SYLABUS^Online

Навігація

Категорії

Фільтри

Фільтри:

Обрані фільтри: Аудиторні заняття: лабораторні Наукова складова: освітньо-наукова Форма фінансування: бюджет

У традиційній радіотехніці під сигналом звичайно розуміли деяку функцію часу, що знімається із виходу антенного пристрою. З цього етапу власне й починалося те, що нині називають прийманням та обробленням сигналів. При цьому завдання формування направленості антени, придушення завад сторонніх джерел, тощо, вирішувалось в антенній частині приймальної системи методами традиційної антенної техніки та не відносилися до сфери цифрового оброблення сигналів (ЦОС).

В наш час вже давно стало зрозумілим, що значно ефективніше розглядати сигнал як функцію не тільки часу але й просторових координат точок його приймання, наприклад, датчиків деякої антенної решітки (АР). Таким чином, просторово-часове оброблення (ПЧО) сигналів - це сукупність дій, що виконуються над сигналами по виходу АР з метою виділення корисного сигналу на тлі шумів і завад, які створюються як у самій приймальній системі, так й сторонніми джерелами випромінювання. При цьому завдання оброблення сигналів розглядають як єдиний процес, що враховує властивості полів сигналів і завад у просторі та часі та має результатом виділення потрібної корисної інформації.

Саме так працює більшість сучасних систем приймання сигналів, які забезпечують, наприклад, роботу систем мобільного зв'язку (СМЗ), радіолокації, радіонавігації, гідроакустики, тощо. Сфери застосування та актуальність методів цифрової ПЧО з часом невпинно зростають по мірі розвитку, з одного боку, засобів ЦОС, з іншого - зростанням складності та підвищенням вимог до функціональності та ефективності прикладних радіосистем. Зокрема, важливим напрямком застосування ідей та методів ПЧО стали за останні 10 років багатоантенні MIMO-системи, в яких у нерозривній єдності розглядаються вже не тільки завдання приймання сигналів, але й їх передачі. Так, у системах мобільного зв'язку 5G, що починають активно розгортати у передових країнах світу, MIMO-системи взагалі займають одне з головних місць у загальній ієрархії систем та саме вони у великій мірі визначають ефективність СМЗ у цілому.

Отже, метою викладання дисципліни "Просторово-часове оброблення сигналів та MIMO-системи" є набуття знань з теорії ПЧО та практичних навичок з їх проектування, моделювання та аналізу ефективності. — Просторово-часове оброблення сигналів та MIMO-системи

Метою навчальної дисципліни "Програмний інтерфейс Linux" є формування здатностей розуміти структуру та особливості ОС Linux; розуміти синтаксис та правила команд керування ОС; розуміти файлову систему та ієрархію прав доступу; розуміти потребу та можливості базових операцій в ОС Linux; створювати програмне забезпечення з можливістю обміну даними на рівні різних програмних інтерфейсів ОС Linux. — Програмний інтерфейс Linux

Ергономіка – наука, що вивчає різні предмети, що знаходяться в безпосередньому контакті з людиною в процесі її життєдіяльності. Її ціль — розробити форму предметів, які були б максимально зручними для людини.

На сучасному ринку електронних пристроїв ергономіка та дизайн нерозривно пов'язані між собою. Оскільки користувач обирає пристрій не тільки за ціною, функціональністю та зручністю, але і за дизайном. Сьогодні зовнішній вигляд пристрою відіграє дуже важливу роль.

Саме тому при проектуванні РЕА необхідно враховувати ЕРГОНОМІКУ та ДИЗАЙН.
В той час як дизайн — спрямований на естетичні вподобання користувача, ергономіка — міждисциплінарна наука, що черпає знання з цілого ряду наук, таких як інженерна психологія, конструювання, антропологія, антропометрія психологія праці та багато інших. — Ергономіка та дизайн

Метою навчальної дисципліни є підготовка фахівця, який має базові компетенції з побудови системи обміну даними та формування сигналів керування виконавчими механізмами з використанням мікрокомп’ютерів.

Розділ 1. Основи роботи та налагодження операційної системи мікрокомп’ютера на ядрі Linux

Тема 1. Основні команди для ОС на ядрі Linux.

Тема 2. Мережеві налаштування мікрокомп’ютера Raspberry Pi.

Тема 3. Використання GPIO для взаємодії мікрокомп’ютера з зовнішніми пристроями.

Розділ 2. Використання мови програмування Python на мікрокомп’ютері

Тема 4. Основні елементи мови Python.

Тема 5. Розробка програмного забезпечення для отримання даних з сенсорів.

Тема 6. Розробка програмного забезпечення для формування сигналів керування. — Мікрокомп’ютерні вбудовані системи радіокерування

2.5 кредити — Конструкції антен радіолокаційних і радіонавігаційних систем

Мета курсу - підготувати студентів вміти розробляти вбудовані системи на основі ОС Linux на недорогих, але потужних платформах на основі Arm процесорів, включаючи розробку драйверів клієнтських периферійних пристроїв різного призначення за допомогою стандартних програмних засобів. — Операційні системи вбудованої радіоелектроніки

Передавання інформації в радіотехнічних системах. Радіопередавальні пристрої різних призначень, діапазонів довжин хвиль та потужностей є найважливішою складовою технології передавання інформації в радіотехнічних системах. Теорія та техніка проектування радіопередавачів, особливості їх роботи з частотною, фазовою та цифровою модуляцією, методи вимірювання параметрів передавачів та їх налаштування є предметом вивчення дисципліни. Реалізація генераторної та підсилювальної функції в діапазоні частот від 1 до 300 ГГц потужністю від одиниць Вт і вище із застосуванням електронно-вакуумних приладів: клістронів, магнетронів, ламп прямої і зворотної хвилі. Викладаються розрахунки схем та режимів генераторів на вакуумних приладах, вказуються шляхи підвищення їх ефективності та КПД.

Особлива увага приділяється розробці як структурної схеми передавача в цілому, так і окремих його вузлів, в тому числі застосування синтезаторів частоти. Розглядаються процеси керування коливаннями високої частоти радіопередавачів (амплітудна модуляція; кутова модуляція; формування сигналів з цифровою модуляцією). — Передавання інформації в радіотехнічних системах

В курсі розглядаються основи машинного навчання (ML), глибокого навчання (DL) та використання штучних нейронних мереж (IШНМ).

В основі курсу - фрейворк TensorFlow від Google, як найбільш поширений.

Вивчаються три основні складові:

підготовка вхідних даних,
тренування для отримання вагових коефіцієнтів,
тестування навченої моделі.

Використовується мова програмування Python. — Машинне навчання в радіотехнічних комп'ютеризованих системах

Аналіз динамічних систем

Методи моделювання та обробки випадкових процесів та полів

Сучасні радіоінформаційні системи – це складні інформаційно-керуючі системи реального масштабу часу, що включають сукупність радіотехнічних засобів, в яких здійснюється формування, передача, прийом, обробка і відображення інформації на основі сучасних комп'ютерних технологій.

Сучасні методи та засоби в радіотехніці та новітні інформаційні технології визначають прогрес у багатьох галузях. Прикладом таких комп’ютерно-інтегрованих радіоінформаційних систем є автоматизовані системи керування повітряним рухом, автоматизовані системи регулювання руху суден, в яких застосовується високотехнологічна комп’ютерна обробка інформації від різних радіоелектронних засобів, в тому числі супутникових систем радіонавігації, з метою забезпечення надійного контролю руху та підтримки прийняття рішень.

Метою викладання дисципліни є розкриття принципів і методів обробки інформації в автоматизованих навігаційних системах, автоматизованих системах керування повітряним рухом, регулювання рухом суден, а також інформаційних, технологічних процесів та підтримки прийняття рішень в умовах інтеграції національних і міжнародних транспортних систем для забезпечення необхідного рівня безпеки руху та економічної ефективності. — Автоматизована обробка інформації в радіотехнічних системах і комплексах

Цифрове оброблення біомедичних сигналів

Нейронні мережі для оброблення сигналів

В дисципліні будуть вивчатись основи побудови радіотехнічних систем. Принципи функціонування та побудови радіотехнічних систем спеціального призначення. Побудова та функціонування РЛС ЗРК Бук, Круг, С-300 (П-18, 19Ж6, 35Н6, та інші системи). Буде розглянуто правила побудови радіолокаційних систем ППО які вже експлуатуються та розробляються для потреб силових спецпідрозділів України та світу. — Радіолокаційні системи ППО

Проектування та моделювання мереж передачі даних

Теорія та алгоритми машинного навчання

В бакалавратурі тебе навчили будувати простий приймально-передавальний пристрій. Але для вирішення сучасних задач цього вже замало. Однією із проблем сучасних радіотехнічних пристроїв є завади. Сусідський WiFi заважає твоєму, сигнали мобільного зв'язку заважають системам на базі LoRa, спеціально створена завада заважає приймати сигнали GPS. Якщо у пристрої розмістити кілька приймально-передавальних пристроїв і обробити сигнали з них "розумним" чином, то можно суттєво зменшити вплив завади на роботу системи.
Крім того, наявність кількох приймально- передавальних пристроїв дозволяє сучасним системам отримувати більше інформації про навколишній світ. Як приклад, проста антенна система з двох передавальних і трьох приймальних антен дозволяє без сканування визначити, звідки до радара наближається людина. І таку антенну систему для частоти 60 ГГц можна розмістити зверху чіпа SoC.

В першій частині курсу вивчаємо, як правильно обрати елементну базу для побудови приймально-передавального пристрою і як характеристики окремих елементів впливають на характеристики системи. Для цього використовуємо AWR Design Environment від Cadence.

В другій частині курсу за допомогою Matlab розбираємось із алгоритмами визначення напрямку приходу сигналу та адаптивного цифрового формування діаграми спрямованості. — Смарт-системи

Проектування інтегральних пристроїв надвисокочастотного діапазону – це дисципліна, що вивчає основні методи електродинамічного аналізу та інженерних розрахунків надвисокрчастотних вузлів сучасних інтегральних НВЧ пристроїв, розроблених у вигляді гібридних та монолітних інтегральних схем - ГІС та МІС.

Чому питання щодо особливих ліній передачі для побудови гібридних та монолітних інтегральних схем ми з вами виділяємо в окремий курс вивчення інтегральних пристроїв НВЧ? Ще зовсім нещодавно приблизно 10÷15 років тому це було не дуже очікувано, оскільки у якості активних приладів використовувалися електронно-вакуумні прилади, для яких внутрішньо притаманне об’ємне виконання. Причому найбільш зручним для виготовлення всіх функціональних вузлів систем було використання хвилеводної техніки. Системи ці, до речі, як правило мали військове призначення. Розвиток зв’язку, космічних технологій, медицини, транспорту, нових виробництв призвело до широкого освоєння НВЧ діапазону – частот від 2 до 150 ГГц. Сьогодні обладнання на ці частоти випускається серійно, у великих кількостях, причому в умовах жорсткої конкуренції. Останнє зумовило необхідність радикально змінити всю технологічно-конструкторську базу НВЧ діапазону. Перш за все, це стосувалось заміни активних приладів на твердотільні і, як наслідок, зміни хвилеведучих систем – заміну обємних (хвилеводів, коаксіалів) ліній передачі на планарні, які можуть бути виготовлені методами інтегральної технології. Така заміна була зумовлена також необхідністю сконцентрувати енергію в об’ємах, співставних із розмірами нових твердотільних активних елементів, які складали сотні мікрометрів, що у декілька тисяч разів менше за розміри електронно-вакуумних приладів. Таким чином, хвилеведучі системи, які становлять електродинамічну основу ГІС і МІС, є тим середовищем, на базі якого побудовані сучасні НВЧ пристрої.

Проектування високоякісних технологічних інтегральних вузлів НВЧ діапазону, зокрема наднизько-шумлячих генераторів та підсилювачів, змішувачів та помножувачів частоти, електронно-керованих амплітудних та фазових модуляторів, гібридно-інтегральних фільтрів, тощо є основою для створення радіотехнічних інформаційних систем в перспективному мікрохвильовому діапазоні.

При вивченні зазначеної дисципліни розглядаються конструкції зазначених пристроїв НВЧ в більшості застосованих сьогодні електродинамічних систем, причому основна увага приділяється проектуванню у гібридно-інтегральному виконанні. Відносно кожного пристрою розглядаються сучасні методи його розрахунку, які базуються на застосуванні матриці розсіювання і передачі, що найбільше пристосовано до алгоритмізації й використанню ЕОМ. Розглядаються також сучасні методи конструювання багатофункціональних пристроїв: приймачів, передавачів, прийомопередавачів (трансиверів) у гібридно-інтегральному виконанні на єдиній підкладинці. — Проектування інтегральних пристроїв НВЧ

В даному курсі вивчаються принципи побудови і функціонування телекомунікаційних мереж. Курс побудований на основі навчальних матеріалів компанії Huawei, яка являється одним зі світових лідерів у виробництві телекомунікаційного обладнання. Зокрема, навчання проводиться по матеріалах сертифікатної програми Huawei HCIA-Datacom, яка направлена на підготовку мережевих інженерів з базовими теоретичними навичками та навичками обробки даних.

В курсі детально розглядаються процеси передачі інформації, мережеві пристрої та їх функції, архітектури сучасних мереж передачі даних. Курс передбачає комплекс лабораторних робіт на обладнанні та програмному забезпеченні від компанії Huawei, що забезпечує здобуття практичних навичок мережевої інженерії.

Після проходження даного курсу слухач буде:

- розуміти поняття, пов’язані з мережами передачі даних;

- вміти описувати процеси передачі інформації;

- розуміти типи сучасних мереж їх топології;

- вміти класифікувати мережеві пристрої та знати їх основні функції;

- вміти налаштовувати обладнання, проектувати невеликі мережі і обслуговувати їх.

Після завершення навчання компанія Huawei надає можливість безкоштовно скласти іспит і отримати сертифікат HCIA-Datacom. — Телекомунікаційні мережі Huawei

Навчальна дисципліна належить до циклу професійної та практичної підготовки за вільним вибором студентів.

Предметом навчальної дисципліни ОТД є методологія пошуку оптимальних рішень при математичному моделюванні, проектуванні і експлуатації радіотехнічних систем та при плануванні експериментів і випробувань.

Метою навчальної дисципліни є формування у студентів здатності: застосовувати основні методи аналізу, прогнозування, пошуку, виявлення та упізнавання особливостей процесів або об’єктів, виконувати всебічний аналіз даних, які отримано в експериментальних дослідженнях, при випробуваннях і в процесі експлуатації РЕА та РС різного призначення.

Основні завдання навчальної дисципліни. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання: знання: загальних функціональні характеристики складних систем і підсистем, цільових функцій, інтегральних та поодиноких показників якості; методів прогнозування стану і якості РЕА; методів математичного, комп’ютерного моделювання об’єктів та процесів; основ теорії прийняття рішень; уміння: виконувати інженерний аналіз впливу неозначених випадкових чинників та методи зменшення цього впливу; застосовувати методи обробки даних випробування або експерименту; досвід: виконання синтезу діагностичних кіл РС; виконання аналізу експериментально отриманих даних з метою виявлення періодичних або неперіодичних процесів, що містяться в цих даних. — Основи технічної діагностики

Метою вивчення дисципліни є:

1. Набуття знань на продуктивно-синтетичному рівні щодо:

методів математичного, комп’ютерного моделювання процесів як часових рядів,
методів обробки даних випробування або експерименту,
методів виявлення закладених в цих даних особливостей.

2. Набуття знаково-розумових умінь щодо практичного аналізу та методів обробки даних, які отримано в експериментах, при випробуваннях і в процесі експлуатації РЕА та РС різного призначення.

Набуті знання та уміння нададуть здатність виконувати дії на рівні евристичної задачі діяльності проектування діагностичної та біомедичної апаратури.

... — Методи обробки даних в технічній діагностиці

Дисципліна "ОТКРТ1 Основи мереж електронних комунікацій" є однією з базових дисциплін, яка розширює кругозір будь-якого радіоінженера. Цей предмет формує теоретичні знання та практичні навички з побудови, керування, модернізації, моніторингу та аналізу продуктивності, діагностики та розв'язання проблем сучасних електронних мереж і комунікацій. — Основи теорії телекомунікацій і радіотехніки. Частина 1. Основи мереж електронних комунікацій

Основи міжнародного бізнесу

Соціологія професійного успіху

Каталог силабусів з лабораторними роботами, освітньо-наукової освітньої програми, бюджет Сторінка4

Лабораторні заняття

×

Інженерія, виробництво та будівництво

Інженерія, виробництво та будівництво

Електронні комунікації та радіотехніка

×

Форма навчання

Тривалість навчання

Аудиторні заняття

Рівень навчання

Семестровий контроль

Мова

Освіта

Цикл підготовки