисокрчастотних вузлів сучасних інтегральних НВЧ пристроїв, розроблених у вигляді гібридних та монолітних інтегральних схем - ГІС та МІС.

Чому питання щодо особливих ліній передачі для побудови гібридних та монолітних інтегральних схем ми з вами виділяємо в окремий курс вивчення інтегральних пристроїв НВЧ? Ще зовсім нещодавно приблизно 10÷15 років тому це було не дуже очікувано, оскільки у якості активних приладів використовувалися електронно-вакуумні прилади, для яких внутрішньо притаманне об’ємне виконання. Причому найбільш зручним для виготовлення всіх функціональних вузлів систем було використання хвилеводної техніки. Системи ці, до речі, як правило мали військове призначення. Розвиток зв’язку, космічних технологій, медицини, транспорту, нових виробництв призвело до широкого освоєння НВЧ діапазону – частот від 2 до 150 ГГц. Сьогодні обладнання на ці частоти випускається серійно, у великих кількостях, причому в умовах жорсткої конкуренції. Останнє зумовило необхідність радикально змінити всю технологічно-конструкторську базу НВЧ діапазону. Перш за все, це стосувалось заміни активних приладів на твердотільні і, як наслідок, зміни хвилеведучих систем – заміну обємних (хвилеводів, коаксіалів) ліній передачі на планарні, які можуть бути виготовлені методами інтегральної технології. Така заміна була зумовлена також необхідністю сконцентрувати енергію в об’ємах, співставних із розмірами нових твердотільних активних елементів, які складали сотні мікрометрів, що у декілька тисяч разів менше за розміри електронно-вакуумних приладів. Таким чином, хвилеведучі системи, які становлять електродинамічну основу ГІС і МІС, є тим середовищем, на базі якого побудовані сучасні НВЧ пристрої.

Проектування високоякісних технологічних інтегральних вузлів НВЧ діапазону, зокрема наднизько-шумлячих генераторів та підсилювачів, змішувачів та помножувачів частоти, електронно-керованих амплітудних та фазових модуляторів, гібридно-інтегральних фільтрів, тощо є основою для створення радіотехнічних інформаційних систем в перспективному мікрохвильовому діапазоні.

При вивченні зазначеної дисципліни розглядаються конструкції зазначених пристроїв НВЧ в більшості застосованих сьогодні електродинамічних систем, причому основна увага приділяється проектуванню у гібридно-інтегральному виконанні. Відносно кожного пристрою розглядаються сучасні методи його розрахунку, які базуються на застосуванні матриці розсіювання і передачі, що найбільше пристосовано до алгоритмізації й використанню ЕОМ. Розглядаються також сучасні методи конструювання багатофункціональних пристроїв: приймачів, передавачів, прийомопередавачів (трансиверів) у гібридно-інтегральному виконанні на єдиній підкладинці. — Проектування інтегральних пристроїв НВЧ

В даному курсі вивчаються принципи побудови і функціонування телекомунікаційних мереж. Курс побудований на основі навчальних матеріалів компанії Huawei, яка являється одним зі світових лідерів у виробництві телекомунікаційного обладнання. Зокрема, навчання проводиться по матеріалах сертифікатної програми Huawei HCIA-Datacom, яка направлена на підготовку мережевих інженерів з базовими теоретичними навичками та навичками обробки даних.

В курсі детально розглядаються процеси передачі інформації, мережеві пристрої та їх функції, архітектури сучасних мереж передачі даних. Курс передбачає комплекс лабораторних робіт на обладнанні та програмному забезпеченні від компанії Huawei, що забезпечує здобуття практичних навичок мережевої інженерії.

Після проходження даного курсу слухач буде:

- розуміти поняття, пов’язані з мережами передачі даних;

- вміти описувати процеси передачі інформації;

- розуміти типи сучасних мереж їх топології;

- вміти класифікувати мережеві пристрої та знати їх основні функції;

- вміти налаштовувати обладнання, проектувати невеликі мережі і обслуговувати їх.

Після завершення навчання компанія Huawei надає можливість безкоштовно скласти іспит і отримати сертифікат HCIA-Datacom. — Телекомунікаційні мережі Huawei

Каталог силабусів здобуття формальної освіти (диплому), українською мовою, 4 семестр, 7 семестр Сторінка3

4 семестр7 семестр

×

Інженерія, виробництво та будівництво

Інженерія, виробництво та будівництво

Електронні комунікації та радіотехніка

×

Форма навчання

Тривалість навчання

Аудиторні заняття

Рівень навчання

Семестровий контроль

Мова

Освіта

Цикл підготовки