Соціологія конфліктів та війн у контексті трансформацій та модернізацій

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Основна ціль навчальної дисципліни: розуміти витоки та логіку розвитку соціологічного дискурсу про конфлікти та війни в контексті трансформацій та модернізацій.

Курс допоможе сформувати  у студентів сучасні теоретико-методологічні уявлення про конфлікт та його різновиди, його історію, форми; засвоїти специфіку конфліктності в окремих сферах та станах війни та миру.  Ознайомитись з основними інструментами переговорного процесу та формування кооперативної поведінки на мікро-мезо-макро рівнях соціально-економічної та політичної системи. Самостійне розуміння й аналіз конфліктів та їх врегулювання яке відповідає сучасному стану соціальних наук та соціально-політичних практик.

На заняттях буде виявлено особливості соціологічного підходу до вивчення соціальних взаємодій-конфліктів, кооперації та переговорів. Пояснено історичне коріння сучасних соціальних взаємодій, ключових проблем які є потенційно конфліктогенними і потребують особливої уважності та чутливості соціолога.

Студенти вмітимуть демонструвати соціологічну уяву (мислення) при аналізі соціологічних явищ та процесів; розуміння соціальних взаємодій-конфліктів, кооперації та переговорів.

Метою викладання  навчальної дисципліни «Соціологія модерну та модернізації» є формування у студентів як майбутніх професіоналів здатностей:

• до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
• працювати в міжнародному контексті;
• генерувати нові ідеї й нестандартні підходи до їх реалізації (креативність), рефлексувати (оцінювати й переробляти) освоєні наукові методи і способи діяльності;
• аналізувати соціальні явища і процеси;
• дотримуватися у своїй діяльності норм професійної етики соціолога та керуватися загальнолюдськими цінностями;
• співпрацювати з європейськими та євроатлантичними інституціями;
• підготувати аналітичні тексти та доповіді;
• застосовувати інструменти з оцінки конфліктогенного ризику та раннього попередження конфліктів у різних сферах життя та на різних рівнях взаємодії соціальних суб’єктів;
• визначати рівень ескалації конфлікту та можливість інтервенції в конфлікт та обирати її спосіб.

Згідно з вимогами освітньої програми студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

• аналізувати соціальні явища і процеси, використовуючи емпіричні дані та сучасні концепції і теорії соціології;
• здійснювати діагностику та інтерпретацію соціальних проблем українського суспільства та світової спільноти, причини їхнього виникнення та наслідки;
• розробляти і реалізовувати соціальні та міждисциплінарні проекти з урахуванням соціальних, економічних, правових, екологічних та інших аспектів суспільного життя;
• застосовувати наукові знання, соціологічні та статистичні методи, цифрові технології, спеціалізоване програмне забезпечення для розв’язування складних задач соціології та суміжних галузей знань;
• здійснювати пошук, аналізувати та оцінювати необхідну інформацію в науковій літературі, банках даних та інших джерелах;
• вирішувати етичні дилеми відповідно до норм професійної етики соціолога та загальнолюдських цінностей;
• зрозуміло і недвозначно доносити знання, власні висновки та аргументацію з питань соціології та суміжних галузей знань до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються;
• оцінювати динаміку актуальних соціальних конфліктів локального, регіонального, національного та міжнародного рівня, визначати рівень ескалації конфлікту та можливість інтервенції в конфлікт і обирати її спосіб;
• застосовувати релевантні соціологічні теорії конфліктів, миротворчості та медіації, а також результати соціологічних досліджень для вирішення сучасних соціальних проблем та конфліктів; використовувати способи врегулювання конфліктів та процедури медіації у соціально-політичній сфері;
• роз’яснити сторонам суть, принципи та правила, можливості та наслідки медіації, ролі та межі відповідальності учасників процедури;
• підготувати проєктну пропозицію (зокрема, дослідницького проєкту) з метою отримання фінансування.

2. Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Міждисциплінарні зв’язки: «Соціологія конфліктів та війн у контексті трансформацій та модернізацій» вивчається після опанування дисциплін : «Сучасні соціологічні теорії», «Політична наука: конфліктологічний підхід», «Теорія і історія врегулювання конфліктів», «Моделювання та прогнозування конфліктів», «Соціологія модерну та модернізації».

Знання отриманні під час вивчення дисциплін будуть використовуватись для вивчення обов’язкової дисципліни «Регіональні/етнічні конфлікти та миробудівництво», а також вибіркових дисциплін «Пропаганда і збройний конфлікт», «Соціологія війни: ідеологічні дискурси, мобілізаційні практики», «Новітні якісні методи аналізу конфліктів та медіації», «Пропаганда і збройний конфлікт».

3. Зміст навчальної дисципліни

Розділ 1.  Соціологічні інтерпретації конфліктів у процесах трансформацій та модернізацій

Тема 1.1. Витки соціологічного дискурсу про конфлікти в контексті трансформацій та модернізацій

Тема 1.2. Дослідницька програма модернізації: від «безконфліктної» до «конфліктної» стадій

Тема 1.3. Соціологічне теоретизування про конфлікти у рамках концептуальної системи координат світ-системного аналізу: методологічні засади.

Тема 1.4. Конфліктна динаміка світової системи в інтерпретації А.Г. Франка.

Тема 1.5. Концептуалізація політичних конфліктів як фактору соціальних змін в сучасних соціологічних теоріях.

Тема 1.6.  Конфлікти націоналізму в контексті соціальних трансформацій та модернізацій

Тема 1.7. Ленінські режими: конфліктні джерела постання

Тема 1.8. Ленінські режими: конфлікти в процесі трансформацій

Тема 1.9. Держава, що сприяє розвитку:модернізацій ний потенціал та внутрішні конфлікти

Розділ 2. Соціально-політичні виміри  конфліктних, кооперативних, та переговорних процесів

Тема 2.1.  Різні "моделі людини/Homo" в соціальних науках та їх зв'язок з уявленнями про  конфлікти Homo Politicus та уявлення про конфлікти. Homo Economicus та уявлення про конфлікти. Homo Sociologicus та уявлення про конфлікти.          

Тема 2.2.  Суперчності у суспільстві та їх вирішення у релігійно-філософських текстах різних культур (Біблія, Коран, Артхашастра)

Тема 2.3.  Теоретичне осмислення міжнародної безпеки, війни та миру  в соціально-політичних текстах домодерної Європи.

Тема 2.4.  Теоретичне осмислення міжнародної безпеки, війни та миру  в європейських соціально-політичних текстах раннього Модерну.

Тема 2.5.  Теоретичне осмислення міжнародної безпеки, війни та миру  в європейських соціально-політичних текстах розвинутого Модерну.

Тема 2.6.   Конфліктологічна парадигма в сучасних соціальних науках: підходи, теорії та практики.

Тема 2.7.  Дослідження війни в сучасних соціальних науках.

Ключові алгоритми  прийняття рішень за умов конфлікту і кризи.

Тема 2.8. Дослідження миру та співпраці в сучасних соціальних науках.

 

4. Навчальні матеріали та ресурси

Базова література:

1. Кутуєв П.В. Конфліктологія: соціологічна перспектива. Навчальний посібник (гриф НТУУ «КПІ»)/ Кутуєв П.В. та ін. – К.: Вид-во ім. НПУ М.П. Драгоманова, 2014. -187 с.
2. Кутуєв П.В. Теорія соціальних змін: навчальний посібник (гриф НТУУ «КПІ»)/ Кутуєв П.В. та ін. – К.: Вид-во ім. НПУ М.П. Драгоманова, 2014.
3. Соціологія модерну та модернізації [Електронний ресурс] : підручник для студ. спеціальності 054 «Соціологія», спеціалізації «Врегулювання конфліктів та медіація» / П. В. Кутуєв, А. В. Багінський, О. І. Василець, М. Н. Єнін, О. М. Казьмірова, Т. В. Коломієць, Г. О. Коржов, Д. В. Макаренко, І. В. Мацко-Демиденко, І. В. Пиголенко, О. П. Северинчик, О. Л. Якубін; КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Електронні текстові дані (1 файл: 3333 кбайт). – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. – 355 с.
4. Теорія соціальних змін: сучасні соціологічні концептуалізації : навч. посіб. / П.В. Кутуєв [та ін.] ; МОН України, НТУУ "КПІ", Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2014.
5. Кіянка І.Б.  Політична конфліктологія: навчальний посібник / ; Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Львів : "Новий Світ-2000", 2020.

Допоміжна література:

1. Чарльз Тилли. Война и строительство государства как организованная преступность http://commons.com.ua/en/vojna-i-stroitelstvo-gosudarstva-kak-organizovannaya-prestupnost/
2. Цюрупа М.В. Основи конфліктології та теорії переговорів: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл.  Київ : Кондор, 2014.
3. Роздольський Р. Фрідріх Енґельс про Україну // Спільне. https://commons.com.ua/ru/fridrih-engels-pro-ukrayinu/
4. Валерстайн І. Насильство і капіталістична світоекономіка // Журнал «Ї». ttp://www.ji.lviv.ua/n39texts/wallerstein3.htm
5. Валлерстайн І. Нові бунти проти системи // Спільне. https://commons.com.ua/uk/novy-bunti-proti-sistemi/
6. Валлерстайн І. Структурні кризи // Спільне. https://commons.com.ua/uk/strukturni-krizi/
7. Вольський О. М. Вплив транзиту гегемонії на структури символічного насильства в капіталістичній світ-системі // Вісник Національного технічного університету України “ПОЛІТОЛОГІЯ СОЦІОЛОГІЯ ПРАВО”. — 2021. — № 2(50). — С. 8-14.
8. Дерлуг‘ян Г. Соціальна еволюція людства: західний і радянський модернізаційні досвіди // Социологіч: теорія, методи, маркетинг. — 2018. — #2. — С. 166–184.
9. Шепєлєв М. А. Концепції гегемонії у сучасній геополітичній науці // Грані. —2013. — # 8 (100). — С. 71–77.
10. Багінський А.В. Сучасні соціально-політичні конфлікти у структурному вимірі / А.В. Багінський// Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Політологія. Соціологія. Право: зб. наук. праць. – Київ, 2019. – № 2 (42). – С.6-10.  (фахове видання, Index Copernicus)
11. Багінський А.В.  “Ліберальний мир” як концепція та практика врегулювання конфлікту / А.В. Багінський//  Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Політологія. Соціологія. Право: зб. наук. праць. – Київ, 2019. – № 3 (43). – С.15-20. (фахове видання, Index Copernicus)
12. Darder A. , Fletcher B. Black Lives Matter Is Part of a Global Struggle Against Oppression // Jacobin. https://jacobinmag.com/2020/08/black-oppression-racism-dr-king-colonialism
13. Dianara A. Happy Birthday, Gilets Jaunes // Jacobin. https://jacobinmag.com/2019/11/gilets-jaunes-yellow-vests-movement-protests-anniversary-france
14. Social & Political Conflict – Understanding the Sources. https://mediatorsbeyondborders.org/what-we-do/projects/dpace/conflict-literacy-framework/understanding-sources/
15. Gladwell M. The Gift of Doubt // New Yorker.  http://www.newyorker.com/magazine/2013/06/24/the-gift-of-doubt
16. Why Is an Authoritarian Government Bad? https://www.liberties.eu/en/stories/authoritarian-government/43519
17. Wesslau F. The Political Adviser’s Handbook. https://fba.se/contentassets/93df04725706423eab79bb5e2bb2040e/fba_handbook_webb.pdf
18. Cobb J. The Matter of Black Lives. A new kind of movement found its moment. What will its future be? // New Yorker. — 2016. — March 6. http://www.newyorker.com/magazine/2016/03/14/where-is-black-lives-matter-headed
19. Stephen B. Social Media Helps Black Lives Matter Fight the Power // Wired. — 2015. — November. https://www.wired.com/2015/10/how-black-lives-matter-uses-social-media-to-fight-the-power/
20. Wacquant L. From slavery to mass incarceration // New Left Review. — 2002. — # 13. — P. 42-60. https://newleftreview.org/issues/ii13/articles/loic-wacquant-from-slavery-to-mass-incarceration.pdf
21. Coakley J. Ethnic Conflict and the Two-State Solution: The Irish Experience of Partition. https://web.archive.org/web/20120229043534/http://www.passia.org/seminars/2004/John-Coakley-Ireland-Seminar.htm
22. Melaugh M. Frequently Asked Questions – The Northern Ireland Conflict, 2006.https://cain.ulster.ac.uk/faq/faq2.htm
23. A State Apart: Interactive Chronicle of the Conflict in Northern Ireland https://www.bbc.co.uk/northernireland/learning/history/stateapart/agreement/constitutional/constitutional1.shtml
24. Bigdon C., Korf B. The Role of Development Aid in Conflict Transformation: Facilitating Empowerment Processes and Community Building.https://berghof-foundation.org/download?lv=esdKcxiVyR%252F46Y2fBSQiXTliODI0ZDI4YWEwYzZjNTY2MGU5NDM3ZjdlMGJkZjQ3N2UzOWJjOWE2Zjg4M2MxNDZhZTRlYjgyZWZlZjkzYTgUpjKJQp3bL%252B3gE4nS47ERwwkhw%252FjB0eyDgjg1Sl9toHE0uaMd7i0Bp7BeMKS2dFSdxqDpKwFdMy6F2E5Z7fvzuFjjthQ6L26pQvAPm2%252BQGqlfn0NAmJsWUw9oHettGbxUSvvnzbB%252Bbe%252F0WRQp7KjjbPiBifm9gYPM0K4IpFBMMA%253D%253D
25. Press Briefing: Press conference by members of the Guatemala Historical Clarification Commission". United Nations. 1 March 1999. https://www.un.org/press/en/1999/19990301.guate.brf.html
26. Varshney A. Ethnicity and Ethnic Conflict. http://ashutoshvarshney.net/wp-content/files_mf/varshneyethnicityandethnicconflict.pdf

 Інформаційні ресурси:

1. http://www.socio-journal.kpi.kiev.ua/ - Вісник КПІ ім. Ігоря Сікорського. Соціологія. Політологія. Право.

2. http://i-soc.com.ua/journal/content.php – Социология: теория, методы, маркетинг.

3. http://www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського.

4. http://www.sociology.kpi.ua/literature - кафедра соціології КПІ ім.Ігоря Сікорського

Навчальний контент

5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Лекційні заняття

Розділ 1.  Соціологічні інтерпретації конфліктів у процесах трансформацій та модернізацій

Тема 1.1. Витки соціологічного дискурсу про конфлікти в контексті трансформацій та модернізацій

Інтелектуальні витоки соціології: теоретизування про конфлікти в контексті соціальних змін. Ідеологічний контекст конфліктної динаміки соціологічних теорій соціальних змін: холодна війна та зіткнення над потуг. Соціологічні теорії конфліктів у контексті соціальних змін/трансформацій/модернізацій та політико-економічна практика.

Тема 1.2. Дослідницька програма модернізації: від «безконфліктної» до «конфліктної» стадій.

Гантінгтонова критика першої фази дослідницької програми модернізації: політичний занепад versus політичний розвиток. Гантінгтонова концептуальна схема: розвиток versus стабільність. Ідеї Гантінгтона сьогодні: конфлікт цивілізацій.

Тема 1.3. Соціологічне теоретизування про конфлікти у рамках концептуальної системи координат світ-системного аналізу: методологічні засади.

І. Валерстайн як фундатор світ-системного підходу до конфліктної динаміки світ-системи. Порівняння теоретико-методологічних засад дослідницьких програм світ-системного аналізу та модернізації. Зникнення ленінізму у контексті світ-системного аналізу та конфлікти доби пост ленінізму.

Тема 1.4. Конфліктна динаміка світової системи в інтерпретації А.Г. Франка.

Конфліктна конкуренція дослідницьких програм: світова система versus модерна/ капіталістична світ-система. Просторові та часові  контури світової системи. Франкова критика марксизму. Франкове заперечення капіталізму. Франкове спростування стадіальності соціальних змін.

Тема 1.5. Концептуалізація політичних конфліктів як фактору соціальних змін в сучасних соціологічних теоріях.

Т. Парсонс про політичне та політичну підсистему: безконфліктний гомеостазіс? Критичні соціологи про політичні конфлікти. Від системи та класів до апаратів та полів: соціологічний дискурс про політичні конфлікти від класових та системних теоретиків до Л. Альтюсера та П. Бурдьє.

Тема 1.6.  Конфлікти націоналізму в контексті соціальних трансформацій та модернізацій

Конфліктні імперативи нації як соціально-культурного та історичного феномену. Конфліктна взаємодія держави та нації. Нація як ознака модерну. Нація та стандартизація культури. Нація як уявлена спільнота. Політико-культурна програма націоналізму як фактор конфліктів у соціальних змінах. Націоналізм та політична спільнота.

Тема 1.7. Ленінські режими: конфліктні джерела постання

Лібералізм і ленінізм: конфліктні ідеології і принципи інституційної організації. Концептуалізація ленінських режимів. Ленінізм як рішучий “прорив” у суспільно-політичному розвитку. Конфліктна амальгама інституційної харизми і неперсональних норм в ленінізмі. Ленінізм і національна залежність: революція або реформи. Політична культура ленінських режимів

Тема 1.8. Ленінські режими: конфлікти в процесі трансформацій

Конфлікти трансформаційної стадії ленінських режимів. Конфлікти консолідаційної стадії ленінських режимів. Рутинізація харизми і феномен неотрадиціоналізму в ленінських режимах. Конфлітний колапс та зникнення ленінських режимів як соціально-політичного «виду».

Тема 1.9. Держава, що сприяє розвитку: модернізаційний потенціал та внутрішні конфлікти.

Конфлікти у контексті соціальних  трансформацій та модернізацій у контексті східно-азійського регіону. Соціально-політичні та військові конфлікти в контексті модернізації Японії. Війни та соціальні конфлікти у контексті піднесення «Азійських тигрів».   

Розділ 2. Соціально-політичні виміри конфліктних, кооперативних, та переговорних процесів

Тема 2.1.  Різні "моделі людини/Homo" в соціальних науках та їх зв'язок з уявленнями про  конфлікти Homo Politicus та уявлення про конфлікти. Homo Economicus та уявлення про конфлікти. Homo Sociologicus та уявлення про конфлікти. Методологічний індивідуалізм в дослідженнях конфліктів.

Тема 2.2.  Суперчності у суспільстві та їх вирішення у релігійно-філософських текстах різних культур (Біблія, Коран, Артхашастра). Три типи соціальних взаємодій  при досліджені війни і миру: конфлікт, кооперація, переговори. 

Тема 2.3.  Теоретичне осмислення міжнародної безпеки, війни та миру  в соціально-політичних текстах домодерної Європи. Конфліктне бачення світу за Гераклітом. Вирішення конфлікту з позиції сили (за Фукідідом «Історія Пелопонеської війни»). Вплив природи людини на розуміння конфлікту (за Арістотелем «Політика» (книги 1, 4, 5).

Тема 2.4.  Теоретичне осмислення міжнародної безпеки, війни та миру  в європейських соціально-політичних текстах раннього Модерну. Теоретичне осмислення міжнародної безпеки в трактаті Гуго Гроція «Про право війни і миру» та Томаса Гоббса «Левіафан»

Тема 2.5.  Теоретичне осмислення міжнародної безпеки, війни та миру  в європейських соціально-політичних текстах розвинутого Модерну. Теорія війни Карла фон Клаузевіца. Чи є війна “провалом політики”? Особливості поняття миру в ідеалістичному підході  Іммануїла Канта.

Тема 2.6.   Конфліктологічна парадигма в сучасних соціальних науках: підходи, теорії та практики. Конфлікти, як збурення соціальної системи. Чи була у Толкотта Парсонса теорія конфлікту ?  Ніл Смелзер про стадії розвитку конфліктів.

Тема 2.7 Дослідження війни в сучасних соціальних науках.  Доктрини «тринітарної війни»,  «глобальної війни» та «конфлікти низької інтенсивності»

Тема 2.8. Дослідження миру та співпраці в сучасних соціальних науках. Йохан Галтунг і дослідження “структургого насильства”, умов миру. Інституалізація рішень по врегулюванню конфліктної ситуації (за Елеонор Остром). Теорія ігор у вивченні конфліктів (за роботою Томаса Шеллінга «Стратегія конфлікту»). Історичний підхід Чарльза Тіллі Тіллі у вивченні причин воєн.

Тема 2.9. Ключові алгоритми  прийняття рішень за умов конфлікту і кризи. Різниця між переговорами, медіацією і арбітражем. Діалог заради примирення: умови можливості.

Семінарські (практичні) заняття

Семінарське заняття  №1.  

Тема 1. Витоки соціологічного дискурсу про конфлікти в контексті  соціальних змін.

Мета: ознайомитись з динамікою соціологічних теорій конфліктів у контексті радикальних соціальних змін.

Семінарське заняття  №2.  

Тема 2. Образи модернізації у повоєнній соціологічній теорії: ідеї С. Гантінгтона  про соціально-політичні зміни та конфлікти як шлях до занепаду. Конфліктний дискурс про соціальні зміни С. Гантінгтона. 

Мета: реконструювати конфліктну теорію соціальних та політичних змін С.Гантінгтона.

Семінарське заняття  №3.  

Тема 3. Світ-системний аналіз про конфлікти в контексті соціальних змін та трансформацій. Мета: розкрити сутність системи координат світ-системного аналізу як теорії соціально-політичних та економічних конфліктів..

Семінарське заняття  №4.  

Тема 4. Теоретизування про конфлікти А.Г. Франка: від залежності та розвитку недорозвитку до світової системи та сходоцентризму.

Мета: експлікувати сутність глобальних конфліктів з точки зору системи координат теорії соціальних змін А.Г. Франка.

Семінарське заняття  №5.  

Тема 5. Від Т. Парсонса до критичної соціології: конфліктна динаміка політичного.

Мета: експлікувати логіку еволюції соціологічної теорії від безконфліктної до конфліктного стилю дискурсу.

Семінарське заняття  №6.  

Тема 6. Ідеї та практики націоналізму як джерело соціальних, політичних та ідеологічних конфліктів.

Мета: ознайомитись з концепціями націоналізму як фактору та висліду соціальних конфліктів.

Семінарське заняття  №7.  

Тема 7. Ленінські режими, як  продукт конфліктної динаміки напівпериферії.

Мета: експлікувати сутність ленінських режимів в теорії соціальних конфліктів.

Семінарське заняття  №8.  

Тема 8. Конфліктна динаміка ленінських режимів: від проекту модернізації до занепаду та зникненню.

 Мета: ознайомитись з «модернізаційними» зусиллями ленінських режимів та їхньою імплікацією для соціальних конфліктів. Неотрадиціоналізм versus безособова харизма: організаційний занепад ленінських режимів.

Семінарське заняття  №9.  

Тема 9. Постання Східної Азії: вислід дії автохтонної культури, розвиток на запрошення або результат політики держави? Чинники та конфліктні імплікації модернізації Японії. Китай як новий центр Східної Азії: конфліктний потенціал

Мета: дослідити уроки та конфлікти держави, що сприяють розвитку, для постленінських суспільств.

Семінарське заняття  №10.  

Тема 10  Різні "моделі людини/Homo" в соціальних науках та їх зв'язок з уявленнями про  конфлікти Homo Politicus та уявлення про конфлікти. Homo Economicus та уявлення про конфлікти. Homo Sociologicus та уявлення про конфлікти.           

Мета: дослідити як різні «моделі людини» в соціальних науках ведуть і до різної перспективи щодо конфліктів та кооперації.  

Семінарське заняття  №11.  

Тема 11  Суперчності у суспільстві та їх вирішення у релігійно-філософських текстах різних культур (Біблія, Коран, Артхашастра).

Мета: зафіксувати modus operandi вирішення проблем кооперації чи конфліктів у нашому повсякденному житті, які закоріненні у релігійних уявленнях.

Семінарське заняття  №12.  

Тема 12  Теоретичне осмислення міжнародної безпеки, війни та миру  в соціально-політичних текстах домодерної Європи.

Мета: реконструювати погляди мислителів Стародавнього Світу на питання конфліктів, кооперації та переговорів.

Семінарське заняття  №13. 

Тема 13 Теоретичне осмислення міжнародної безпеки, війни та миру  в європейських соціально-політичних текстах раннього Модерну.

Мета: реконструювати погляди мислителів раннього Модерну на питання конфліктів, кооперації та переговорів.

Семінарське заняття  №14.  

Тема 14  Теоретичне осмислення міжнародної безпеки, війни та миру  в європейських соціально-політичних текстах розвинутого Модерну.

Мета: реконструювати погляди мислителів розвинутого Модерну на питання конфліктів, кооперації та переговорів.

Семінарське заняття  №15.  

Тема 15   Конфліктологічна парадигма  в сучасних соціальних науках: підходи, теорії та практики.

Мета: дослідити концепції майнстріму та бачення дослідників  не основного напрямку щодо конфліктів та кооперації.

Семінарське заняття  №16.  

Тема 16  Дослідження війни в сучасних соціальних науках.

Мета: зафіксувати еволюцію та суперечності військових практик та їх відображення у дзеркалі соціальних наук.

Семінарське заняття  №17.  

Тема 17 Дослідження миру та співпраці в сучасних соціальних науках.

Мета: зафіксувати еволюцію та суперечності практик миробудівництва та їх відображення у дзеркалі соціальних наук.

Семінарське заняття  №18.  

Тема 18 Ключові алгоритми  прийняття рішень за умов конфлікту і кризи.

Мета: засвоїти ключові алгоритми розробки та прийняття рішень в умовах невизначеності та асиметрії інформації.

Лекції

Практичні заняття

Лабораторні роботи

6. Самостійна робота студента

Для студентів очної форми не передбачено тем для самостійного опрацювання.

Студенти заочної форми самостійно опрацьовують теми 1.4 – 2.2.

Політика та контроль

7. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

З метою поглиблення знань магістрантів з дисципліни, отримання досвіду самостійної роботи з соціологічною літературою пропонується самостійне опрацювання наукової літератури з проблем «Соціологія конфліктів та війн у контексті трансформацій та модернізацій». Від студентів вимагається знання основних проблем та визначень семінарських тем, вільне володіння категоріальним апаратом із дисципліни. Крім того студенти мають самостійно розглянути завдання призначені для самостійної роботи і на основі цієї інформації вільно відповідати на поставлені питання.

Відвідуваність і виконання завдань

Студенти опрацьовують теми і завдання для лекwій та семінарських занять передбачені силабусом дисципліни, доступного з особистого кабінету студента в системі «Кампус» або на сайті кафедри соціології.

Студент на семінарському занятті може використовувати підготовлені ним письмові ессе з питань теми заняття. Це характеризує рівень підготовки студента самостійно.

Форми роботи

Навчальні заняття з дисципліни «Соціологія конфліктів та війн у контексті трансформацій та модернізацій» проводяться у формі лекційних та семінарських занять. На лекціях викладач формулює положення теорій функціонування політичної системи, організації державної влади, встановлення політичних режимів та їх трансформацію, діяльності політичних партій та їх роль у електоральних процесах, розриваючи сутність цих явищ і феноменів крізь призму конфліктологічного підходу, а також окреслює новітні тренди сучасних світових політичних процесів. Лекції відбуваються у формі діалогу, коли викладач задає зустрічні запитання аудиторії щодо навчального матеріалу, може попросити дати оперативну відповідь на поточне запитання. В процесі занять викладач може демонструвати студентам наочні матеріали, присвячені розгортанню політичних подій.

Основною формою роботи на семінарському занятті є виступ, який поєднує комунікативні здатності студента з демонстрацією та закріпленням знань. Викладач оцінює як глибину, ширину, точність визначень під час виступу студента, так і здатність оперативно реагувати на запитання аудиторії. Під час семінарського заняття додаткового оцінюється активність студентів при формулюванні запитань, участь у дискусії, висловлювання альтернативних гіпотез. Окремі семінарські заняття передбачають підготовку презентацій студентами, що посилює репрезентативні навички і поглиблює усвідомлення теми. Також передбачене семінарське заняття щодо проблематики виборів у формі імітаційної вправи з використанням інтерактивних методів.

Модульні контрольні роботи спрямовані на виявлення знань студентів опрацьованого матеріалу. Проте, проблемний метод, що використовується під час цього виду контролю також дозволяє оцінити аналітичні здібності здобувачів вищої освіти.

Політика університету

Академічна доброчесність

Політика та принципи академічної доброчесності визначені у розділі 3 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.

(інша необхідна інформація стосовно академічної доброчесності)

Норми етичної поведінки

Норми етичної поведінки студентів і працівників визначені у розділі 2 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.

8. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Поточний контроль: опитування за темою заняття

Календарний контроль: проводиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу.

Семестровий контроль: екзамен

Оцінювання та контрольні заходи

Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що отримуються за:

1) Відповіді на семінарських заняттях

2) оцінка МКР у формі експрес контрольної в процесі лекційних занять

3) виконання екзаменаційної роботи.

Студент отримає найвищий рейтинг, якщо він бере активну участь на проведених семінарських заняттях, переважно надає повні та аргументовані відповіді, логічно їх викладає, висловлює власну позицію з дискусійних питань, позицію викладає чітко і логічно, обґрунтовує її належним чином, вимоги у документі формулює правильно.

Пропущені заняття, неточності, неповнота, помилки у відповідях, порушення логіки викладення тексту і реквізитів документу спричиняють зниження рейтингу студента.

Належна підготовка студента до практичного заняття займатиме в середньому 1-1,5 години.

Викладач оцінює роботу студента на кожному семінарському занятті, але конкретна підсумкова кількість балів за роботу на семінарських заняттях виставляється викладачем під час першого і другого етапу проміжної атестації – на восьмому і шістнадцятому тижнях навчання відповідно. Рейтинг студента станом на 8-й тиждень (за результатами роботи на 6-8 семінарських заняттях) і 16-й тиждень (за результатами роботи на наступних 6-8 семінарських заняттях) навчання повідомляється студенту на занятті чи в особистому кабінеті електронного кампусу.

Умови допуску до семестрового контролю:

Необхідною умовою допуску до екзамену є зарахування усіх завдань під час експрес-контролю на лекціях та  відповідей на семінарах.

9. Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

Рекомендації студентам

Готуючись до практичного заняття студент має обов'язково опрацювати лекційний матеріал певної теми, бажано ознайомитись з додатковими ресурсами в мережі. При виникненні питань, виявленні незрозумілої інформації необхідно обов'язково обговорити їх з викладачем.

На семінарському занятті студент не повинен залишатись пасивним спостерігачем, а активно включатись у обговорення питання. Якщо ж студент не ознайомився з навчальним матеріалом, йому варто уважніше слухати виступаючих, і завдяки отриманій інформації намагатись компенсувати недоліки підготовки до заняття.

Дистанційне навчання

Можливе синхронне дистанційне навчання з використанням платформ для відео-конференцій та освітньої платформи для дистанційного навчання в університеті.

Інклюзивне навчання

Допускається

Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено
Ухвалено кафедрою КС (протокол № від )
Погоджено методичною комісією факультету/ННІ (протокол № ______ від ______)